Росіяни засудили за «тероризм» викраденого на Луганщині учасника АТО Юрія Пономарьова

Як передає Укрінформ, про це повідомляє громадська організація ZMINA.

За інформацією доньки Пономарьова Ізабелли Проскури, з 2014 до 2017 року старший сержант Пономарьов служив у добровольчих батальйонах “Луганськ-1” та “Айдар”, а також деякий час до повномасштабного вторгнення РФ працював у військкоматі.

Після смерті дружини у 2020 році Пономарьов залишився у рідному Сватовому Луганської області доглядати за 29-річною донькою, сестрою Ізабели, яка має третю групу інвалідності через епілепсію. Тоді ж він влаштувався сторожем у школі.

У перші дні повномасштабного вторгнення росіян від обстрілів родина Пономарьових ховалась у шкільному укритті. Через постійний стрес у доньки почастішали напади, тому сім’я не змогла виїхати. Після захоплення Сватового Пономарьова почали розшукувати, тож чоловік змушений був поїхати з донькою до знайомих у село Гончарівка.

Як пригадує Проскура, 28 травня 2022 року до будинку, де проживали Пономарьови, приїхали 10 загарбників на мікроавтобусі. Зайшовши на подвір’я, вони сказали чоловікові взяти із собою документи.

“Батька завели до сараю, де побили. Через деякий час сестра побачила у вікно, як його тягли за руки до машини. Вона вибігла на вулицю і закричала: “Віддайте тата! Коли він приїде?”. Їй відповіли, що він увечері повернеться додому. Якщо його не буде, то через днів п’ять точно буде”, – розповіла Ізабелла.

Загарбники заштовхали чоловіка до машини і поїхали в невідомому напрямку.

Коли родичі Пономарьова спробували дізнатися про нього, загарбники відповіли, що нічого не знають. Потім говорили його матері, що вона виховала “собаку”, і всіляко погрожували.

19 лютого 2024 року Проскура дізналась, що Пономарьов зателефонував матері і розповів, що його засудили за статтею 205 Кримінального кодексу Російської Федерації (тероризм). Він перебуває у виправній колонії №3 у Димитровграді Ульяновської області. До цього його утримували в Луганському СІЗО.

За словами Проскури, здоров’я її батька значно погіршилося після перебування понад рік у холодній одиночній камері у луганській в’язниці. Чоловіка продовжували там утримувати попри високу температуру і сильний кашель. Незважаючи на його стан, росіяни відмовляли йому в належному лікуванні, даючи лише ацетилсаліцилову кислоту. Як наслідок, у чоловіка почалися проблеми з органами дихання, і він досі відкашлює гнійне мокротиння. Також у нього постійно болить голова, набрякають ноги та значно погіршився зір.

“Там жахливі умови утримування. Він почав погано говорити й ледве рухається. Його ніхто не лікує”, – додала донька.

Проскура повідомила, що хоча адміністрація пенітенціарної установи дозволяє Пономарьову інколи телефонувати матері, та передачі від роличів він уже отримати не може.

Його також змушують узяти російський паспорт, хоча він відмовляється. Його тримають у бараці, де перебуває близько 100 ув’язнених.

За словами Проскури, росіяни не підтверджують Міжнародному комітету Червоного Хреста, що вони утримують її батька в неволі.

Як повідомлялося, 7 лютого підконтрольний РФ “Верховний суд ДНР” засудив 33 українських військових із 36-ї бригади морської піхоти ВМС України та 17-ї танкової бригади ЗСУ до позбавлення волі на строк від 27 до 29 років у колонії суворого режиму.