Відставити «зраду»! Асфальт на Хрещатику не постраждав

На вихідних ледве не всі українські телеканали повідомляли, що під час підготовки до військового параду з нагоди Дня незалежності України «танки масово зруйнували асфальтобетонне покриття на ділянках вулиць, де проходить військова техніка». Представник Міністерства оборони спростовував звинувачення, заявляючи, що бойові машини були укомплектовані згідно з парадним регламентом і своєю вагою і жодних таких вже страшних пошкоджень на столичних вулицях після їх проходу не залишилось. Але, як кажуть у відомому анекдоті, присмак залишився. Тим більше, що сюжет на каналі «112» узагалі був змонтований так, що не залишалося сумніву: глибокі прогини дорожнього полотна, які авто у темряві, при світлі фар, «форсували» з великою обережністю – це на Хрещатику. Це повне неподобство – вирішили в «Укрінформі» - і почали з’ясовувати подробиці.

У пошуках ям від танків

У комунальній корпорації «Київавтодор» новині присвятили цілий пост на сторінці у Фейсбуці: «Внаслідок елементарної халатності, непрофесійності та байдужості, не дивлячись на неодноразові запевнення, що тяжка військова техніка буде перевозитись на спеціальних тралах і на траках (гусеницях) будуть вдягнуті спеціальні гумові чи пропіленові накладки («башмаки») комунальна корпорація «Київавтодор» змушена констатувати – сьогодні вулиці столиці потерпають від проїзду тяжкої військової техніки, зусилля, що вкладено в ремонти вулиць і доріг задля комфорту киян та гостей нашого міста, витрачено дарма», - написано у пості.

На жаль, жодних конкретних адрес руйнувань комунальне підприємство не навело, у кінці посту лише наведено кілька посилань на різні інформаційні ресурси. Ми перейшли за цими адресами: з усіх джерел лише сайт depo.ua вказує, де це сталося: перетин вулиць Старовокзальної і Жилянської (тут видно, що асфальт подряпаний, але ані ям «з телесюжета «112», ані «місива», що про це пишуть колеги не спостерігається), площа Перемоги (насправді, це та ж Старовокзальна з боку готелю «Либідь»), вулиця Чорновола (тут взагалі якихось пошкоджень/подряпин дорожнього полотна не видно). А про Хрещатик – взагалі жодного слова.

Взагалі-то, обов’язком комунальної служби є ретельне дослідження пошкоджень, фотографування, замір, документування для пред’явлення відповідних претензій. Але про це нічого не чутно. Десь усередині дня з’явилася трохи дивна інформація.  План пересування парадної техніки вулицями Києва був розроблений «до», чи «після»?

Мер Києва Віталій Кличко, заявив, коментуючи ситуацію з пошкодженням асфальтобетонного покриття військовою технікою, що столична влада розробила план транспортування військової техніки під час параду на День Незалежності. Тоді виникає питання: що заважало скласти, чи то повідомити про цей маршрут  - і військових, і громаду – заздалегідь? Що, повідомили? Можливо. Але тоді ще запитання: під час репетицій параду техніка рухалася по маршруту, чи порушила його? Загалом – купа незрозумілого, а ясне одне: повне фіаско інформаційної служби КМДА.

Хрещатик: легкі подряпини, які «закатає» трафік

Отже, «Укрінформ» підштовхнули до того, щоби на власні очі перевірити, чи справді головна вулиця столиці постраждала від важкої техніки.

Журналіст пройшовся Хрещатиком: від Арена Сіті до Європейської площі. Не побачивши жодної вибоїни на асфальті, він вирішив піти у зворотному напрямку по іншій стороні вулиці – те ж саме. Лише в деяких місцях – неглибокі подряпини від танкових траків, які на рух не впливають, і за кілька днів «закатуються» під щільним трафіком.

Зупинившись перепочити у затінку, журналіст розпочав розмову з водієм таксі, сірої Шевроле Авео. Кореспонденту чоловік представився Андрієм, таксистом, який частенько їздить Хрещатиком, а отже, точно знає про особливості дороги на головній вулиці Києва.

- Доброго дня, ви тут часто курсуєте?

- Не менше 10-ти разів на день, - відповів таксист.

- То може підкажете, де на Хрещатику знайти вибоїни, які залишила танки під час підготовки до параду?

- Ями від танків? Та ні, не попадалися. Лише сліди де-не-де залишилися. І то, їх майже не видно, - додав пан Андрій.

- Тобто, асфальт не пошкодився? Дорога така, як і раніше?

- Ну так. Ви ж самі бачите.

Надбудова над Майданом: Ніхто не хотів розбирати

Під час розмови журналіст декілька разів глянув догори, на будинок Профспілок і… не повіривши власним очам, побачив славнозвісну надбудову, яку київська мерія обіцяла демонтувати до Дня незалежності. Сьогодні 22-ге, залишилося 2 дні.

«Вона все ще зверху?», - уголос сказав журналіст, і почув відповідь таксиста: «Так точно, якщо Ви про ту білу коробку».

Раніше, у КМДА обіцяли демонтувати блюзнірську надбудову над Київським Будинком профспілок до Дня незалежності. Виходить, слова не дотримали. «Чудо-споруду» закрили білою тканиною разом з усім Будинком профспілок, але кладку з піноблоків добре видно збоку.

Зробивши кілька кадрів надбудови, кореспондент вирушив у бік кафе «Каратєль», щоб пересвідчитися, чи справді воно зачинене. Як виявилося, «каратєльського духу» в закладі вже давно не було. Відтак, привітавшись із дверною ручкою, журналіст рушив далі вздовж Хрещатика (у напрямку Арени Сіті). Пильно вивчаючи кожен сантиметр асфальту, він таки натрапив на пошкодження - декілька незначних подряпин, які часом траплялися на його шляху дорогою від Майдану до ЦУМу. Проте, як і раніше, вибоїн не було.

Отже, запитання перше, майже риторичне: Навіщо було подавати прохід парадної техніки ледве не як катастрофу для міста, тим паче, для його головної вулиці?

Запитання друге, цілком конкретне: Чому, як обіцялося, не розібрано надбудову над Будинком профспілок на Майдані? Вирішили перечекати, може забудеться?

«Укрінформ» прослідкує за відповідями на ці запитання.

Мирослав Ліскович, Київ