20 листопада. Пам’ятні дати

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників агропромислового комплексу України…» згідно з Указом Президента від 7 жовтня 1993 року й відзначається щорічно в третю неділю листопада. На сьогодні агропромисловий комплекс України забезпечує 16,3 % ВВП і є провідною експортною галуззю країни. Кожен третій долар з валютних надходжень до української економіки зароблений у сільськогосподарському секторі. Українці годують не тільки себе, а ще й півсвіту, експортуючи власну продукцію до 190 країн. Попри труднощі з доступом на ринки ЄС, українським виробникам сільгосппродукції угода про вільну торгівлю відкриває величезні можливості. 235 українських компаній успішно працюють на ринку ЄС. Україна є  одним із світових лідерів з експорту олії, експорту зернових, кукурудзи та м’яса птиці. Україна також є беззаперечними лідером з експорту меду в Європі, а ще – шості у світі з продажу пшеничної муки. На сьогодні в Україні зареєстровано 175 сертифікованих органічних господарств, що є надзвичайно актуальним, враховуючи світові тенденції зростання попиту саме на органічну продукцію. За останні 10 років урожайність зернових зросла в Україні майже на 70%. Утім, не зважаючи на такі досить оптимістичні факти, українське село переживає не найкращі свої часи, навіть, можна сказати, занепад. Українські селяни чомусь стабільно залишаються поза валютним Гольфстрімом, а кошти осідають на офшорних рахунках великих латифундистів і агромагнатів.

Світова спільнота традиційно цього дня відзначає Всесвітній день дитини. У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. У різних країнах світу цей День може відзначатися будь-коли й встановлюється на розсуд урядів держав. 20 листопада 1959 року ХІV сесією Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Декларація прав дитини, а  20 листопада 1989 року, на 44-й сесії ГА ООН – Конвенція про права дитини. Ця конвенція є засадничим міжнародним документом із захисту прав дітей. 193 країни, крім США та Сомалі, ратифікували конвенцію ООН про права дитини. Кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства. Україна взяла на себе ряд зобов’язань з поліпшення добробуту дітей, зокрема, підписавши Конвенцію ООН про права дитини. 27 лютого 1991 року Верховна Рада України ратифікувала цю Конвенцію, а 27 вересня 1991 року документ набув чинності. Крім того, у 2003 та 2005 роках Верховна Рада України ратифікувала два факультативні протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції, дитячої порнографії та щодо участі дітей у збройних конфліктах. На сьогодні у світі – понад 2 мільярди дітей і 8 мільйонів із них – це маленькі українці. Як відомо, 1 червня у світі, так само як і в Україні, відзначається Всесвітній день захисту дітей.

Щороку в третю неділю листопада з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день пам’яті жертв дорожньо-транспортних пригод. Уперше Всесвітній день пам’яті жертв дорожньо-транспортних пригод був проведений організацією «Роудпис» (RoadPeace) у 1993 році. Відтоді він відзначається в усьому світі та підтримується багатьма організаціями, включно з Європейською федерацією жертв дорожньо-транспортних пригод (FEVR) і асоційованими з нею організаціями. 26 жовтня 2005 року Організація Об’єднаних Націй підтримала цю ініціативу, запропонувавши відзначати кожну третю неділю листопада в якості глобального дня. Таке рішення зумовлене занепокоєнням урядів і міжнародних співтовариств світу щорічним зростанням кількості ДТП. За даними ООН дорожні аварії є у всьому світі другою причиною смерті серед молодих людей у віці від 5-ти до 29 років і третьою причиною смерті людей у віці 30-44 років. В автомобільних катастрофах щорічно гине приблизно 1,2 мільйони осіб, ще 50 мільйонів людей одержують травми або стають інвалідами. І, як наголошено у резолюції ООН, якщо не вживати невідкладних заходів щодо поліпшення безпеки дорожнього руху, то до 2020 року в країнах з низьким і середнім рівнем доходу кількість людей, які гинуть внаслідок дорожньо-транспортних пригод, зросте на 80%. День пам’яті став важливим інструментом в контексті глобальних зусиль зі скорочення кількості жертв дорожньо-транспортних пригод. Він забезпечує можливість звернути увагу на масштаби емоційних страждань і економічних втрат, пов’язаних з дорожньо-транспортними пригодами, і належним чином оцінити страждання жертв ДТП, а також роботу служб підтримки і порятунку. Торік Україна втратила в ДТП майже 4 тисячі громадян. У середньому за добу в результаті ДТП гине 11 українців. Варто зауважити, що тяжкість аварій у нас на порядок вища, ніж в інших розвинених країнах.

Події дня:

Цього дня 1917 року на засіданні Малої ради був оприлюднений ІІІ Універсал Української Центральної Ради, де проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної складової частини майбутньої демократичної Російської федерації. Відповідно до ІІІ Універсалу верховним законодавчим органом УНР залишалась Українська Центральна Рада, до складу якої входили і представники національних меншин України. Вищим виконавчим органом був Генеральний секретаріат. Було визначено державні кордони УНР, які охоплювали Київщину, Поділля, Волинь, Чернігівщину, Полтавщину, Харківщину, Катеринославщину, Херсонщину та Таврію (без Криму). Питання приєднання інших земель – Холмщини, частини Курської та Воронезької губерній, де українське населення становило більшість, мало бути розв’язане згідно з волею їх мешканців. Підтверджено такі демократичні принципи: свободи слова, друку, віросповідань, зборів, спілок, страйків, недоторканність особи та житла, право використовувати місцеві мови у стосунках з державними установами, скасування смертної кари, амністію для всіх політичних в’язнів, справедливий суд. У галузі земельних відносин було оголошено про скасування приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств і про передачу їх «земельним комітетам, обраним народом». Принципи, сформульовані в цьому документі, було розвинуто й закріплено в окремих законах УНР.

Ювілеї дня:

158 років від дня народження Сельми Лагерлеф (1858-1940), шведської письменниці, лауреата Нобелівської премії з літератури (1909). Автор романів «Сага про Єсту Берлінга» (за словами самої письменниці – «прозова казка у формі роману»), «Чудеса антихриста», «Єрусалим», «Перстень Левеншельдів», всесвітньовідомої книги для дітей «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» і збірки новел «Тролі та люди». Свій перший роман («Сага про Єсту Берлінга») надрукувала у 33 роки. Книжка принесла їй славу і визнання не лише у Швеції, але й по всій Європі. Через 20 років Лагерлеф отримала Нобелівську премію. Це дало їй можливість викупити родове помістя Марбакку та цілковито присвятити себе письменству. За понад 80-річне життя Лагерлеф написала чимало. Серед величезного літературного масиву траплялися (особливо в останній період творчості) й відверто слабкі тексти, але декілька романів письменниці та казка про шибеника Нільса належать до всесвітньої літературної скарбниці. Палкою шанувальницею Лагерлеф була Грета Гарбо. Восени 1938 року відбулась зустріч двох знаменитих шведок. Гарбо, на той час вже голлівудська діва, зі сльозами на очах зізнавалась 80-літній Лагерлеф у своїй багаторічній закоханості у романтичний книжковий світ, створений пером письменниці.

130 років від дня народження Теодора Якимовича Вацика (1886–1939), українського живописця. Закінчив Краківську академію мистецтв. Працював у Львові та на Закарпатті. Майстер портретного живопису («Стара жінка», «Жінка з книжкою», «Молода жінка»), писав також і жанрові картини.

120 років від дня народження Михайла Івановича Вериківського (1896-1962), українського композитора, диригента, фольклориста, педагога. Заслужений діяч мистецтв України (1944), професор Київської консерваторії. У 20-30-х роках був диригентом Київського та Харківського оперних театрів. Написав за творами Тараса Шевченка опери «Сотник», «Наймичка», хорову поему «Гайдамаки», літературно-музичну композицію «Кавказ», музику до фільму «Назар Стодоля» та ін. Автор першого українського балету «Пан Каньовський», ораторії «Дума про дівку-бранку Марусю Богуславка», симфонічних творів, рапсодій, кантат, хорів і романсів на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла Тичини, Максима Рильського та ін., музики до драматичних вистав. Записував і обробляв народні пісні.  

80 років від дня народження Богдана Дроздовського (1931), польського письменника, перекладача. На поезію Дроздовського, за власним визнанням письменника, вплинула творчість Тараса Шевченка, про нього він написав статтю «Співець українського народу», переклав кілька його віршів. Перекладав також вірші Миколи Зерова, Максима Рильського, Миколи Бажана, Дмитра Павличка, Павла Мовчана та інших українських поетів.