23 травня. Пам’ятні дати

Зі своїх прожитих 76 років Петро Балабуєв понад півстоліття присвятив авіації. За роки своєї праці в АНТК він брав участь і керував створенням близько 20 оригінальних повітряних суден і понад 100 типів і модифікацій літаків сімейства «Анів». У тому числі, конструював всесвітньо відомі Ан-8, Ан-12, Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-32, Ан-28, був головним конструктором Ан-124 «Руслан», як генеральний конструктор дав путівки в життя Ан-225 «Мрія», Ан-70, Ан-38, Ан-140. В результаті його наукової діяльності було закладено основи проектування багатоцільових літаків народногосподарського призначення, важких транспортних літаків, що базуються на грунтових аеродромах, розроблено концепцію аеродинамічного і вагового компонуваня широкофюзеляжних транспортних літаків, вперше у світовій практиці реалізовану на Ан-124. Особливою заслугою вченого стало створення вітчизняної наукової школи автоматизованого проектування і конструювання транспортних літаків. Народився майбутній авіаконструктор на Луганщині у селянській родині. Його батька – керівника партизанського загону – в роки війни розстріляли нацисти. 10-річним хлопчиком він став головою сім’ї, допомагав матері й опікувався двома сестрами. В авіацію Петро Балабуєв прийшов випадково, але все ж позначився вплив часу – в повоєнні роки майже кожен мріяв літати. Сімнадцятирічним юнаком він вперше приїхав до великого міста (Харкова) і вперше побачив трамвай, який справив на нього величезне враження – мабуть таке саме, як сьогодні на нас справляє дивовижна «Мрія». За порадою шкільного вчителя Балабуєв подав документи до Харківського авіаційного інституту. В 1954 році він закінчив виш і прийшов працювати на АНТК імені О.К. Антонова, назавжди пов’язавши своє життя з провідним авіабудівним підприємством. За сім років початківець інженер-конструктор подолав сходинки начальника майстерні, складального цеху, провідного інженера з льотних випробувань. У неповних тридцять років він став головним, а через десятиріччя – першим заступником генерального конструктора знаменитої «оборонки» легендарного Олега Антонова. У 53 він очолив підприємство і керував ним 22 роки. Генеральний конструктор був трудоголіком – робота заміняла йому і відпочинок, і хобі. «Жінка може зрадити, авіація – ніколи», - любив повторювати конструктор. Утім, це не завадило йому бути зразковим сім’янином і люб’ячим батьком. З дружиною Раїсою він познайомився ще в Харківському авіаційному, разом вони приїхали за направленням до Києва, тут одружилися, народили двох дітей. Були ідеальною парою. А ще Петро Балабуєв надзвичайно цінував і поважав людей. Майже з кожним працівником величезного колективу був особисто знайомий, любив ходити по цехах, аби «побачити людей». Він пам’ятав усіх своїх однокласників і однокурсників, підтримував з ними товариські стосунки і ніколи нікого «не забував», нікого не викреслював зі своєї пам’яті. Кожна людина – від простого робітника до дипломованого інженера з науковим ступенем була для нього важливою. Швидкий на допомогу, підтримку – він  цінував ці якості і в інших. «Спасибі за лікоть», написав він на листівці одному зі своїх підлеглих. Та й взагалі, до товариства він любив звертатися «Други мої», але якщо сердився, то міг і міцним слівцем пройтися, особливо ж діставалося замам.

Сьогодні в Канаді державне свято - День Вікторії. Відзначається в понеділок, який передує 25 травня (іменини монарха). Святкується в Канаді з часів королеви Вікторії (1837-1901). Присвячений двом подіям в історії країни – дню народження королеви Вікторії (1837-1901) і дню народження нинішньої королеви Великобританії Єлизавети ІІ.

Події дня:

315 років тому (1701), на набережній Темзи були страчені знаменитий британський пірат Вільям Кідд (1645-1701) і шестеро його товаришів «по вільному морському братству» (він став прообразом героя знаменитого роману Роберта Стівенсона «Острів скарбів» а також численних балад і пісень). Його звинуватили у порушенні вірності королю, морському розбої, а також убивстві англійського підданого Вільяма Мура. Людський поголос миттєво розніс найдрібніші подробиці про жахливі злочини Кідда та неймовірні розміри награбованого. Подейкували, що начебто він заховав незліченний скарб, тому щоденно не один відчайдуха безуспішно намагався віднайти скарби легендарного пірата. Але чутки про його безчинства виявилися дуже перебільшеними; у багатьох, хто згодом продивлявся судові документи, виникли сумніви щодо  того, чи був Кідд насправді кривавим піратом, чи просто став жертвою політичних інтриг.

15 років тому (22-23 травня 2001) на конференції 120 країн у Стокгольмі була підписана Міжнародна конвенція про стійкі органічні забруднювачі. Є першим міжнародним документом, що передбачає заборону на використання найбільш небезпечних в екологічному плані хімічних речовин. Україна ратифікувала конвенцію 18 квітня 2007 року.

Ювілеї дня:

125 років від дня народження Пера Фабіана Лаґерквіста (1891–1974), шведського романіста, поета і драматурга, лауреата Нобелівської премії з літератури (1951) «за художню енергію і справжню незалежність мислення, з якими він намагався віднайти у власній творчості відповіді на одвічні питання, що стоять перед людиною». Найвизначнішими є його твори, написані за біблійними сюжетами – драми «Філософський камінь» і «Дайте нам жити», повісті «Варавва» і «Сивіла», трилогія «Паломник», а також повість-притча «Маріамна». Андре Жід з приводу повісті «Варавва» зауважив: «Мистецтво Лагерквіста саме у тому й полягає, що він без щонайменшого коливання зумів утриматися на мотузці, туго натягнутій у пітьмі між світом дійсності та світом віри».

105 років від дня народження Андрія Андрійовича Коцки (1911–1987), українського живописця, народного художника України (1982), одного із зачинателів і найвиразніших представників самобутньої закарпатської школи живопису. Чотири роки навчався в Ужгородській публічній школі рисування (1927-1931; у Адальберта Ерделі. Вплив славетного митця позначиться на художній манері Коцки); на початку 40-х – у Римській академії мистецтв.  Автор живописних полотен «Верховинка», «Гуцулка», «Весняний ранок»; портретів, пейзажів. Художника називають поетом Верховини, співцем рідного краю, творцем живописного образу гуцульської землі. Головними ознаками самобутніх та оригінальних творів митця є емоційність, декоративність, особлива парадигма стосунків з народним мистецтвом. Уже кілька років поспіль Коцка твердо тримається в п’ятірці «найдорожчих» художників Закарпаття. В Ужгороді діє меморіальний музей Андрія Коцки.

Роковини смерті:

110 років з дня смерті Генріка Ібсена (1828-1906), видатного норвезького драматурга, керівника першого національного театру в країні (м. Берген). Автор знаменитої драматичної поеми «Пер Гюнт», драм «Гедда Габлер», «Будівничий Сольнес», «Йун Габрієль Боркман». П’єси Ібсена справили значний вплив на розвиток світової драматургії. На українській сцені його драми йдуть з початку ХХ ст.