Смерть від голоду 10-річного хлопчика на Вінниччині: Як система підвела дитину

Про те, що в селі Серебрія Могилів-Подільської міської громади на Вінниччині загинула дитина з інвалідністю, правоохоронці повідомили 18 грудня. Зокрема, про це написав у фейсбуці генеральний прокурор України Руслан Кравченко. «Дитина не отримувала їжі щонайменше два місяці. Хлопчик мав інвалідність з народження. Він не міг себе захистити. Не міг попросити про допомогу. Він повністю залежав від дорослих. З травня 2025 року дитина перестала відвідувати школу. Її стан погіршувався. Але мати не зверталася до лікарів. І це лише частина правди. Із серпня по грудень представники соціальних і медичних служб неодноразово приходили в цю родину. Вони бачили, у яких умовах живе дитина. Вони фіксували погіршення її стану в документах. Але не зробили нічого, що могло б урятувати життя», – повідомив Кравченко.

Генпрокурор зазначив, що матір дитини затримали, їй повідомлено про підозру в залишенні в небезпеці, що спричинило смерть дитини, та злісне невиконання батьківських обов’язків. До суду подано клопотання про тримання під вартою. Встановлено, що раніше жінку вже притягували до відповідальності за невиконання батьківських обов’язків.

УСІ ЩОСЬ РОБИЛИ?

- Але відповідальність не обмежиться лише матір’ю, – зауважив Кравченко. – Прокуратура дала правову оцінку діям посадових осіб, оголошено про підозри: працівнику соціальної служби, закріпленому за сім’єю, за неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дитини, що спричинило смерть; сімейному лікареві за неналежне виконання професійних обов'язків медичного працівника, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому.

Коли стало відомо про цей страшний випадок, Укрінформ звернувся по коментар до старости села Серебрія Могилів-Подільської міської громади Наталії Тодорчук. Вона сказала, що матір дитини «живе у своєму світі, це такий спосіб життя».

- Батьки її не навчили вести господарство, правильно розпоряджатися коштами. Вона не вміла цього робити, тому що за неї все це робили батьки, поки були живі. Вони не навчили її самостійно жити в соціумі з дитиною, – повідомила Тодорчук.

Щоправда, пізніше Могилів-Подільська міська рада у фейсбуці заявила, що староста офіційно коментарів Укрінформу давала, а факти викривлені. Але залишився запис розмови з посадовицею.

Триває слідство, і винуватців того, що сталося з дитиною, визначить суд. Ми можемо розповісти про деякі факти, які стали відомі в ході засідання постійної комісії з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту Вінницької обласної ради. Вона розглянула питання «про інформацію щодо вжиття заходів реагування стосовно події, яка сталася у с. Серебрія Могилів-Подільського району 16 грудня 2025 року, а саме – смерть 10-річного хлопчика від голоду».

На засідання запросили представників служб, які так чи інакше дотичні до ситуації. Директорка Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА Світлана Ярмоленко узагалі відмовилася коментувати, посилаючись на те, що триває слідство. Інші були більш говіркими, і їхні розповіді дають змогу певною мірою зрозуміти хронологію подій та обставини, що призвели до цієї трагедії. Основний патерн – усі щось робили, керуючись своїми відомчими нормативними актами та інструкціями. Але система фатально підвела 10-річного хлопчика, і серед живих його більше немає.

А чи можна було запобігти смерті дитини?

ХЛОПЧИКА ХОТІЛИ ПОВЕРНУТИ ДО ШКОЛИ

Як розповіла директорка Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА Тетяна Каменщук, першими забили на сполох освітяни. Родина хлопчика проживала у с. Серебрія, і він п’ять років навчався у місцевій спеціальній школі. Каже, допоки були живі дідусь і бабуся, вони займалися його вихованням і водили до навчального закладу. Попри складний діагноз і порушення мовлення, дитина була соціалізована, гралася з однолітками. Але у травні після смерті родичів мама написала заяву про те, що хлопчик пережив стрес і до кінця навчального року заклад відвідувати не буде.

- Класний керівник і директор наполягали, щоб мати приводила дитину в школу. І в останній тиждень навчання вона це робила, щоб здійснили певне оцінювання розвитку хлопчика. Тоді помітили, що в нього є певні особливості. Зі шкільним лікарем зайнялися тим, що повезли його до лікаря у Могилів-Подільський для додаткового обстеження, – повідомила Каменщук.

Улітку, під час канікул, дитина була вдома. Із вересня матір написала заяву, що вона хоче, щоб хлопчик не відвідував школу.

- Заклад робив усе можливе, щоб налагодити комунікацію з мамою і повернути дитину до школи. Вона дуже складно йшла на контакт із працівниками спеціальної школи. Телефонні дзвінки завершувалися тим, що не допускала їх до дитини. Заспокоювала, що у хлопчика все нормально, – зазначила посадовиця.

Оскільки з матір’ю не вдалося налагодити спілкування, освітяни звернулися до служби у справах дітей, і в жовтні ситуацію розглянула комісія.

У листопаді матір також написала заяву про переведення дитини на сімейну форму виховання і на педагогічний патронаж.

- Востаннє класний керівник комунікував із мамою 10 грудня, і вона теж відмовлялася допускати до дитини. Ніхто не передбачав, що хлопчик у такому критичному стані, оскільки не бачили його в цей період, – додала Каменщук.

СУД НЕ ПОБАЧИВ УХИЛЕННЯ МАТЕРІ ВІД ВИКОНАННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ОБОВ’ЯЗКІВ

За словами Тетяни Дорош, яка на момент засідання комісії облради очолювала Службу у справах дітей Вінницької ОВА, про цю проблемну сім’ю їм стало відомо 22 липня. Отже, 6 серпня фахівці Служби, соціальної роботи та представники місцевої ювенальної превенції Національної поліції розпочали оцінювання рівня безпеки людини.

- Я не можу сказати, який був акт, тому що проводяться слідчі дії. Але, за словами представників Служби, дитина не була взята (на облік, – ред.) як та, що потрапила у складні життєві обставини, тому що дали певний термін матері на виправлення, – сказала Дорош.

Утім, Могилів-Подільський центр соціального обслуговування дійшов висновку, що родина потребує супроводу, а дитина – заходів соціального захисту. 11 серпня за ініціативи Служби хлопчика обстежили медики й помістили у дитяче відділення Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування.

15 серпня комісія з питань захисту прав дитини при Могилів-Подільській міській раді рекомендувала матері звернутися до управління праці й соціального захисту, щоб отримати путівку на санітарно-курортне лікування дитини з інвалідністю. Міському ЦПМСД дали завдання здійснювати медичний патронаж.

Доручення від Служби отримали й інші відомства. Зокрема, міський центр територіально-соціального обслуговування мав «забезпечити надання послуги сім’ї згідно з установленими потребами». Місцевий відділ управління Національної поліції повинен був контролювати виконання матір’ю батьківських обов’язків. Старості села як представнику органу опіки та піклування доручили здійснювати постійний нагляд за сім’єю. І в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю дитини «надати допомогу в межах повноважень та своєчасно інформувати відповідні суб’єкти для оперативного реагування».

- У період із 15 серпня до 7 жовтня від жодного суб’єкта взаємодії, – соціальних, медичних фахівців, місцевого ГУ НП, старости Серебрії, яким комісія рекомендувала здійснювати певні функції для  підтримки і роботи зі сім’єю, – не було повідомлення про погіршення ситуації в родині, – зазначила Дорош.

А 10 жовтня до органу опіки й піклування надійшов лист від Серебрійської спеціальної школи, що, за словами матері, дитина не здатна самостійно рухатися, і вона шукає можливість влаштувати її у спеціальний медичний заклад. Це питання 17 жовтня розглянули на засіданні комісії із захисту прав дитини. Тоді головлікар КНП «Могилів-Подільський міський ЦПСМСД» повідомила, що «дитина хворіє на комбіноване захворювання і перебуває під постійним наглядом сімейного лікаря. А порушень за доглядом з боку матері не спостерігається».

У результаті засідання інклюзивно-ресурсному центру рекомендували провести комплексне психолого-педагогічне оцінювання дитини для навчання, Серебрійській спеціальній школі – забезпечити індивідуальну форму навчання і педагогічний патронаж. Міському центру соціального обслуговування знову рекомендували «надання соціальної послуги».

- Ми знаємо, що послугу постійно надавали, і 27 листопада дитина була переведена на сімейне виховання, – запевнила посадовиця.

Вона наголосила, що контроль за цими заходами поклали на заступника міського голови Могилева-Подільського, позаяк саме сільські, селищні, міські голови, а також старости сіл і селищ персонально відповідають за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у випадках жорстокого поводження тощо.

Після 17 жовтня до Служби у справах дітей не надходило інформації від суб’єктів, яким надавались доручення під час засідання комісії.

- Далі ми дізналися, що відбулася трагедія. Окремо зазначу, що в серпні стосовно матері був позов до суду за ухилення від батьківських обов’язків. Однак 21 серпня Могилів-Подільським міжрайонним судом ухвалено рішення – і справу було закрито, а матір звільнено від відповідальності у зв’язку з малозначущістю вчиненого правопорушення й обмежено усним зауваженням. Служба не була долучена до цього процесу, до суду подавала поліція, – сказала Дорош.

ДЕЯКІ ДІАГНОЗИ БУЛИ КРИТИЧНИМИ

Заступниця директора Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА Тетяна Бондаренко стверджує, що увесь цей час дитина перебувала під наглядом сімейного лікаря.

- За ініціативи первинної ланки були виїзди спільно зі соціальними працівниками. Організовували виїзд фахівців і з Могилів-Подільської окружної лікарні, – психіатра, невролога. Дитина двічі була на стаціонарному лікуванні, – в обласному і територіальному закладі. Мамі регулярно надавали рекомендації. Але в певних випадках медичний працівник обмежений у своїх функціях, тому що матір вирішує, чи госпіталізуватися, чи ні, – сказала Бондаренко.

Вона пояснила, що в дитини була ціла низка вкрай важких захворювань, зокрема, «діагнози, які встановлювали фахівці, досить критичні для життя». Але мама не хотіла їхати з дитиною в лікарню.

Бондаренко також зазначила, що цю ситуацію досліджуватиме клініко-експертна комісія і «за наслідками буде надана оцінка якості надання медичної допомоги».

ІЗ СІМ’ЄЮ ПРАЦЮВАЛИ НЕДОСТАТНЬО

Як розповіла директорка Вінницького обласного центру соціальних служб Олена Стоялова, фахівчиня зі соціальної роботи, що забезпечувала супровід родини померлого хлопчика, відсторонена від виконання своїх посадових обов’язків.

- Ми проаналізували копії документів, які були в територіальному центрі соціального обслуговування, і в нас немає оцінки, що щось не відповідало алгоритму, затвердженому законодавством. За три місяці відбулося 14 відвідувань сім’ї. Вона написала додаткові листи, якими поінформувала, що дитина потребує заходів соціального захисту. Це, зокрема, ставлення дитини на облік СЖУ, створення міждисциплінарної команди спеціалістів, які командою почнуть працювати, складання індивідуального плану для цієї дитини. Вона про це поінформувала всіх, кого необхідно. Зробила оцінювання потреб сім’ї, і управління соціального захисту міської ради 11 серпня ухвалило рішення про надання послуги соціального супроводу, – каже Стоялова.

Додає, що й до цього рішення вона допомагала матері підготувати дитину до госпіталізації. Зокрема, розказувала, як попрати речі й зібрати хлопчика. Двічі відвідувала їх із працівниками сектору ювенальної превенції. Одного разу з нею виїхав і представник служби у справах дітей.

- За той час вона відновила водопостачання – знайшла волонтерів, знайомих ремонтників. У будинку з’явилося світло і все, що потрібно, щоб попрати і висушити речі. Вона працювала, щоб допомогти матері спланувати її доходи, планувала покупки для неї, розказувала, як приготувати їжу. Але мати, очевидно, не сприймала цього. Бо її рівень розвитку та підготовки до самостійного життя був не такий, щоб доглядати за дітьми. Кожного разу у своїх документах соціальна працівниця констатувала, що матір не підтримує санітарно-гігієнічних умов, – стверджує посадовиця.

Стоялова констатує, що соціальна послуга хоч і надавалася, але ця робота була недостатньою. Зокрема, і через неналежне базове забезпечення роботи соціальної служби.

- У територіальному центрі соціального обслуговування Могилів-Подільської громади, який займається особами поважного віку, було створене відділення для соціальної роботи зі сім’ями. Там не затверджено посаду завідувача, є три посади фахівців із соціальної роботи. Увесь 2025 рік їх працювало двоє на всю громаду. Якщо прив’язуватись до чинних нормативів, то потреба у фахівцях із соціальної роботи в громаді задоволена на 16%, – мало б бути 12,5 фахівців. За навантаженням фахівчиня, відсторонена від виконання службових обов’язків, супроводжувала 35 сімей у складних життєвих обставинах. Це у 3,5 раза перевищує норматив, – аналізує вона.

Стверджує, що про це направляли листи керівництву громади й доручення на рівні ОВА.

ЗБІЙ СИСТЕМИ ЧИ БАЙДУЖІСТЬ?

Що ж маємо в підсумку? Доповідачі на засіданні профільної комісії облради дійшли висновку, що в усьому винна «неналежна міжсекторальна взаємодія». Простіше кажучи, кожне з відомств окремо щось робило, керуючись власними протоколами, алгоритмами й нормативами. Виявилося, що цього замало для порятунку життя беззахисного хлопчика.

Виникає питання й стосовно рішення суду, який не побачив у діях матері ухилення від виконання батьківських обов’язків й обмежився усним зауваженням. Позивачі погано підготували матеріали? І чому потім усі заспокоїлись і не подавали апеляцію на рішення суду першої інстанції?..

- Дитину не вилучили. Лікування не забезпечили. Захисту не надали. За даними слідства, саме поєднання дій матері та бездіяльності служб призвело до смерті хлопчика. Хлопчик помер не від хвороби. Він помер від байдужості дорослих, – так оцінив ситуацію генпрокурор.

За підсумками засідання профільної комісії Вінницької облради представництво Національної соціальної сервісної служби у Вінницькій області отримало доручення провести комплексну перевірку всіх соціальних органів, що мають стосунок до цієї трагедії. Зокрема, перевірити, як вони надавали соціальні послуги та взаємодіяли між собою.

Пізніше в ОВА на нараді розглянули питання міжвідомчої взаємодії у сфері захисту прав дітей і констатували неналежну організацію цієї роботи та відсутність своєчасних управлінських рішень, які могли запобігти трагедії. Наголосивши, що захист прав і безпека дітей – пряма відповідальність громад. Їхнім керівникам очільниця області доручила особисто провести невідкладну перевірку стану справ із захисту прав дітей на місцевому рівні та забезпечити чітку координацію між усіма відповідальними службами. Та чи достатньо цих управлінських рішень, щоб такі трагедії не повторювалися?

І невеличкий постскриптум стосовно «дитину не вилучили» із проблемної сім’ї. Новим місцем виховання мала б бути патронатна родина або інша сімейна форма. Утім, за даними народного депутата України Павла Сушка, станом на листопад в умовно безпечній Вінницькій області патронат є лише в 5 громадах із 63.

- Усього на область 11 патронатних родин, які вже переповнені дітьми; у 12 громадах немає жодної сімейної форми – ані прийомних сімей, ані дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), ані патронату; кількість прийомних сімей та ДБСТ скоротилася ще на 10 родин. Тобто криза сімейних форм очевидна, – констатує нардеп.

Укрінформ і надалі слідкуватиме за розвитком подій у цій справі.

Антоніна Мніх
Фото Суспільне Вінниця, авторки й Національної поліції України