Урядова "гаряча лінія" допомагає відстоювати права громадян на користування водними ресурсами
Водні ресурси забезпечують існування не тільки мільйонів людей, а й тваринний та рослинний світ, і водночас є обмеженими та вразливими природними об'єктами. Україна, згідно з міжнародними стандартами, належить до маловодних країн з нерівномірним територіальним розподілом водних ресурсів. За висновком експертів, водно-екологічні умови нашої країни характеризуються переважанням маловодних зон (степової та лісостепової) й обмеженістю водних ресурсів власного формування. Забезпечення водою населення країни у повному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води водних об'єктів. Практично всі поверхневі джерела водопостачання забруднені. Через низьку якість очищення стічних вод (а подекуди очисні споруди взагалі не працюють) надходження забруднених стоків у поверхневі водойми не зменшується. Переважно використовуються незахищені від техногенного забруднення поверхневі води, водночас як більшість країн Західної Європи у водопостачанні надають перевагу підземним водам (Австрія, Великобританія, Данія, Німеччина, Франція).
Державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель реалізує Державне агентство водних ресурсів України. Саме до цього центрального органу виконавчої влади Урядовий контактний центр надсилає для розгляду та вжиття відповідних заходів звернення громадян, що надходять на урядову "гарячу лінію", з питань використання водних ресурсів, розвитку водного господарства, меліорації земель, експлуатації державних водогосподарських об'єктів тощо.
Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), впродовж 2015 року та з початку 2016 року звернення зазначеної тематики надходили з усіх регіонів країни.
У більшості звернень порушувалися такі проблеми, як доступ до пляжів та берегів водойм, незадовільний стан гідротехнічних споруд, зменшення рівня води у ріках, водосховищах, забруднення їх відходами виробництва тощо.
Законодавство України формально забезпечує право громадян на доступ до прибережних захисних смуг водних об'єктів та пляжів. Так, статтею 13 Конституції України передбачено, що "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону". Також, згідно зі статтею 89 Водного кодексу України, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Проте, громадянам все частіше обмежують доступ до берегів водойм та пляжів приватні володіння, що викликає їх справедливе обурення.
Так, на урядову "гарячу лінію" звернулася жителька м. Київ та розповіла фахівцям Центру, що у Вишгородському районі, біля земельних ділянок садівничих товариств, на пляжі берега річки Десна розташовані бетонні паркани прямо до води, що не дає змоги членам товариств пройти берегом річки. Крім того, берега ріки потребують укріплення. Жінка просила вжити заходів щодо прибирання парканів та укріплення берегів. За результатами розгляду звернення, у Держводагентстві повідомили, що для укріплення берега ріки членам садівничих товариств необхідно розробити проектно-кошторисну документацію з позитивним висновком ДП "Держбудекспертиза" за свій кошт. Стосовно незаконних парканів запропоновано звернутися до Державної екологічної інспекції. Тож питання залишається на стадії вирішення.
Заявник з м. Лубни Полтавської області просив сприяння в очищенні річки Сула та облаштуванні пляжу. З даного питання він звертався до Лубенської міської державної адміністрації, де йому було повідомлено, що через відсутність фінансування вирішити на даний момент проблему неможливо. У Держводагентстві поінформували, що відповідно до Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро у Полтавській області на період до 2021 року передбачено до 2017 року провести розчистку р. Сула протягом 1,6 км за рахунок коштів міського фонду охорони навколишнього середовища.
Мешканець м. Ірпінь Київської області, представник садового товариства, зателефонував на урядову "гарячу лінію" з такого приводу. Внаслідок опущених шлюзів на р. Ірпінь, у каналах пойми річки відсутня вода. Заявник пояснив, що вода з р. Ірпінь використовується місцевими жителями для поливу городів, тож її відсутність призводить до неможливості вирощувати сільськогосподарську продукцію для власного споживання. Він звертався до Ірпінської міської ради, Державного агентства водних ресурсів у Київській області з проханням вжити заходів щодо підняття шлюзів на р. Ірпінь та заповнення каналів ріки водою, проте безрезультатно. Нині сподівається на допомогу урядової "гарячої лінії". Держводагентство у своїй відповіді підтвердило, що у нижній та середній течії р. Ірпінь влітку 2015 р. зафіксоване різке зменшення витрат води. За результатами обстеження проведено пропуск води з водосховища загальним об'ємом 1777 тис. куб. м. Заходи щодо можливості регулювання стоку по річці Ірпінь вживаються.
А житель м. Миколаїв просив надати роз'яснення, яке відомство приймає остаточне рішення щодо заповнення Олександрівського водосховища - гідротехнічного об'єкту Южно-Українського енергокомплексу на р. Південний Буг. Зміст роз'яснення Держводагентства полягає в тому, що необхідно розробити нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів стосовно скоригованого проекту будівництва Ташлицької ГАЕС, у рамках реалізації якого будуть здійснені заходи з підняття рівня Олександрівського водосховища.
Наведені приклади свідчать, що порушені в них питання не можуть бути відразу вирішені, оскільки потребують організаційних заходів та значних фінансових вкладень. Проте, проблеми, на які звертають увагу активні громадяни, є важливими для всієї громади, а урядова "гаряча лінія" дозволяє виявляти їх та інформувати про це Кабінет Міністрів.
У період з 25 по 31 березня 2016 року на урядову "гарячу лінію" надійшло 38 тисяч 956 дзвінків, а також 590 громадян звернулися через Інтернет.
Урядова "гаряча лінія" працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).
Для постраждалих під час Революції Гідності діє спеціалізована "гаряча лінія" за окремим номером: 0-800-505-607.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової "гарячої лінії": +38(044)284-19-15.
Киянам надається прямий міський телефон "гарячої лінії" за номером: 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру.
