Конфлікту між Україною і Польщею не існує, є конфлікт між політсилами - історик

Конфлікту між Україною і Польщею не існує, є конфлікт між політсилами - історик

886
Ukrinform
Відомий український історик Георгій Касьянов вважає, що українсько-польського конфлікту не існує - це конфлікт між політичними силами. 

Про це доктор історичних наук, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України НАНУ сказав під час сьогоднішнього круглого столу у Києві, присвяченого питанням українсько-польської історії.

"Українсько-польський конфлікт сфокусований на етнонаціональному чинникові, на ексклюзивному націоналізмі, на етнічному націоналізмі. І таким чином це не конфлікт між поляками і українцями, а конфлікт між правими в Польщі (праві кресові товариства, комбатантські і так далі) і українськими правими. Цей конфлікт інструменталізується політиками. Цей конфлікт між правими і правими репрезентується в пресі як конфлікт між Україною і Польщею, українцями і поляками, що є неправильним. Немає конфлікту між поляками і українцями. Є конфлікт між конкретними політичними силами, кожна з яких переслідує власний порядок денний. І в цьому і є суть цього конфлікту", - підкреслив Касьянов.

Він додав, що це триває вже 16 років, активізуючись у 2003-му, 2008-му, 2013-му і 2016-му роках.

"І нарешті ось - цей політичний маразм, який стався влітку 2016 року, коли поляки зробили те, що вони мали зробити, а українська сторона, маю на увазі правих політиків і їхніх союзників, зробила те, що вони мали зробити. Все це було представлено, інструменталізовано як конфлікт між Україною і Польщею, українцями і поляками", - зазначив історик.

Він уточнив, що влітку 2016-го Сенат Польщі ухвалив "явно провокативну" резолюцію про визнання Волинської трагедії геноцидом, а українські парламентарі у відповідь висунули проект постанови про вшанування пам'яті жертв геноциду, вчиненого Польською державою щодо українців в 1919-1951 роках.

"І перше рішення було сумнівне з погляду польсько-українських відносин. І з українського боку знайшлися такі самі. На щастя, у них це не пройшло, тобто в листопаді було ухвалено формальну спільну заяву", - сказав Касьянов.

За його словами, перспектива для подальшої роботи довкола "трагічних, травматичних сторінок" українсько-польського минулого можлива за умови участі в дискусіях, принаймні на рівні політичних експертів, науковців, які працюють в межах аналітичної історії.

"В принципі, все проговорено, все зроблено, президенти багато разів повибачалися, інтелектуали взаємно повибачалися. Треба хіба що ще раз це повторити. Можливо, знову потрібні якісь аргументи. Бо насправді приходять нові люди, які про це мало що знають і тому для них це новина. Мабуть, треба вивести це на такий рівень, щоб принаймні у польських і українських підручниках історії це було пояснено нормально, по-людськи. І тоді, можливо, наступні покоління знатимуть, як це виглядало, як репрезентувалося і який був конфлікт. Це буде один з видів діяльності, на якому треба зосередитися", - переконаний Касьянов.

Водночас Томаш Стриєк, науковий співробітник Інституту політичних досліджень ПАН, погодився, що "професор Касьянов має рацію, коли говорить, що це більше суперечка правих із правими в обох країнах, ніж усіх спільнот і громадської думки".

"Але ці праві в обох країнах займають різні становища. У Польщі праві виграли вибори, мають абсолютну більшість у Сеймі. Але в Україні хто такі праві? Якщо зібрати всіх націоналістів, то результати виборів - 3-5%. Така ситуація, що це не праві сьогодні в українській політиці, а символіка, яку запроваджують праві, особливо ОУНівська, є дуже сильною в Україні. А після Майдану вона набагато більше поширилася. Вона є проявом емоцій, пов'язаних з війною, з українсько-російським конфліктом. Але в Західній частині України ці емоції спричиняють напругу із Польщею. Тому що українська сторона відчуває, що її атакують поляки у вигляді постанови Сейму про геноцид, прийнятої у липні 2016 року", - зазначив Томаш Стриєк.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-