26 березня. Пам’ятні дати
Свято встановлено згідно з Указом Президента від 18 березня 2015 року. Як відомо, Національна гвардія України як самостійна силова структура існувала з 1991 по 2000 рік. Але у зв’язку з загостренням ситуації в Криму та у східних регіонах України, було прийнято рішення відновити Національну гвардію. Вже 13 березня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон «Про Національну Гвардію України». В цьому законі, зокрема, зазначено, що Нацгвардія призначена для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Разом з тим, у взаємодії з правоохоронними органами вона братиме участь у забезпеченні державної безпеки і захисті державного кордону, припиненні терористичної діяльності, а також діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань, терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Базою для формування особового складу Нацгвардії стали внутрішні війська МВС, які перетворилися на військове формування з правоохоронними функціями, а також добровольці. Водночас визначена і гранична чисельність Національної гвардії – 60 тис. осіб, у тому числі не менше 52 тис. військовослужбовців. Вже з квітня 2014 року особовий склад НГУ у взаємодії зі Збройними Силами України брав участь у Антитерористичні операції на сході і півдні нашої держави. За цей час майже 5 тис. військовослужбовців Національної гвардії були нагороджені за мужність і героїзм, із них близько 100 нагороджені державними нагородами посмертно.
У ніч на 26 березня, о третій ночі, українці перевели годинникову стрілку на годину вперед, країна перейшла на «літній час». Літній час це місцевий час, притаманний певному часовому поясу, який встановлюється на певній території на літній період року, переважно з кінця березня до кінця жовтня і зазвичай різниться на годину від стандартного часу, прийнятого на цій території. Україна, яка належить до другого часового поясу (київський час), переводить годинники з 1981 року. 13 травня 1996 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України». Щоправда, у 2011 році українські народні обранці спробували скасувати зміну часу, але відповідне рішення так і не було ухвалено. Введення літнього часу було запроваджено з метою більш раціонального використання світлого часу доби і економії електроенергії на освітлення. Першою країною, яка перевела годинники на літній час, була Німеччина. Сталося це 30 квітня 1916 року. Йшла Перша світова війна, треба було заощаджувати де тільки можна, тож прагматичні й економні німці пішли на такий крок. Наступною стала Британія, вона перевела свої годинники 21 травня 1916 року. Втім, сама ідея про переведення годинників існувала й до того. Зокрема, згадують відомого американського політика Бенджаміна Франкліна та написану ним ще у 1784 році працю «Економічний проект зі зменшення вартості світла». На сьогодні деякі країни світу від переведення часу відмовилися. Натомість літній час застосовують у близько 100 країнах світу, зокрема майже в усіх країнах Європи.
Ювілеї дня:
137 років від дня народження Олександра Костянтиновича Богомазова (1880-1930), українського графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва, одного з найяскравіших представників українського авангарду. Народився на Сумщині. Навчався в Київському художньому училищі у Олександра Мурашка та Івана Селезньова. У 1914 році в Києві разом з Олександрою Екстер організував мистецьке об’єднання «Кільце». У 1922-1930 рр. – професор Київського художнього інституту. Найвідоміші твори: «Базар», «Львівська вулиця в Києві», «Тюрма», «Пилярі», «Київський пейзаж». Упродовж багатьох років ім’я художника, якого досить часто називали «українським Пікассо», замовчувалось і лише з початком хрущовської «відлиги» почалось відкриття його абсолютно оригінальної творчої спадщини.
76 років від дня народження Річарда Докінза (1941), одного з провідних англійських етологів, біолога-еволюціоніста, вченого і популяризатора науки. Річард Докінз випускник Оксфорда, його науковим керівником був відомий нідерландський етолог і орнітолог, лауреат нобелівської премії Ніколаас Тінберген. Учений працював у Каліфорнійському університеті в Берклі, Оксфордському університеті. Зажив світової слави після того, як у 1976 році вийшла друком його книга «Егоїстичний ген», де в надзвичайно доступній формі розповідається про еволюцію з позицій генетики. У цій книжці Докінз також уперше вжив термін «мем» і запропонував новий науковий напрямок – «меметика». У рецензії на науково популярну роботу Докінза, зазвичай скупа на компліменти поважна The Times написала: «Читаючи цю книгу, ви відчуваєте себе справжнім генієм». У 1982 році вчений видав свою наступну книжку – «Розширений фенотип», зробивши, тим самим, значний внесок у поняття еволюції. Там ідеться про те, що фенотипові ефекти гена не обмежені організмом особини і можуть поширюватись на середовище існування, включно з організмами інших особин. Крім цього Докінз є автором науково-популярних фільмів на ВВС, книг «Сліпий годинникар» (1986) і «Бог як ілюзія» (2006). Остання стала світовим бестселером, головна її ідея, що будь-яка релігійна віра – ілюзорна. Як можна здогадатися, вчений – переконаний атеїст (дехто навіть називає його «головним атеїстом Великобританії»). У нього є як прибічники, так і опоненти, зокрема й серед колег-науковців.
Сьогодні святкує свій день народження популярна англійська кіноакторка Кіра Найтлі (1985). Відома за фільмами «Пірати Карибського моря», «Король Артур», «Гордість і упередження», «Анна Кареніна». Дворазова номінантка на «Оскар» (2006, 2015). Фільмографія актриси нараховує понад 70 фільмів. Знімається Кіра з семи років. Її батьки теж актори, а мати до того ж, ще й досить успішний драматург. Британська актриса рік за роком упевнено будує зіркову кар’єру в Голлівуді попри скептицизм тих, хто називав її лише копією, двійником Наталі Портман. «Я пройшла чималий шлях від одвічних «вона зовсім не вміє грати» до номінацій на «Оскар», і, як на мене, це пречудово», - не без гордощів заявляє Найтлі в одному з інтерв’ю. Донедавна актриса стверджувала, що дуже любить міцні слівця й міцні напої, зовсім не цікавиться здоровим харчуванням і ніколи не відвідує спортзал, але відтоді, як вона вийшла заміж, подібні заяви зникли. Втім, цілком можливо, що то були лише слова, така собі показна м’яка брутальність, покликана на догоду звичайному глядачеві трохи «розбавити» надто правильний образ акторки. Актриса у шлюбі з музикантом Джеймсом Райтоном, два роки тому у пари народилася донька. Що ще об’єднує Кіру Найтлі з Наталі Портман крім зовнішньої схожості? Обидві ненавидять слово «мило». «Іноді кажуть: «Яка вона мила!» Мене ж нудить від подібних слів. Так можна казати хіба що про власну кішку», – стверджує Портман. «Мило» – це найгірше слово на землі», – вторує їй Найтлі.
Роковини смерті:
190 років з дня смерті Людвіга ван Бетховена (1770-1827), німецького композитора, піаніста, диригента. Автор 9 симфоній, 47 сонат (у т.ч. «Патетичної», «Апасіонати», «Місячної»), 11 увертюр, 5 концертів для фортепіано з оркестром, скрипкового концерту, меси, пісень, опери «Фіделіо». Обробив для голосу в супроводі фортепіано українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Помер композитор на 57 році життя у Відні. За останній рік переніс 4 хірургічні операції з приводу цирозу печінки. До того ж, був абсолютно глухим (перші ознаки глухоти проявилися у 27-річному віці). Саме за ці останні, неймовірно важкі роки, Бетховен створив свої вершинні твори – Дев’яту симфонію і геніальні квартети.
