Рідкісна печатка, що стала символом міста

Рідкісна печатка, що стала символом міста

Музейний експонат
Укрінформ
У краєзнавчому музеї Трускавця дбайливо зберігають історію одного експоната і старовинний документ, датований 1867 роком

Бальнеологічний курорт Трускавець у долині гірської річки Воротище в передгір'ї східних Карпат цьогоріч відзначив своє 194-річчя.

У 1827 році тут відкрили водолікарні, а у 1836 році галицький фармацевт Теодор Торосевич уперше зробив аналіз місцевих мінеральних сірководневих джерел. Найбільше уваги вчений приділив у той час маловідомій своїми лікувальними властивостями воді з джерела «Нафта», саме він лагідно назвав її «Нафтуся». Незабаром були виявлені й інші цілющі джерела, а вже наприкінці XIX століття Трускавець став на один рівень із найкращими європейськими курортами, а в чомусь зумів навіть перевершити їх.

СТАРОДАВНІЙ АТРИБУТ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

У краєзнавчому музеї Трускавця сьогодні дбайливо зберігають цілу історію, зокрема і старовинний документ, датований 1867 роком. Він був завірений печаткою Трускавця. Ця печатка вже тоді була символом місцевого самоврядування. І саме зображення цієї печатки було перенесено на герб міста Трускавця, який затвердили у 1992 році після здобуття Україною незалежності. Сьогодні цей герб красується на будівлі міськради.

Що це за документ, яким так дорожать сьогодні містяни, і що зображено на печатці, розказала директорка краєзнавчого музею Трускавця Галина Коваль.

- Так, увагу до старої печатки Трускавця вперше привернули на початку 90-х років минулого століття, коли була проголошена незалежність України, тоді кожне з міст прагнуло повернутися до історичної спадщини і повернути собі те, що було до радянської влади. У Трускавці також почали думати про новий герб міста, – зазначає директорка музею.

Галина Коваль
Галина Коваль

Вона нагадала, що тоді було скликано багато геральдистів зі Львова й Києва, які працювали над питанням, що саме можна помістити на гербі сучасного міста Трускавець.

Було чимало варіантів і пропозицій, але перемогла в конкурсі стара печатка села Трускавець, яку знайшли у Львівському історичному архіві. Це була печатка з зображенням невеликої пташки з піднятими крилами і галузкою у дзьобі. Довкола пташки розміщувався напис: «Дрогобицьке староство. Трускавець». На той час Трускавець був у складі Дрогобицького староства, і всі села при австрійській владі мали впровадити в господарське життя свої печатки.

Зазвичай зображення для таких печаток обирали самі селяни, а вже на замовлення війта чи старости виготовлялася матриця.

У тогочасному селі Трускавець нараховувалося 990 мешканців, переважно самих українців. На чолі громади стояв війт із гміною, до якої входили поважні господарі села.

СИЛА ГРОМАД

Запровадження сільської печатки, за урядовим декретом австрійської влади 1787 року, надавало громаді право місцевого самоврядування. Після появи цього указу, в 1788 році власна печатка з’явилася і в Трускавці. Багато сільських печаток мали місцеву символіку.

Як відомо з історії, при австрійській владі місцеве самоврядування високо цінувалося. Місцева влада, представниками якої були селяни, мала багато повноважень, громаді надавалися великі привілеї. Австрійська влада була доволі демократичною в усіх вимірах – і в господарському, і культурному, й освітньому. За тих умов українці мали значно більше, ніж доти, прав на саморозвиток, каже пані Галина.

Але документ із першою печаткою в Трускавці, який було знайдено, датується аж 1867 роком.

ШЛЮБНИЙ КОНТРАКТ 1867 РОКУ

То що це за документ? Це шлюбний контракт, який був укладений при свідках між молодятами Луцьяном Конівим і Анною Крамар, жителями села Трускавець.

Ось фрагмент цього документа від 1867 року: «Шлюбний контракт, котрий був укладений сьогодні між молодятами Луцьяном Конівим, жителем села Трускавець, буд. №85, і Анною Крамар, дочкою Тимка і Єви Крамар, також зі села Трускавець, буд. №67. Контракт був укладений при свідках…». Далі подається інформація про придане для молодят від їхніх родин. На жаль, жодних даних про цю сім'ю не збереглося, і як довго тривав їхній шлюб – не відомо.

ГУСКА НА ПЕЧАТЦІ Й НА ГЕРБІ

Печатка на документі справжня, і геральдисти у 1992 році відстояли позицію, що на гербі міста має бути її протоаналог, що символізував би місцеве самоврядування вже в сучасних умовах. Тому в центрі сучасного герба Трускавця стоїть біла гуска з піднятими крилами і гілочкою в дзьобі, яка визначається як символ здоров’я, добробуту, пильності. Що вона колись означала для місцевих селян? На жаль, письмової версії про це не збереглося. Можливо, просто така домашня птиця тут була дуже поширеною. Бо тут багато води – потічки, болота, тобто те, чого потребувала ця домашня птаха. До речі, й місцевий отець-літератор Олекса Пристай, який написав книжку «З Трускавця у світ хмародерів», теж нагадував про гусей, яких тут було багато. Він описав своє дитинство і якраз згадував про гусяче «військо», при якому він себе називав «генералісимусом», бо він випасав гусей у дитинстві…

«Можливо, люди, які впроваджували ту печатку, врахували й те, що «гуси Рим врятували». Але геральдисти довели, що треба саме гуску ставити в центрі герба. І документ, засвідчений такою печаткою, в нашому музеї один», – пояснила пані Галина.

Взагалі, чи був той документ про шлюбний контракт тоді звичайним явищем, важко сказати, додає директорка музею.

«Я думаю, що то було таке ж рідкісне явище, як і зараз, коли люди тримають на контролі, що кому. Прізвища в ньому вказані українські: і Коніви, й Крамари – це істинно трускавецькі родини», – зазначає пані Галина.

ДОКУМЕНТИ ВИВОЗИЛИ ДО ПОЛЬЩІ

Чому документів із такою печаткою майже нема на Львівщині? Якась частина їх була вивезена до Польщі ще до Другої світової війни. Хоча різко й повністю вивезти їх не було ні часу, ні можливості.

«У 1939 році прийшли німці, а коли був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа, вони швиденько помінялися місцями: німці відійшли, а сюди прийшла радянська влада. У поляків дуже мало часу було, щоб вивезти архіви. Тут були родини дуже багаті, наприклад, власники курорту, які не встигли нічого забрати. Навіть елементарного майна, вони просто тікали. До нас у Трускавець приїжджав онук власника курорту Раймунда Яроша. Він в інтерв’ю розказував, як його родичі залишали ці терени, яким шляхом вони виїжджали в Польщу і про подальше їхнє життя. Так от, їхали з Трускавця вони дуже поспіхом і практично нічого не забрали», – пояснила директорка музею.

СТАТУС МІСТА

Вона розказала, що статус міста Трускавець отримав уже після Другої світової війни – в 1948 році. До того в 1947 році селу Трускавець спочатку надали статус селища та всесоюзної оздоровниці. Сучасний герб міста був затверджений у 1992 році на VIII сесії міської ради. В основу місцевого символу й було покладено стару печатку села Трускавець, затверджену Дрогобицьким староством у 1788 році.

СУЧАСНИЙ ГЕРБ

Сучасний герб міста-курорту Трускавця виглядає так: на зеленому фоні гербового щита (багатство лісів, що оточує місто) зображена біла гуска (здоров’я, добробут людини) з піднятими крилами (пильність, відчуття небезпеки – фізіологічна властивість птиці), яка тримає у дзьобі галузку (гостинність трускавчан).

У 2007 році, з нагоди 180-річчя курорту, герб міста зазнав видозмін: за межі гербового поля було винесено назву «Трускавець», а з двох боків розміщено фонтани, які символізують цілющі джерела курорту (мінеральні води «Нафтуся», «Марія», «Софія», «Броніслава» та «Юзя»).

Щорічно (окрім останніх років із жорсткими локдаунами), за даними Трускавецької міськради, на курорт прибуває на лікування й оздоровлення близько 200 тисяч гостей із різних куточків України та з інших країн. І туристи, знайомлячись із містом, традиційно фотографуються біля герба з зображенням білої гуски, історія якої сягає далеких XVIII-XIX століть і тієї печатки на шлюбному контракті молодят – прабатьків нинішніх трускавчан.

Олена Колгушева, Трускавець

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-