25 квітня. Пам’ятні дати

25 квітня. Пам’ятні дати

1008
Ukrinform
Відсьогодні у вірян православної та греко-католицької церкви розпочинається Страсний тиждень, або Страсна седмиця – найскорботніші дні перед світлим святом Христового Воскресіння

Хоча ці дні надзвичайно сумні, адже згадуються страждання Спасителя і Його смерть, але все одно, вони сповнені тихої радості, адже віруючі впритул наближаються до знаменної події, вінця посту (та й року) – Христового Воскресіння. Саме тому цей останній передвеликодній тиждень пов’язаний із багатьма обрядодіями, його кожен день називається Великим і має своє значення. Здавна у понеділок Страсної седмиці українці, особливо жінки, починали велике прибирання хати. Білили стіни та стелю, змащували жовтою глиною долівки, ретельно вимивали лави, стіл, мисник, двері й підвіконня. Після обіду йшли в город, щоб до Чистого четверга посіяти все насіння. Другого дня, у вівторок, жіноцтво прало і прасувало білизну, готувало святковий одяг. Чоловіки, тим часом, заготовляли дрова для випікання пасок. У середу годилося закінчити всі хатні справи і впоратися з городом. Увечері починали вчиняти тісто для пасок та інших обрядових виробів. Вибирали яйця для крашанок та писанок і готували віск, писала, природні барвники. Особливим днем тижня був Великий, або, як його ще називали, Чистий четвер. Останні дні напередодні Великодня люди вважали жалобливими, «бо Ісус Христос покутував за наші гріхи». Богомільні люди намагалися голосно не розмовляти, не сміятися, нікому не суперечити, а деякі навіть не вживали їжі, даючи напередодні сувору обітницю. У Чистий четвер випікали паски (як стверджує «Брокгауз і Єфрон», в Україні виготовлялося до сорока різних сортів пасок). Було за обов’язок на Чистий четвер купати дітей, бо в цей день, начебто, ворони носять своїх пташенят до річки і миють, «а тому й живуть птахи сотні літ». Годилося очиститися цього дня водою і хворим людям. Обов’язково зранку треба було побувати у церкві на літургії святителя Василія Великого і причаститися. Церква цього дня згадує Таємну Вечерю Ісуса з учнями, а ввечері – Страсті Христові, Його останні години перед смертю. З вечірньої віряни обережно несли «живий вогонь», або Страсну свічку. Її вважали надзвичайно помічною і запалювали, коли виникали якісь життєві негаразди. У Велику п’ятницю люди намагалися якомога менше розмовляти, не кричати і не лаятися, а їсти дозволялося лише хворим, та малим дітям – адже цього дня Спасителя розіп’яли і поклали в гроб. Увечері знову йшли до церкви на виніс і поклоніння Плащаниці – у неї був замотаний Ісус після зняття з хреста. Страсний тиждень завершувала Велика субота. Це був день тиші і тихої радості у передчутті свята – Христос тілом перебував у гробі, сходив у пекло і перемагав саму смерть. Віряни фарбували крашанки, доготовували святкові страви і готували великодній кошик.

Міжнародний день боротьби з малярією. Відзначається згідно з рішенням 60-ї сесії асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я (травень 2007 року). За оцінками ВООЗ, у 2015 році налічувалося 214 мільйонів випадків цього захворювання, з них - 438 тис. смертей. Найбільше від малярії потерпають африканські країни. Гаслом Дня 2016 року стане «Кінець малярії назавжди».

Національний день ветеранів в Австралії й Новій Зеландії, або ж День Австралійсько-новозеландського армійського експедиційного корпусу, який брав активну участь у Першій світовій війні. Відзначається щороку на честь ветеранів, представників покоління австралійців, котрі воювали на Західному фронті на боці союзників.

Події дня:

25 років тому (1991) Україна ратифікувала Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, прийняту на Конвенції ООН у Відні 20 грудня 1988 року і підписану УРСР 16 березня 1989. Конвенція набула чинності для України 27 листопада 1991 року.

Ювілеї дня:

105 років від дня народження Віри Сергіївни Роїк (1911-2010), української вишивальниці, заслуженої майстрині народної творчості, Героя України (2006). Народилась в Лубнах на Полтавщині. З 1952 року жила і працювала в Сімферополі. Її вироби прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу; за свої майже 100-річне життя майстриня провела понад 100 персональних виставок. У роботі використовувала стильові особливості вишиванок різних областей України. Мріяла про створення у Сімферополі українського музею вишивки.

95 років від дня народження Ірини Михайлівни Вериківської (1921), українського мистецтвознавця. Дочка Михайла Івановича Вериківського (відомого українського композитора, диригента, музичного фольклориста, педагога). Кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури НАН України. Брала участь у підготовці «Мистецької спадщини» Т. Г. Шевченка (т. 1-4, 1964).

75 років від дня народження Бертрана Таверньє (1941), французького кінорежисера, сценариста. Зняв фільми: «Годинникар із Сен-Поля», «Нехай почнеться свято», «Суддя і вбивця», «Тиждень відпустки», «Прямий репортаж про смерть», «Неділя за містом» (приз МКФ у Канні, 1984; премія «Сезар», 1985), «Дочка д’Артаньяна», «Опівнічний джаз» (премія «Оскар», 1986), «Приманка» («Золотий ведмідь» Берлінського МКФ, 1995).

70 років від дня народження Строуба Телботта (1946), американського державного діяча, президента незалежного дослідницького Інституту Брукінгса у Вашингтоні. У 1994-2001 рр. – перший заступник державного секретаря США.

70 років від дня народження Анджея Северина (1946), польського актора кіно і театру. Знімався у фільмах: «Диригент» (приз «Срібний ведмідь» МКФ у Берліні, 1980), «Роман і Магда», «Вогнем і мечем», «Помста», «Повне затемнення», «Список Шиндлера» та ін.

55 років від дня народження Олександра Геннадійовича Ягубкіна (1961-2013), українського боксера-любителя, триразового чемпіона Європи, чемпіона світу і дворазового володаря кубка світу (1983, 1988) у важкій ваговій категорії. Виграв усі можливі титули любительського боксу, крім Олімпійських ігор. Жив і помер у Донецьку.

Роковини смерті:

80 років з дня смерті Олександра Миколайовича Щукарьова (1864-1936), українського фізикохіміка. З 1911 року – професор Харківського хіміко-технологічного інституту. Автор праць з хімічної кінетики і хімічної термодинаміки, вчення про розчини, термохімії й електрохімії.

15 років з дня смерті Віктора Максимовича Баннікова (1938-2001), українського футболіста, воротаря. Народився Віктор Банніков на Житомирщині. Перші кроки у футболі зробив у житомирському «Авангарді». Проте, більшу частину своєї блискучої воротарської кар’єри він провів у київському «Динамо». Банніков був перший президент Федерації футболу України (1991-1996).

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-