Зниження рівня води у Дністровському водосховищі відкрило доступ до ділянок узбережжя, які десятиліттями були затопленими. На берегах Дністра знаходять фрагменти давнього посуду, знаряддя праці, залишки житла та кістки доісторичних тварин. Ці знахідки розповідають про життя людей у долині річки в різні історичні епохи.

Серед тих, хто досліджує відкриті водою території, – учитель історії Шебутинецького ліцею, провідний фахівець з екологічної освіти Національного природного парку «Хотинський» Сергій Якубина. Він уже багато років збирає археологічні матеріали разом зі школярами та співпрацює з науковцями Чернівецького національного університету.

НА МІЛИНІ ДНІСТРА ЗНАЙШЛИ КІСТКУ МАМОНТА

У середині вересня Сергій Якубина разом із колегою, учителем історії Корманської гімназії Леонідом Андроніком обстежив берег Дністра на західній околиці старого Корманя. Під час археологічної розвідки вони виявили залишки жител різних періодів, кераміку середньовічного та скіфського часу. Також із мілководдя дістали кістку мамонта.

В одному з місць на поверхні помітні сліди багаття та печі-кам’янки. А серед інших знахідок особливо вирізняється залізний наральник раннього середньовіччя – частина знаряддя, яке використовували для обробітку землі.

За словами Сергія Якубини, долина Дністра має багату археологічну історію. Її досліджували ще в першій половині XX століття, а перед створенням водосховища тут провели масштабні археологічні роботи. Зокрема, дослідники вивчали давні поселення поблизу сіл Молодова та Корманя.

«Молодове – узагалі дуже відома пам’ятка. Там свого часу знайшли житло з кісток мамонта. Біля Корманя також провели великі розкопки. Але потім вода все затопила. Фактично 40 років там неможливо було щось робити, бо все було під великою водою», – розповів Сергій Якубина кореспондентці Укрінформу.

Тепер, коли вода відступила на кілька метрів, відкрилися значні ділянки колишнього узбережжя. На поверхню виходять культурні шари, які раніше були недоступними для дослідження.

«Тепер досить просто прийти й уважно дивитися під ноги, щоб побачити те, що тисячоліттями було сховано під землею», – каже вчитель. За його словами, на відкритих ділянках можна знайти матеріали різного віку: від кераміки XVII–XIX століть до артефактів трипільської культури та палеоліту.

ШКОЛЯРІ ВИЯВИЛИ ДАВНІ ЗНАХІДКИ ПІД ЧАС ПРИБИРАННЯ БЕРЕГА ДНІСТРА

Через кілька днів після розвідки в Кормані Сергій Якубина знову вирушив на берег Дністра – цього разу разом зі школярами. Під час екологічної акції з прибирання території семикласник Шебутинецького ліцею Матвій Коробчинський помітив серед річкової гальки фрагменти давнього посуду.

За словами вчителя, це кераміка, пов’язана з історією Молодова – села, яке опинилося під водами Дністровського водосховища у 1980-х роках. Серед знахідок – невелике керамічне вушко, частина вінчика посудини, імовірно, глечика або кубка, а також фрагменти денець глечиків.

Сергій Якубина пояснює, що, за попередніми оцінюваннями, ці уламки можуть належати до пізнього Середньовіччя або Нового часу – приблизно XVII–XIX століть. Визначити їхній вік допомагають особливості глини, колір, випал, форма та сліди тривалого перебування у воді.

«Уявіть: понад 200–300 років тому якийсь майстер-гончар вручну сформував цей глечик на гончарному крузі, випалив його у печі та продав на місцевому ярмарку. Можливо, з нього пили свіже молоко, джерельну воду чи цілющий трав’яний відвар на березі Дністра. Потім посудина розбилася, і її уламки потрапили до води», – написав Сергій Якубина на своїй сторінці у фейсбуці.

Того ж дня Матвій Коробчинський та його однокласник Анатолій Кріков помітили на краю берега кістки давніх тварин, які вимила вода. Хлопці повідомили про знахідку вчителю, а той звернувся до палеонтолога, професора Чернівецького національного університету Богдана Рідуша.

Після консультації з науковцем вирішили обережно зібрати рештки, які виступали на поверхню та могли руйнуватися під впливом сонця й вітру. З піску та глини дістали дві нижні щелепи, праву частину черепа та кілька менших кісток.

«За попередньою версією, серед урятованих решток ідентифіковані череп бізона та кілька кісток коня. Цілком можливо, що вони тут із часів Льодовикового періоду і належать до так званої мамонтової фауни», – зазначає Сергій Якубина.

Богдан Рідуш попередньо припустив, що рештки можуть належати до плейстоцену й мати десятки тисяч років. Науковець планує оглянути місце знахідки. Адже вчитель припускає, що в товщі берега можуть залишатися й інші кістки.

Зібрані рештки Сергій Якубина очистив і законсервував, як рекомендував палеонтолог. Їх планують зберігати у шкільному Шебутинецькому краєзнавчому музеї.

УЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ ЗБИРАЄ ЗНАХІДКИ МАЙЖЕ 30 РОКІВ

Археологічні розвідки для Сергія Якубини – не разова справа. Він багато років досліджує околиці Шебутинців, Корманя та інших населених пунктів долини Дністра, фотографує знахідки й консультується з фахівцями. За цей час він разом зі школярами зібрав чимало матеріалів різних історичних періодів. У сільському музеї є предмети трипільської та черняхівської культур, знаряддя праці, кераміка, монети та інші артефакти.

На території самих Шебутинців дослідник виявив майже 15 невеликих поселень трипільської культури. Їх позначили на карті, а результати досліджень опублікували.

Серед знахідок – крем’яні сокири, серпи, наконечники стріл, фігурки тварин і людей, а також розписна кераміка. Особливо рідкісними є кам’яні вироби, адже їх значно складніше помітити серед ґрунту та річкової гальки, ніж уламки посуду.

Цього року, у травні, коли вода почала спадати, Сергій Якубина знову обстежував берег і знайшов трипільську кераміку та крем’яний наконечник стріли трикутної форми. За його словами, це вже другий схожий наконечник, який йому вдалося знайти за майже 30 років пошуків. Такі предмети свідчать про майстерність давніх людей, які вміли обробляти кремінь, надавати йому потрібної форми та загострювати краї.

Учитель залучає до пошуків школярів, адже вважає це важливою частиною вивчення історії. Діти вчаться помічати артефакти, дізнаються про минуле свого краю, а їхні знахідки поповнюють шкільну колекцію.

«Дітям приємно. Хтось із них знайшов сокиру, хтось – монетку або ще щось. Я похвалив, написав про учня чи ученицю, мама побачила, що дитина проявила себе. Деякі з них потім стають істориками. Уже семеро моїх учнів свого часу закінчили історичний факультет», – розповідає Сергій Якубина.

Він наголошує, що під час таких пошуків не потрібно самостійно розкопувати землю. Ідеться про археологічну розвідку – виявлення та збирання матеріалів, які вже лежать на поверхні. Якщо знахідка може мати наукову цінність, важливо зафіксувати місце, сфотографувати її та звернутися до фахівців.

У ДОЛИНІ ДНІСТРА НАТРАПИЛИ НА ПІЧ XVII СТОЛІТТЯ

Серед знахідок Сергія Якубини є не лише предмети доісторичних часів. У 2019 році, наприклад, він разом із фахівцями досліджував піч, виявлену під час будівельних робіт у центрі села Шебутинці. Під час розкопок знайшли кераміку, монети, наконечники стріл, скляний посуд та інші предмети.

За попередніми висновками дослідника, піч могла бути частиною селітроварні, де виготовляли селітру, яку використовували для виробництва пороху. Знахідки датували XVII століттям – періодом, коли населений пункт уже згадували в історичних документах.

Такі відкриття показують, що долина Дністра зберігає сліди життя людей упродовж тисячоліть. Частину пам’яток дослідили ще перед затопленням території водосховищем, однак багато ділянок залишилися поза увагою археологів.

«Археологи досліджували те, що було найцікавіше. Вони вивчали епоху палеоліту, стоянки мисливців на мамонтів. А там були десятки і сотні пам’яток історії, на які просто не вистачило ні часу, ні людського ресурсу, ні фінансування», – додає Сергій Якубина.

Водночас він зауважує, що вода не тільки відкриває давні культурні шари, а й поступово руйнує їх. Хвилі розмивають береги, вимивають кістки та фрагменти кераміки, а після відступу води знахідки залишаються просто неба. Тому вчитель сподівається, що місцями, де виявили кістки доісторичних тварин, зацікавляться фахівці. Адже подальше дослідження може допомогти встановити точний вік решток і з’ясувати, які ще свідчення давнього життя збереглися в товщі берега.

Галина Олійник, Чернівці

Фото надав Сергій Якубина