У річці Тетерів під Житомиром виявили тропічну ряску

У річці Тетерів під Житомиром виявили тропічну ряску

Фото
Укрінформ
У річці Тетерів у селі Левків Житомирського району виявили тропічну ряску Lemna aequinoctialis, яка досі не зустрічалася на території України. 

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла доктор сільськогосподарських наук, професор, керівник навчально-наукового центру екології та охорони навколишнього середовища Поліського національного університету Тетяна Федонюк.

«Цей вид рясок Lemna aequinoctialis взагалі не характерний для нашої зони. У попередніх дослідженнях ми, в силу регіональності, сприймали цей вид за ряску малу (Lemna minor). У 2018 році до нас приїздив професор Інституту загальної ботаніки та фізіології рослин Університету Фрідріха, якому ми передали зразки ряски. Він разом із професоркою Інституту ботаніки та ландшафтної екології Університету Грайсвальда провели генетичні дослідження, які показали, що це Lemna aequinoctialis, яка візуально не відрізняється від Lemna minor, але різниця між ними у наборі хромосом і в кінчику кореня. Візуально жоден дослідник цього не помітить», - зазначила Федонюк.

За її словами, ряску Lemna aequinoctialis виявили у річці Тетерів у селі Левків. Науковці вважають, що рослина була занесена сюди перелітними птахами. Вони підозрюють, що вона розповсюджена в нашій зоні значно більше.

«Ареал її розповсюдження – тропічні райони, Куба, Південна Америка. У цьому році ми відібрали повторні зразки для того, щоб дослідити, чи дійсно вона у нас перезимувала. Якщо вона у нас пристосувалася до зимівлі, то може стати інвазійним видом (активно розмножується, захоплює нові території та може витісняти аборигенні види – ред.)», - додала науковець.

Наразі ряска Lemna aequinoctialis не внесена до переліку флори України. Якщо науковці підтвердять, що вона перезимувала в наших умовах, то передадуть інформацію про неї в Український ботанічний журнал і потім її внесуть у перелік флори України.

Читайте також: Чому поліські болота не повинні померти

«Далі треба буде вивчати більш детально її пристосування до екологічних умов, моделювати, куди і якими темпами вона може розповсюджуватися територією Житомирської області та України», - резюмувала Федонюк.

Фото Тетяни Федонюк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-