Програма «Доступні ліки» стартувала 1 квітня. Де-юре. А де-факто? Хто його знає…

З 1 квітня в Україні стартувала обіцяна державна програма «Доступні ліки», або реімбурсація, за якою пацієнти зможуть отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. Насправді ж 1 квітня – умовна дата, яка означає, що програма «Доступні ліки» уже в роботі, з аптеками укладаються контракти, а лікарі отримують інструкції. У МОЗ обіцяють, що вже 4 квітня з’являться  реєстр цін на ліки, що беруть участь у програмі, а також перелік аптек, де можна отримати доступні ліки, на сайтах органів місцевої влади. Тоді будемо сподіватися, що останні питання будуть зняті. Хоча це й не означає, що не виникне нових запитань…

Перед тим, як запустити реімбурсацію, з початку року планувалося запустити референтне ціноутворення на ліки – тобто метод визначення справедливої ціни на популярні і життєво необхідні медичні препарати, які в Україні чомусь коштували дорожче, ніж закордонні аналоги. Референтне ціноутворення покликане зокрема боротися зі штучно завищеними цінами і держава у такий спосіб намагається соціально захистити населення, яке має право отримувати лікування за державний кошт і, одночасно, самій не витратити зайвого. Хочеш отримати відшкодування з бюджету – знижуй ціну. Старт програми планувався на 1 лютого, але «несподівано» аптекарі підняли ґвалт буцімто не встигають реалізовувати залишки лікарських засобів, які було закуплено за попередніми оптово-відпускними цінами. Відтак уряд пішов на зустріч аптекарям та відтермінував запровадження референтного ціноутворення на 1 квітня. І?..

За два дні до дня Х аптекарі вдруге спробували апелювати до МОЗу у зв’язку зі своєю так би мовити «не готовністю» (а по суті небажанням) до нового торгового порядку на ринку лікарських засобів, та цього разу в міністерстві відкладати реформу не стали. Запропонована програма виявилася настільки складна для розуміння звичайними пацієнтами, що Укрінформу довелося дійти з питаннями, які залишалися поза увагою її обговорення, до самого верху - в.о. міністра охорони здоров’я – Уляни Супрун.

1.Чи будуть знижені до рівня референтних (як у Польщі, Словаччині, Латвії) ціни на препарати, для лікування інших захворюваннь, які не увійшли до програми реімбурсації?

- Зараз референтні ціни є лише частиною програми реімбурсації. Ми з часом розширюватимемо програми на інші захворювання, але зараз ми обрали ті, що матимуть найбільший ефект. Якщо хворі люди зможуть отримувати ліки по трьох нозологіях, то ми побачимо зменшення смертності і покращення якості життя. Серцево-судинні захворювання – це 65% смертності по Україні і причина, в багатьох випадках, це відсутність постійного лікування. Зараз 97% українців на амбулаторному рівні платять за всі ліки зі своєї кишені. Цією програмою ми охоплюємо дуже велику кількість пацієнтів, які можуть отримати ліки безкоштовно, або з невеликою доплатою. Тоді їхнє лікування не буде перериватися, і ми за один, два, три роки зможемо побачити як зменшується смертність».

2.На який термін виписуються рецепти? Адже чимало з цих препаратів треба приймати пожиттєво. Як часто потрібно буде іти до лікаря по новий рецепт?

- Рецепт на більшість препаратів виписується на 30 днів. Ми хочемо, щоб  ця система почала працювати,  і з часом дамо дозвіл на те, щоб рецепт виписувався на довший термін – три місяці, щоб пацієнти не були змушені часто ходити до лікаря. Ми сподіваємося, що від 1 липня, коли розпочне працювати первинна ланка (педіатр, терапевт, сімейний лікар), буде вимога, щоб рецепти виписували саме ці лікарі. Ми будемо заохочувати пацієнтів звертатися за рецептом до лікаря первинної ланки.

3.Зараз, з 1 квітня, до якого лікаря потрібно звертатися за таким рецептом? Хто має право їх виписувати?

- Пацієнт іде до свого лікаря, і ми з самого початку не обмежили, до якого саме -  кардіолога, терапевта чи сімейного лікаря. Приватний лікар, до речі, також може виписати рецепт. Ми мали декілька нарад із регіонами і поширили інформацію для лікарів, як це відбуватиметься не лише через офіційні зв’язки, а й через асоціації лікарів, пацієнтські організації. Також ми вислали інструкції амбулаторіям – як має виглядати рецепт і що в ньому має бути написано. Для пацієнта це буде так: він приходить до лікаря, бере від нього рецепт, іде до аптеки, яка має розмістити на помітному місці наліпку - специфічний символ – дві схрещені капсули (Див. нижче). Аптека має також прописати марки і ціни за кожним МНН (міжнародною непатентованою назвою): які з них безкоштовні, і скільки треба доплатити.

І так щомісяця?

- Взагалі ми б хотіли втілити таку систему, якою користуються мої батьки в Штатах. Рецепт вони отримують при візиті до лікаря, а далі лікар через Інтернету по електронній системі поновлює рецепт. Вони живуть в штаті Мічіган, мають державну страховку, ліки їм раз на три місяці надсилають поштою з центральної аптеки, яка знаходиться в іншому штаті. Але раз на півроку вони повинні сходити до лікаря і пройти обстеження.

4.Поясніть принцип реімбурсації на прикладі. Візьмемо ліки від гіпертонії: діюча речовина -  амлодипін (5 мг №30). Існує, власне, Амлодипін українського виробництва фірми Астрафарм за ціною майже 13 гривень, також є препарат Нормодипин, виробництва Gedeon Richter за ціною 178 гривень, і Норваск від Pfizer за ціною 551 гривня.

- Ми будемо відшкодовувати загальну середню ціну  з п’яти сусідніх країн (100-відсоткове відшкодування коштів буде за найдешевший варіант). Для Амлодипіну гранична ціна – близько 33 гривень. (Подивимось, до речі. Ред.) Тобто ті препарати, які не підпадають у проміжок між найнижчою ціною та крайньою у 33 гривні, пацієнти можуть купувати за власний кошт.

А ті самі ліки, які в нас продають за 500 гривень, а в сусідніх країнах вони коштують 30-35 гривень...

- Ми зустрічалися з дистриб’юторами, які імпортують до України препарати від дуже великої кількості захворювань, і обговорювали цю ситуацію. Вони погодилися, що це неправильно і починають знижувати ціни на ринку. Ті дистриб’ютори, які попадають у наш проміжок по реімбурсації, намагаються стати частиною програми «Доступні ліки». Ми кожного дня отримуємо заявки від дистриб’юторів, з якими саме міжнародними непатентованими назвами вони готові брати участь в програмі. Вони можуть подавати заявки і після 1 квітня. Головне, що дистриб’ютори починають розуміти, що таке програма «Доступні ліки» і що за реімбурсацією майбутнє. В подальшому держава буде вкладати більше коштів в програму відшкодування ліків.

5.Той же найдешевший амлодипін українського виробництва має певні побічні ефекти. Що робити людям, які мають протипоказання до найдешевших форм препаратів?

- Вони можуть обрати іншу торгівельну марку, і доплатити різницю за умови, якщо виробник, український чи інший, бере участь в програмі. Якщо український дистриб’ютор не хоче бути в програмі, тоді  найдешевший генерик буде з тих, які зайшли в програму, а не з тих, чиї препарати просто є на вільному ринку. Якщо препарат перевищує встановлену максимально ціну, то не відшкодується нічого. (З останнього можна зробити висновок, що можливості для мародерства з боку імпортерів і аптечних мереж зберігаються. Чи так буде насправді - подивимось теж. - Ред.).

Механізм програми «Доступні ліки» для пацієнта

Як діятиме цей механізм програми «Доступні ліки» на практиці у МОЗ на простому прикладі. Після візиту до лікаря пацієнт отримав рецепт на лікарський засіб з діючою речовиною “Бісопролол” 5 мг, 30 таблеток. В аптеці пацієнту пропонують декілька торгових марок, які містять МНН “Бісопролол”. Пацієнт вирішує, яку торгову марку придбати: ТМ1, ТМ2, ТМ3 тощо.

Якщо, наприклад, ТМ2 – визначений, як лікарський засіб з найменшою вартістю, тоді пацієнт отримає його безкоштовно.

А за ТМ3 пацієнту доведеться доплатити – фактично різницю між ціною ТМ2 та ТМ3.

Якщо ТМ1 не підпадає під програму «Доступні ліки», тому що його ціна за добову дозу перевищує максимально дозволену Реєстром гранично оптово-відпускних цін (3,33 гривень за дозу у порівнянні з 0,73 гривень за дозу у 5 референтних країнах), вартість цих ліків держава не відшкодовує.

Юлія Горбань, Київ.