Майже половина викидів вуглецю в Україні припадає на видобувну промисловість
Як передає Укрінформ, такі дані навів співзасновник ESG SaveEcoBot Павло Ткаченко, представляючи результати аналітичного дослідження впливу видобувної галузі на довкілля України за 2020-2024 роки, проведеного ГО SaveDnipro та SaveEcoBot.
Загалом, за його словами, понад половина шкідливих викидів у нашій країні - частка підприємств Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), незалежного й добровільного міжнародного стандарту забезпечення прозорості, що підтримується понад пів сотнею країн.
«Аналізуючи дані за 2024 рік, ми з’ясували, що частка ІПВГ видобувної галузі у викидах забруднюючих речовин без діоксиду вуглецю - 54%, а у викидах CO2 - 49%. Тобто майже кожна друга тонна діоксиду вуглецю припадає на видобувні підприємства», - деталізував Ткаченко.
Ще істотнішою є роль галузі в утворенні відходів. Йдеться про 93% усіх промислових відходів в країні. Підприємства ІПВГ також забезпечують 51% усіх скидів зворотних вод у поверхневі водойми.
Автори дослідження також оприлюднили рейтинг підприємств видобувної галузі, які найпомітніше впливають на довкілля.
За загальним обсягом викидів забруднюючих речовин (окрім діоксиду вуглецю) - це АТ «ДТЕК Західенерго» (понад 138 тис. т), ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (майже 133 тис. т), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (понад 65,5 тис. т), ПАТ «Центренерго» (майже 30 тис. т), ДП «Львіввугілля» (приблизно 23,5 тис. т).
За річними викидами CO2 - АТ «ДТЕК Західенерго» (понад 7 млн т), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (більше 5 млн т), КП «Київтеплоенерго» (3,5 млн т), ПАТ «Центренерго» (2,6 млн т.), ПрАТ «Іванофранківськцемент» (2,5 млн т).
«Але цей рейтинг - не вирок і не якась юридична оцінка. Це - ранжування за показниками в статистиці, яке демонструє, що суттєвий внесок сектору часто формується незначною кількістю дуже великих підприємств», - прокоментував експерт.
Він пояснив, що створення такого переліку дозволяє звертати більше уваги на підприємства з найістотнішим впливом на довкілля, глибше аналізувати їхню роботу на рівні технологій, шукати шляхи покращення.
«Зокрема, бачимо потребу у глибшому аналізі дозволів, які надаються таким підприємствам. Завдяки ранжуванню держава також розуміє, куди треба більше інвестувати для того, щоб зменшувати вплив видобувної галузі на навколишнє середовище», - підсумував Ткаченко.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів ухвалив постанову про Порядок передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу, що забезпечить прозорість екологічних даних та посилить контроль за промисловими підприємствами. Новий механізм передбачає передачу даних з автоматизованих систем вимірювання безпосередньо до Мінекономіки та Державної екологічної інспекції.
Фото: Ella Ivanescu on Unsplash
