10 січня. Пам’ятні дати

Пам’ятні дати

0 січня 1951 року у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття постійної штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй. ООН почала свою роботу у жовтні 1945 року. Перші засідання Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації пройшли в залі Вестмінстерського палацу в Лондоні. Одним із рішень першої сесії стало місце розташування штаб-квартири організації. Існує версія, що вибір пав на Америку, враховуючи безславну долю Ліги Націй, яка розвалилася напередодні Другої світової війни не в останню чергу через те, що з неї вийшли США. Земельну ділянку під майбутнє будівництво у східній частині Мангеттена, на березі затоки Іст-Рівер придбав міліардер Джон Рокфеллер-молодший за 8,5 млн. дол. США. Історично ця територія розміром у 7 га не є американською, а має статус міжнародної зони. Для створення штаб-квартири ООН були запрошені архітектори, дизайнери та інженери з усього світу. Вважається, що ідея створення концептуального дизайну належить французькому архітекторові Ле Корбюзьє. Передбачалося, що комплекс будівель буде вміло поєднувати різноманітність стилів: високі скляні панелі для офісів і низький круглий купол для залу Генеральної Асамблеї. Основний дизайн був реалізований головним архітектором Уоллесом Гаррісоном і його командою. На момент відкриття штаб-квартира ООН вважалася зразком найсучаснішого архітектурного дизайну. 24 жовтня 1949 року відбулась церемонія закладення фундаменту майбутньої штаб-квартири ООН, а за 15 місяців відбулось її офіційне відкриття. Вартість будівництва склала 65 млн. дол. США. Нинішній адмінкомплекс ООН складається з чотирьох будівель: 39-поверхового хмарочосу Секретаріату ООН (додатково з трьома підземними поверхами), який став всесвітньо відомим символом ООН; будівлі Генеральної Асамблеї, де безпосередньо проходять засідання ООН; конференційного корпусу та бібліотеки ім. Дага Хаммаршельда, яка була прибудована у 1961 році. Організація Об’єднаних Націй також має власну пожежну частину і пошту. Відвідувачі з усього світу люблять посилати додому листівки з марками ООН - пошту з такими марками можна відправляти тільки з комплексу Організації Об'єднаних Націй.

Ювілеї дня:

419 років тому народився Петро Симеонович Могила (1597-1647), український політичний, церковний і освітній діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627 року), Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (з 1633 року), екзарх Константинопольського патріарха. Широко відомо його сподвижництво у церковній, освітній, будівничій галузях та книгодрукуванні. З його ініціативи розпочалися розкопки Десятинної церкви у Києві, під час яких були знайдені мощі Святого Володимира; був відновлений Софійський собор, Видубицький монастир та інші монастирі та храми. У Києво-Печерському монастирі Петро Могила відкрив лаврську школу, яка після об’єднання з Київською братською школою у 1633 році дістала назву  Києво-Могилянської колегії і стала  першим в Україні вищим навчальним закладом. 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру складають літературну спадщину митрополита. В особі Петра Могили православна церква знайшла видатного проповідника, освічену й енергійну людину, яка всі свої сили й талант віддавала інтересам церкви і духовності. У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій. Взагалі Петро Могила був канонізований усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської Церкви (лише Російська Православна Церква канонізувала його як місцевошанованого святого, тобто святого, якого шанують лише на певній території).

100 років від дня народження Суне Бергстрема (1916-2004), шведського біохіміка, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини (1982), «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» (спільно з Бенгтом Самуельсоном і Джоном Вейном).

85 років від дня народження Олександра Дмитровича Федоровського (1931), українського фізика, члена-кореспондента НАН України. У 80-х роках минулого століття очолював Інститут гідромеханіки АН УРСР (нині НАН України). Праці стосуються дослідження процесів, які виникають на межі розділу вода-атмосфера.

80 років від дня народження Роберта Вудро Вільсона (1936), американського фізика, радіоастронома, лауреата Нобелівської премії з фізики (1978, спільно з Арно Алланом Пензіасом). Його роботи присвячені дослідженням Галактики та міжзоряних молекул за допомогою міліметрових радіохвиль. Працюючи над новим типом антен в лабораторії Белла в Нью-Джерсі, Вільсон і Пензіас виявили джерело шумового сигналу в атмосфері, який вони не могли пояснити. Після усунення всіх потенційних джерел шуму, включаючи посліди голубів на антені, шум довелося визнати мікрохвильовим реліктовим випромінюванням. Це відкриття підтвердило модель «гарячого Всесвіту» вперше теоретично розроблену Джорджом Гамовим у 1956 році.

Роковини смерті:

65 років з дня смерті Сінклера Льюїса (1885-1951), американського письменника. Став першим американським письменником – лауреатом Нобелівської премії (1930), яку отримав за «яскраву і соковиту майстерність опису, а також дотепність і гумор у створенні оригінальних характерів». Автор романів «Головна вулиця», «Беббіт», «Ерроусміт», оповідань.

45 років з дня смерті Коко Шанель (наст. ім’я – Габріель Шанель; 1883-1971), французького модельєра жіночого одягу, засновниці модного «Будинку Шанель» в Парижі. Прославилась не лише своєю діяльністю у якості законодавиці мод, але й своїми романами з високопосадовими особами і тиранством по відношенню до оточуючих людей. Про неї казали, що її подарунки схожі на ляпаси. Мала гострий саркастичний розум, незалежний характер, була надзвичайно працездатною та енергійною; нетерпимою і зверхньою; ніколи не розповідала правди про своє походження. 1920-1939 роки ХХ століття – «золота епоха» Коко Шанель: вона запроваджує моду на тканину джерсі, замінивши нею шовк, випускає парфуми «Шанель № 5» (1921) та знамениту «маленьку чорну сукню» (1926). Наприкінці 40-х років у неї з’явився серйозний конкурент – Крістіан Діор зі своїм новим стилем, але вона знайшла у собі сили витримати удар – у 85 років стала творцем так званого «аскетичного», або ж класичного стилю. Знаменитий рожевий костюм Жаклін Кеннеді був створений саме Коко Шанель. Померла славетний модельєр, «еталон стилю» у 87 років від серцевого нападу (так само як і Крістіан Діор); похована в Лозанні («цвинтарі європейської аристократії», як не без гіркої іронії сказав колись про це чудове швейцарське місто Мопассан). За свідченнями сучасників, на схилі літ вона була надзвичайно пихатою, злостивою і владною старою. «Я створювала одяг для жінок усього світу, але тепер вони воліють ходити роздягненими, що тут скажеш…», - констатувала «велика і нестерпна» Коко наприкінці свого довгого життя.

30 років з дня смерті Ярослава Сейферта (1901-1986), чеського поета і журналіста, лауреата Нобелівської премії з літератури (1984) «за поезію, яка вирізняється свіжістю, чуттєвістю… і свідчить про незалежність духу і різнобічність людини». Ярослав Сейферт є одним із найцікавіших поетів чеської літератури ХХ ст. Його творчість поєднує в собі авангардистську розкутість з традицією чеського вірша й займає в свідомості чеського суспільства унікальне місце – його вірші можна побачити в метро, в путівниках по Чехії, в каталогах художніх виставок, в рекламних буклетах. «Я б не хотів бути невдячним по відношенню до свого життя, - писав Сейферт у спогадах. – Як для однієї людини, то було достатньо всього: дурниць, легкодухості, зневіри, ляпасів і поцілунків, невтішності та надії, й знову нової надії, в мить, коли попередня згасала…». Ім’ям Ярослава Сейферта названа одна з найбільших вулиць Жижкова – празького району, де 23 вересня 1901 року народився видатний чеський поет. Чимало творів поета українською мовою переклав Григорій Кочур.