Заборонений «Київ»

Заборонений «Київ»

Музейний експонат
Укрінформ
У Хмельницькому музеї зберігається фотоапарат, у 1950-х роках вилучений із продажу через українську літеру «ї»

У музеї-студії фотомистецтва нині є понад 3,5 тисячі експонатів, серед яких – фотоапарати, техніка для фотографування, багато старих і сучасних фотографій. Музейники запевняють, що 90% фотоапаратів, які у них зберігаються, у робочому стані.

Музей-студія фотомистецтва з’явився завдяки ініціативі хмельницького фотографа і колекціонера Костянтина Жданова, який передав сюди всі раритети, що збирав роками. Нині він теж працює в музеї і знає багато цікавого не лише про історію розвитку фотографії, а й про кожен експонат.

У музейній колекції зберігається фотоапарат «Київ», виготовлений на київському заводі «Арсенал». Цей експонат може багато розповісти про історію становлення нашої держави та її мови. Свого часу партію фотоапаратів вилучили з продажу через назву. Українську літеру «ї» замінили на російську «е» – і тоді повернули в магазини.

МУЗЕЙ У БУДІВЛІ ГОТЕЛЮ «КОНТИНЕНТАЛЬ»

Вулицю Проскурівську в Хмельницькому можна вважати своєрідним музейним кварталом. На її пішохідній частині розташований Музей історії міста, трішки далі – обласний художній музей та музей-студія фотомистецтва. Тож прогулянка центром може перетворитися у тривалу пізнавальну екскурсію.

Ми живемо в цифрову епоху, коли під рукою завжди є телефон із камерою, і всі яскраві миті життя можна легко зберегти на світлинах. Великі дерев’яні фотоапарати, що з’явилися в ХІХ ст., тепер побачиш хіба в старих фільмах. Інколи навіть дивно читати в романах, що похід у фотоательє колись був справжнім сімейним святом. Проте час швидкоплинний, а на згадку про себе він залишає фотографії, завдяки яким ми можемо зазирнути в минуле.

Своєрідною мандрівкою з ХІХ ст. до сучасності буде екскурсія Хмельницьким музеєм-студією фотомистецтва. Світлини і фототехніка там усюди. При вході можна побачити колишній Проскурів (назва міста до 1954 року) і теперішній Хмельницький у ретроспективі.

Як розповідає директор музею-студії фотомистецтва Віталій Савін, понад столітня будівля, де нині розташований заклад, теж має свою історію.

Віталій Савін
Віталій Савін

«Музей відкрився 7 вересня 2010 року в цій прекрасній будівлі, яка є пам’яткою архітектури нашого міста. Вона зведена в 1912 році й на той час тут розміщувався найкращий готель міста Проскурова «Континенталь». Це була триповерхова будівля з п’ятьма номерами першого класу і трьома – класу люкс. Тоді, коли в місті не було водогону, тут уже було тепле водопостачання через те, що поруч знаходився чавуноливарний завод Бейріша Ашкіназі. Після революції у 1921 році будівлю націоналізували, її забрали у власника Вассермана і передали для потреб міста. У цьому приміщенні працював НКВС, що використовував його для адміністративних потреб. З 1980-х років тут функціонували страхові компанії», – говорить директор.

За його словами, у будівлі за кошти міського бюджету провели ремонт і розмістили музей, ініціатором створення якого став фотограф Костянтин Жданов зі своєю колекцією, що склала основу експозиції.

Наразі в музеї-студії фотомистецтва налічується понад 3,5 тис. експонатів, серед яких – пів тисячі фотоапаратів. У закладі є окрема зала, де проводять фотовиставки. За понад 11 років їх там відбулося більш як 150.

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФОТОАПАРАТ

З цікавими експонатами музею-студії фотомистецтва мене знайомить його старший науковий співробітник Костянтин Жданов. Він запевняє, що 90% фотоапаратів, які представлені тут, працюють, а при бажанні можна відремонтувати й інші.

Костянтин Жданов
Костянтин Жданов

«Я професійний фотограф. У 1990-х роках до мене потрапив дерев’яний фотоапарат, який мій друг зняв із горища і подарував мені. З нього я почав цікавитися цією технікою, досі її колекціоную, зараз купую цифрові фотоапарати, ті перші, де був один мегапіксель розрішення. Чому я збираю фотоапарати? Бо вважаю, що це витвори інженерного мистецтва. Ви ж чули вираз, що все боїться часу, а час боїться пірамід. Так от фотоапарат – це єдиний предмет, який може зупинити час. Двох однакових світлин не можна зробити навіть на цифровий фотоапарат. Будь-яка фотографія – це історія, навіть якщо вона не високохудожня, просто знята вулиця, чи якась сцена з побуту. Через 20, 40, 100 років – це вже історичний документ. Навіть через секунду, після того як ви зробили фотографію, це вже історія, бо ту секунду не повернути. Ми не думаємо про секунду як історичну мить, та інколи секунда, як-от постріл в Кеннеді, вирішує і змінює історію», – каже музейник.

Жданов розповідає, що нині збирає в колекцію українські фотоапарати київського заводу «Арсенал» та харківського «ФЕД». Така техніка трапляється рідко і коштує дорого.

У музеї можна побачити як дерев’яні фотоапарати кінця ХІХ ст., так і техніку, що вироблялася наприкінці ХХ ст. На початку ХХІ ст. вже з’явилися цифрові фотоапарати, але, як зауважує співрозмовник, досі є ентузіасти, які продовжують робити плівкові світлини.

«Фотографію винайшли у Франції, але найкращі камери, особливо кінця ХІХ ст. і до середини ХХ ст., зробили німці, такі відомі компанії, як «Zeiss Icon», «Leica», «Contax», «Rolleiflex». А вже після війни цю естафету перехопили японці. Але починали з того, що копіювали відомі бренди. Наприклад, апарат «Leica» скопіювали 300 разів понад 65 компаній із 42 країн.

Цифра зробила фотографію зручною. Колись фотографу потрібно було думати про те, яку витримку поставити, яку плівку підібрати, як її проявити. Насамперед він мав бути хіміком і фізиком, а тоді вже художником. Сучасна ж техніка дозволяє робити будь-що сталої якості при мінімальних знаннях», – додає старший науковий співробітник.

Він показує перший серійний масовий український фотоапарат – «ФЕД-1» з №1252 і каже, що вже навіть заради нього варто було відкривати музей. Зараз у всьому світі до десятка таких апаратів і зосереджені вони переважно в колекціях у США, Німеччині, Японії, Польщі.

Фотоапарат «ФЕД-1»
Фотоапарат «ФЕД-1»

«ФЕД-1» виготовлений на харківському заводі «ФЕД» у 1934 році. Він не є оригінальною розробкою, а лише копією німецького фотоапарату «Leica», що з’явився у 1932-му. Виробляти таку техніку почали для потреб НКВС. За перший рік на заводі створили 1800 фотоапаратів «ФЕД-1».

Костянтин Жданов купив цей фотоапарат у Хмельницькому. Каже, що на його оголошення в газеті відгукнувся дідусь, який приніс апарат із чохлом, але без об’єктива.

«Я запитав, звідки в нього такий фотоапарат, бо номер 1252 – це перший рік випуску. Навіть у харківському музеї на заводі таких немає. Дідусь сказав, що коли його батько втікав із трудкомуни, прихопив цей фотоапарат. Він абсолютно робочий. Цей фотоапарат виготовляли, щоб спецслужби могли стежити за людьми, фотографувати їх», – додає колекціонер.

Два роки він витратив на пошуки об’єктива до «ФЕД-1» і обміняв його на стереокомплект у колеги з Харкова.

Фотоапарати «ФЕД» різних модифікацій виготовляли на харківському підприємстві до 1990-х років. Нині Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» є передовим українським виробником у сфері авіаційного та залізничного агрегатобудування.

ЯК ФОТОАПАРАТ «КИЇВ» ПЕРЕТВОРИВСЯ НА «КИЕВ»

У радянські часи в Україні фотоапарати, окрім Харкова, виготовляли ще на київському заводі «Арсенал». У 1949 році туди перевезли за репараціями виробничі потужності німецького заводу, який виробляв фотоапарати «Contax», та налагодили серійне виробництво фотоапаратів «Київ», що тривало до 1993 року. Власне, київська техніка була копією відомого німецького бренду. Перші екземпляри навіть збиралися з німецьких деталей. Варто зауважити, що тоді назви фотоапаратів вказували російською, тож вони відомі під маркою «Киев».

«Чим більше досліджую, тим сильніше переконуюся, що радянські фотоапарати – це все крадене, своїх розробок не було. Брався закордонний зразок, розбирався і робилася жалюгідна або вдала копія», – каже Жданов.

Музейник дістає з-за скла чорно-сріблястий фотоапарат і звертає увагу на подвійний напис «Київ» та «Kiev». Апарат Костянтин Жданов придбав на Інтернет-аукціоні. У його колекції є два таких.

«Це музейний експонат, який тісно переплітається з історією держави. У 1959 році до 10-річчя випуску цього фотоапарата і з огляду на те, що його почали експортувати в різні держави Варшавського договору, вирішили зробити подвійний напис «Київ» і «Kiev», щоб назву можна було прочитати різними мовами. Перша партія потрапила в київський ЦУМ на Хрещатику. Скільки їх там було продано, невідомо – аж поки радянські спецслужби не роздивилися. Партію фотоапаратів вилучили з продажу, бо там була українська літера «ї». У середовищі колекціонерів є історія, що після цього директора заводу звільнили, а когось навіть ув’язнили. Ми, українці, тоді навіть не мали права писати рідною, українською мовою на своєму заводі назву своєї столиці», – каже музейник.

Жданов додає, що на всіх вилучених фотоапаратах українську літеру «ї» замінили на російську «е» і повернули їх у продаж із подвійним написом «Киев» та «Kiev».

Для всіх, хто цікавиться фото, у музеї готують проєкт, спрямований на популяризацію фотографії через вивчення історії розвитку фотомистецтва. До 12-річчя закладу планують створити лабораторію ручного друку фотографії, де проводитимуть майстер-класи та буде можливість самостійно надрукувати фото. Музейний проєкт переміг у бюджеті участі та отримає фінансування з міського бюджету. Наразі у Хмельницькому немає жодної такої лабораторії.

Та цілком можливо, що надруковані там фото колись теж стануть важливими історичними свідченнями.

Ірина Чириця, Житомир – Хмельницький
Фото автора
Перше фото: Roman Naumov

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-