У Львові над вежею ратуші урочисто підняли національний прапор
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Спершу у Гарнізонному храмі відбулась спільна молитва й освячення прапора, і учасники урочистою ходою вирушили у супроводі військового оркестру від площі Ангелів до ратуші із розгорнутим стягом.
«Саме у цей день 3 квітня 1990 року над львівською ратушею вперше замайорів синьо-жовтий стяг. Це частина славетної історії нашого міста, яку кожен з нас має плекати. Як і 34 роки тому, сьогодні ми знову об’єднуємося навколо нашого національного прапора. Цього б не було без відчайдушності депутатів 1-го демократичного скликання Львівської міської ради, які не побоялися комуністичного режиму і відстояли віру в українську незалежну державу. Цього не можна уявити без самопожертви наших героїв, які не бачать страху перед обличчям окупанта та платять найдорожчу ціну у боротьбі за свободу нашої держави. За цей стяг найкращі українці та українки віддають життя», - зазначив ведучий події.
Учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх полеглих захисників України. А військовий оркестр та хор «Гомін» виконали музичні композиції на площі Ринок.
У Львові над вежею ратуші урочисто підняли національний прапор / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Під звучання Державного Гімну України, депутати 1-го демократичного та нинішнього скликань урочисто підняли національний прапор над вежею ратуші.
Після урочистостей на Личаківському цвинтарі вшанували пам’ять депутатів 1-го демократичного скликання, зокрема Богдана Котика, Василя Шпіцера та Стефанії Шабатури.
Як повідомляв Укрінформ, 3 квітня 1990 року, на сесії Львівської міської ради, депутати першого демократичного скликання під головуванням тодішнього міського голови Богдана Котика ухвалили історичне рішення підняти жовто-блакитний прапор на будівлі міської ратуші. До того український стяг майорів над Львовом 72 роки тому, й підіймали його Січові стрільці. Варто нагадати, що у 1990 році Україна була ще УРСР, правили нею комуністи і підняття українського національного стяга сприймалося як «акт місцевої самодіяльності».
