Що чекає на держслужбу в Україні?

Новий Закон України «Про державну службу» почне діяти з 1 травня цього року. Нововведення закону можна умовно розділити на дві складові: політичну та соціальну.

ПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА

1.Політичні посади виведені за межі державної служби. Тепер Президент України, Прем'єр-міністр, міністри, глави місцевих державних адміністрацій, народні депутати, депутати місцевих рад, судді, прокурори тощо (повний перелік таких посад - у статті 3 розділу 1 Закону) вже державними службовцями не будуть. Бо на такі посади люди потрапляють або у підсумку політичної боротьби (вибори), або призначаються тими, хто переміг на виборах (приміром, глави місцевих держадміністрацій чи військовослужбовці).

2.Також державними службовцями з 1 травня вже не будуть радники, помічники, керівники прес-служб та інші працівники, що виконують функції обслуговування (тобто так звані патронатні посади - див. статтю 92 Закону). Суттєві, на наш погляд, моменти: а) працівник патронатної служби призначається на посаду і звільняється з неї разом з особою, працівником патронатної служби якої він є. Тобто, пішла з посади людина, радником якої ти працював, - автоматично звільняють і тебе (якщо, звісно, новий начальник не захоче і собі мати тебе за радника); б) час роботи на посаді патронатної служби зараховується до стажу державної служби, якщо до призначення на цю посаду він вже перебував на державній службі та після звільнення з цієї посади повернувся на державну службу. У будь-якому іншому випадку на державну службу можна вступити або повернутися лише на загальних підставах, тобто - через конкурс (про конкурси - далі).

3.Отже, кількість державних службовців скорочується, за приблизними підрахунками - на 30% (нині в Україні приблизно 250 тисяч державних службовців у системі органів виконавчої влади і 80 тисяч - в органах місцевого самоврядування). Діяльність службовців органів місцевого самоврядування визначатиме окремий Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування». Зараз він у парламенті на розгляді у другому читанні. Цей закон відділить виборні посади від інших. Звісно, таке суттєве скорочення відбудеться головним чином не за рахунок міністрів чи глав держадміністрацій, а за рахунок виведення з числа державних службовців численної армії працівників на патронатних посадах. До речі, втрата статусу державного службовця дає і певні плюси. Приміром, тепер можна буде працювати за сумісництвом чи на половину ставки, що заборонено державним службовцям.

4. Усі інші нинішні державні службовці ними й залишаться. На вершині «піраміди» державних службовців будуть тепер Державний секретар Кабінету Міністрів та державні секретарі міністерств. Державний секретар буде посередником між міністром - політиком і державними службовцями-професіоналами, які працюють у міністерстві  (чи Кабінеті Міністрів). Тобто, можливість міністрів впливати на кадрову політику міністерства суттєво обмежується.

5.Також секретар призначає на посаду та звільняє керівників державних підприємств і організацій. Він керуватиме апаратом міністерства (забезпечуватиме виконання завдань міністра). Зараз цю функцію виконує заступник міністра - керівник апарату (детальніше - стаття 17 Закону).

6.Держсекретарів призначатиме уряд за поданням міністрів (чи Прем'єр-міністра у випадку Держсекретаря уряду), але з обов'язковою умовою: якщо вони обрані через відкритий конкурс (все про його умови - глава 2 розділу IV Закону) і строком на 5 років із правом лише одного перепризначення. Тобто, одна особа не може бути Держсекретарем міністерства довше, ніж 10 років. А третину складу конкурсних комісій в обов'язковому порядку становитимуть представники громадських організацій. Вони, до речі, через це підпадають під дію закону про запобігання корупції і муситимуть оприлюднювати свої декларації.

7.Державним службовцям заборонено вести будь-яку публічну політичну діяльність і у будь-який спосіб використовувати своє службове становище з політичною метою (стаття 10 Закону). А керівникам державних служб у державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, і главам місцевих державних адміністрацій ще й заборонено бути членом політичної партії та суміщати державну службу із статусом депутата місцевої ради.

СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА

Змінюються принципи оплати праці державних службовців (статті 50 - 52 Закону) та їхнє пенсійне забезпечення.

1.Досі посадовий оклад державних службовців становив близько 40% від усієї суми, яку вони реально отримують, як то кажуть, «на руки». Решта - премії та різноманітні надбавки. Очевидно, що такий розподіл оплати робить їх аж надто залежними від начальства. Тепер «загальний розмір премій... які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік» (стаття 50 Закону). Утім, ця норма стане чинною лише з 1 січня 2019 року.

2.Звісно, за таких умов розмір посадового окладу буде збільшений - тепер мінімальна ставка державного службовця групи 9 (за класифікацією статті 51 Закону, до якої належать посади спеціалістів державних органів та прирівняних до них посад) становитиме дві мінімальні зарплати (стаття 51 Закону) - на сьогодні це близько 2 700 гривень. Поки що ж 40% державних службовців отримують зарплату на рівні однієї мінімальної по країні. Норма про майбутній мінімум у дві мінімальні зарплати стане чинною теж лише з 1 січня 2019 року (стаття 52 Закону), і якою тоді буде мінімальна зарплата в Україні - ніхто сьогодні, звісно, не скаже. А до того часу мінімальна ставка підвищуватиметься поступово: з 1 січня 2017 року - 1,25 розміру мінімальної заробітної плати; з 1 січня 2018 року - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати; з 1 липня 2018 року - 1,75 розміру мінімальної заробітної плати.

3.Замість щорічних атестацій будуть оцінювати результати роботи державного службовця за рік (стаття 44 Закону). Від них залежатиме розмір премії, підвищення по службі чи звільнення з неї.

4.Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто на загальних підставах (стаття 90 Закону «Про державну службу»). Однак, ті державні службовці, які вже мають стаж державної служби 10 або 20 років, зберігають право на спеціальну пенсію. У даному випадку йдеться не про пільгу, бо такі працівники сплачували у ці роки більший відсоток єдиного соціального внеску (6,1%, тоді як пересічні громадяни — 3,6%).

До 1 травня, коли новий закон про державну службу почне діяти, потрібно ухвалити більше трьох десятків різних нормативно-правових актів. За словами голови Національного агентства України з питань державної служби Костянтина Ващенка, половина з них уже урядом ухвалена. Зокрема – врегульовано питання проведення конкурсів, діяльності комісії вищого корпусу, стажу, відпусток.

Юрій Сандул. Київ