Півроку іде на підготовку льотчика для F16 – і ніяк не менше

Днями речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів медіа, що українських пілотів планують хвилями відправляти на навчання на західних винищувачах F-16, і . вже сформовано перший список, у якому буде кілька десятків пілотів.

Винищувач F16 – те, чого найбільш гостро очікують українці – армія і суспільство. Для нас сучасні літаки це життя у прямому сенсі цього слова.

Дати, коли ми отримаємо винищувачі, прозвучали різні. Але вони чітко прив’язані до дати підготовки українських льотчиків, які мають їх пілотувати. Після того, як рішення про передачу літаків, було фактично прийнято (десь у середині травня), експерти називали термін підготовки 10-12 тижнів. Саме за цей час мали б пройти пришвидшену підготовку українські пілоти. Тобто у другій половині серпня американські літаки могли б стати на захист українського неба. Декому цей час очікування видавався надто довгим… Але коли постачання F16 набуло рис конкретних домовленостей, то як грім посеред неба було сказано, що час підготовки українських пілотів сягатиме півроку. Це більш ніж удвічі довше!

Така розпачлива для багатьох інформація прозвучала з вуст начальника авіації Командування Повітряних сил ЗСУ бригадного генерала Сергія Голубцова. Генерал який сказав, що вишкіл українських льотчиків має тривати півроку, а однією з причин назвав мовний бар’єр: «Бар’єром (для швидшого опанування. – Ред.) може стати мова, тому, можливо, деякий час доведеться витратити перед навчанням на вивчення мови. Не просто мови, а термінології, технічного боку. Бо не маючи уявлення про ці терміни, дуже складно перенавчатись на будь-яку техніку, в тому числі на літаки», – заявив Голубцов.

АВІАЦІЙНА АНГЛІЙСЬКА ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЦИВІЛЬНИХ ЦЕ ДВА РІЗНИХ МОВНИХ СВІТИ

Чого ж так довго? Українські пілоти цивільної авіації англійську мову знають, бо як без неї спілкуватися з диспетчерами міжнародних портів... До слова, «авіаційну англійську» для них пропонують на різних курсах іноземних мов. Але англійська для цивільної та військової авіації – це дві різні мови. Пілотування винищувача неможливе через перекладача. Це зенітників, артилеристів та танкістів для хаймерсів та абрамсів вчили за допомоги перекладачів, і готували їх за кордоном десять тижнів. У військовій авіації такі практики не працюють. Перекладача не посадиш у двомісний літак. В авіації все відбувається практично моментально. В нових літаках інформаційне навантаження неспівставне не лише з роботою з будь-якою наземною системою озброєння, а й із тим, що встановлено на «радянських» винищувачах, на яких досі літають українські пілоти. Там інформаційний потік на порядок більший.

- У військовій авіації є свій сленг, ти на борту один, ти всі рішення приймаєш сам. Там також є величезна кількість систем озброєння, – пояснює труднощі з авіаційною англійською для відомий авіаційний експерт Валерій Романенко. – Ти маєш чітко знати всі обмеження та всі можливості. Є безліч процедур, тактичних прийомів, які ти маєш засвоїти на рівні підсвідомості. Тобто руки мають виконувати, а голова приєднуватися.

До того як розпочати власне підготовку пілота, слід пройти курс та ознайомитися із стандартними скороченнями та стандартними операційними процедурами. Наприклад, коли пілоту треба долати повітряну оборону, ці стандартні процедури передбачають спеціальні мовні звороти. Підлітаєш на великій висоті, різко знижуєшся на малу висоту і продовжуєш на малій. Це все слід чітко знати, інструктор дає команду, нічого не розтовкмачує і ти чітко маєш виконувати. Або, наприклад, на борту нашого винищувача МіГ 29 є один багатофункціональний дисплей і купа приладів шкальних зі стрілочками або цифровими показниками. А на F16 – три дисплеї, де все виводиться зі скороченнями. Крім того, на кожному дисплеї купа кнопок, на кожній з яких одна – дві літери і пілот має знати, що вони означають, яка інформація тобі потрібна негайно і ти маєш натиснути на неї безпомилково”.

ПІВРОКУ ДЛЯ F16 – ЯК ПРИРОДНІЙ ЕТАП ВХОДЖЕННЯ В НАТІВСЬКУ СИСТЕМУ ППО

Є ще й питання відмінностей показників. Ми звикли до показників на приладах в кілометрах на годину, в тисячах метрів, а вони – у вузлах, милях та тисячах футів. І до цього треба звикнути, діяти моментально, не підраховуючи в голові. Півроку підготовки, на думку експерта, це мінімальний термін.

“Чотири місяці піде на навчання тільки пілотуванню, польоту по маршрутам, а потім триватиме тактична підготовка та освоєння систем озброєння літака з мінімальним бойовим використанням, тобто вони мають пустити керовану чи некеровану ракету, дати залп, щоб відчути літак”, – каже Валерій Романенко.

В ідеалі наші льотчики з диспетчерами (у армії вони називаються офіцерами бойового управління) мали б спілкуватися англійською, бо у цьому разі вони б отримували цілевказання з натівських літаків-радарів, які активно літають над Польщею та Румунією і Чорним морем. Так, швидше за все і відбуватиметься, бо ми маємо стати компонентом системи натівської ППО. А там всі розмови виключно англійською. Пілоти країн НАТО, на міжнародних конференціях між собою спілкуються англійською навіть якщо вони всі приїхали, наприклад, з Німеччини.

На думку пана Романенка, по результатах тестування наших пілотів (нещодавно з Аризоні повернулися перші пілоти. – Ред.) розробляється інтенсивний курс навчання для українців. За даними експерта, американці вважають що для підготовки українських льотчиків для пілотування західних винищувачів, застосовуватиметься індивідуальний підхід: комусь треба буде десять тренувальних польоти, а для когось – п’ятнадцять. Йдеться, знову таки, лише про льотну підготовку, після неї має бути ще тактична підготовка. Тактична підготовка одиночного пілота, а також тактична підготовка пари та ланки для ведення повітряного бою.

За словами Валерія Романенка, поповнення нашого парку сучасними винищувачами, це буде великий прорив навіть за такого не надто рвучкого старту. На його думку, F16 спочатку ми будемо використовувати для протиповітряної оборони.

Винищувач ППО це фактично літаючий зенітно-ракетний комплекс. Він має на борту, ракети малої та середньої дальності та гармату. Наприклад, іранські Шахеди найдешевше розстрілювати з гармати. Український винищувач має БК 150 снарядів, а F16 – 500. У МіГа 29 є шість точок підвіски озброєння – дві ракети середньої дальності і чотири малої, а у F16 їх одинадцять. Винищувач, який знаходиться в повітрі, може швидко пересуватися та полювати за крилатими ракетами або БПЛА. І він, використовуючи свої ракети, може збити кілька ворожих літаків на далекій відстані, наприклад, ще над Чорним морем. Це надає гнучкості ППО, підвищує її можливості.

А потім, після накопичення досвіду саме роботи у такому режимі, наші перейдуть до боротьби з російськими винищувачами.

Звісно, що це все попередні розрахунки. Українці багато разів дивували військовий світ своїми здібностями та здатністю вчитися. Та й, наскільки нам відомо, неофіційно перші групи наших пілотів почали літати на Захід та працювати на тренажерах ще коли переговори про F16 лише стартували. Тож можливо, українські льотчики дуже незабаром здивують і західних партнерів, і Україну.

Лана Самохвалова, Київ