Робота у

Робота у "брудній" зоні: як бердянські медики лікують хворих у ковідному госпіталі

Репортаж
Укрінформ
Поки сам не побуваєш у відділенні з хворими на коронавірус, не зрозумієш усю небезпеку хвороби і складність роботи медиків

Нещодавно на одному з брифінгів в ОДА голова Запорізької області Віталій Боговін зробив гучну заяву: Бердянськ не має резерву для киснезалежних хворих з коронавірусом, слабо підготувалися.

Дмитрий Егоров
Дмитро Єгоров

Журналісти Укрінформу зателефонували директору "Бердянського територіального медичного об'єднання" Дмитру Єгорову і попросили прокоментувати ситуацію. На що він відповів: "А ви приїжджайте і самі все подивіться".

До Бердянська ми їхали з метою зробити інтерв'ю з Єгоровим, показати лабораторію, де проводять дослідження і побачити той самий ковідний госпіталь, який начебто "слабо підготовлений".

Вже на місці стало зрозуміло: інтерв'ю не буде. Єгоров із задоволенням показував лабораторію, але коли мова зайшла про сам госпіталь і те, як з хворими працюють медики, він сказав: "Немає сенсу розповідати, давайте ви самі все побачите".

Керівник БТМО запропонував нам побувати у "брудній" зоні – так називають відділення, в якому лікують хворих на коронавірус.

"Вирішувати вам. Костюм одягнемо, але фотоапарат краще не брати, інакше його доведеться буквально викуповувати у деззасобі. Не знаю, наскільки він у вас водонепроникний і стійкий до такої обробки. Ви можете залишитися без камери, я б не брав техніку", – сказав Єгоров.

Подумали, зважили... Техніку до "брудної зони" не брали.

МАНЕКЕН І РЕПЕТИЦІЯ ПРИЙОМУ ПЕРШОГО ХВОРОГО

Для прийому хворих з COVID-19 у Бердянську підготували 140 місць – під госпіталь тут виділили цілий корпус терапевтичного відділення. Плюс 8 ліжок - спеціальне боксоване відділення з трьома кисневими точками у пологовому будинку.

"Із 140 місць зайнято 159", – сказав Єгоров.

Я витримала паузу, ну, думаю, може обмовився. Але виявилося, ні. Як можна розмістити на 140 ліжках 159 пацієнтів, мені покажуть, але про це трохи далі.

Будівля ковідного госпіталю наразі ремонтується. Кошти на це виділила міськрада і Державний фонд регіонального розвитку.

В одному крилі - склади з медикаментами, палати для відпочинку медперсоналу, в іншому – відділення, в яких знаходяться пацієнти з підтвердженим діагнозом COVID-19. Між ними - так званий шлюз.

"Важливо, щоб, коли людина виходить з "брудної зони", вона не заразилася сама і не заразила персонал. Ми бурхливо обговорювали організацію самого шлюзу, була створена комісія. Адже треба було врахувати дуже багато нюансів", - каже Дмитро Єгоров.

Він розповів, як медики продумували все до дрібниць, коли МОЗ поставило завдання підготувати місця для ковідних пацієнтів.

"У нас був план "А", "Б", " С " і так далі. Ми взяли манекен, поклали його на каталку і спробували відтворити реальну ситуацію, відпрацювати кожен крок, зрозуміти, хто і що буде робити, коли поступить хворий. Дійшли до моменту, коли треба замінити білизну і зрозуміли, що брудне треба кудись подіти, його не можна просто винести, воно заражене. Зрозуміли, що потрібні спеціальні бокси, контейнери. З огляду на те, що білизни багато, контейнер має бути на коліщатках. Знайшли. Купили. Посуд - окрема історія. Взагалі, дуже багато нюансів", - каже директор БТМО.

За усі матеріальні цінності та оргпитання, пов'язані з наданням допомоги хворим, відповідає комісія інфекційного контролю (КІК).

КІК безпосередньо підпорядковується директору медзакладу, для КІК не існує ні лікарів, ні завідувача відділенням.

"Ми прощаємося з тими людьми, які не слухають команду комісії інфекційного контролю. Ми дорожимо кадрами. Я завжди кажу, що на КІК усі повинні скаржитися. Старша КІК контролює процес одягання захисного костюма перед заходом до "червоної" зони і обов'язково стежить за роздяганням", – каже Єгоров, а ми тим часом підходимо до кабінету старшої КІК – Інни Леонідівни.

Вона відчиняє одну з кімнат-складів, яка від підлоги до стелі заставлена коробками різних розмірів.

"Хоч би до нового року вистачило цього. Адже понад 100 осіб перебуває на лікуванні, препарати розлітаються: розчини, системи, шприци – це те, що необхідно на зараз. По два фізрозчини на добу на одну людину", - коментує вона. Хворі отримують лікування абсолютно безкоштовно. Безкоштовно роблять і комп'ютерну томографію (якщо є призначення лікаря) усім пацієнтам з коронавірусом і підозрою. БТМО уклало договори з Національною службою здоров'я України.

ЕКІПІРУВАННЯ, ШЛЮЗ, "БРУДНА ЗОНА"

Ми пройшли "чистою зоною" і підійшли до кімнати, в якій одягають в спеціальні костюми медиків, які працюють з ковідними хворими.

Мені видали одноразовий костюм, а директору - тканинні, багаторазові, їх одягають два (жовтий і зелений), з метою безпеки.

"Свою маску зніміть, я вам не дозволяю в старій заходити. Спочатку руки обробіть деззасобом, потім вдягніть рукавички", - командує Інна і каже, що так одягаються всі медики.

Коли рукавички вдягнені, на зап'ясті їх закріплюють тканинним скотчем, щоб щільно прилягали. Потім одягаю комбінезон, маску, шапочку, респіратор (так, поверх маски), ще одні рукавички. Комбінезон і маску фіксують скотчем, щоб все було максимально герметично. Потім надягають захисний екран. Телефон з собою взяти просто так не можна, кладу в файл, який щільно перемотують скотчем. На виході з "брудної" зони його треба буде добре обробити деззасобом.

"Наші медики так по 4 рази на добу одягаються. Найкращий показник - 7 хвилин (в середньому 10-15 хвилин)", – коментує Інна Леонідівна.

У такому обмундируванні заходимо до кімнати, яка з'єднує дві зони.

Здавалося б, будівля одна, поділ на зони умовний, але щойно за нами зачинилися двері, і ми опинилися у "брудній" зоні – стало трохи моторошно. Коридори здалися порожніми, а персонал у костюмах і захисних щитах схожий на інопланетян.

"По три години у такому вигляді працюю. Вже звикла. Спочатку було дуже важко. Та й зараз теж буває, якщо багато роботи або багато хворих поступає. Усе спокійно не виходить робити. Буває і задишка, і повітря не вистачає", – ділиться медсестра Катя.

Вона працює медсестрою реанімації у цьому медзакладі вже 4 роки, загальний стаж – 14 років.

"Це реанімаційне відділення, тут завжди 1-2 людини, і зараз тут дві реанімаційні класні медичні сестри, які мають досвід роботи", – каже Єгоров.

У реанімації 23 хворих, серед них і старша медична сестра, у неї теж ковід.

На поверхах стоїть спеціальне швейцарське обладнання, машина, яка витягує кисень з повітря. БТМО закупило таких 10, одна може на собі "заключити" 2-3 апарати ШВЛ. І медикам не треба думати про те, приїхала машина з киснем чи ні. Головне, щоб була електрика.

За добу ковідний госпіталь "з'їдає" 80 балонів кисню. При тому, що в установі наразі 35 киснезалежних хворих.

ПАЛАТИ ЗАМІСТЬ ОРДИНАТОРСЬКИХ І ПОШУК МЕДИКІВ ЧЕРЕЗ ФЕЙСБУК

Піднімаємося на поверх вище - потрапляємо до відділення, в якому лежать ті, хто не потребує інтенсивної терапії.

"Тут все було швидко переобладнано. Ми намагаємося також шлюзувати простір, створювати, якщо потрібно, діагностичну зону, дитячу. Тут пацієнти не супертяжкі, але вони киснезалежні", – пояснив Єгоров.

На стінах, біля дверей на входах до палат - папірці з ПІБ хворих. Заходимо до однієї з них.

"Тут у нас з ковід бореться унікальний фахівець, лікар-лаборант. Це наш лікарище у хорошому сенсі цього слова, родоначальник нашої лабораторії. Завдяки їй ми стали гордістю не лише в області, адже у нас одна з найсильніших комунальних лабораторій на території України. Тут лікується наша Надія Михайлівна", - представляє пацієнтку і свою підлеглу директор БТМО.

Надія Михайлівна розповіла, як в одну з п'ятниць прийшла додому після роботи, боліли м'язи і ноги. Вона випила таблетки, але на ранок легше не стало, а була страшна слабкість, така, що жінка не могла піднятися. Каже, що пролежала два дні.

"У понеділок зрозуміла, що піднятися не можу, зателефонувала до лікарні, приїхала медсестра, зробили тест ПЛР. У вівторок була відповідь - позитивна. У мене не було страху, хвороб усіляких вистачає, але сердечко зірвалося і інтоксикація важка. Берегтися треба, маски носити", - каже медик.

"Медиків не вистачає. У нас у боротьбі з ковід задіяно 280 осіб (загалом у БТМО - 1265 співробітників), 35 з них хворіють. Ми дали оголошення на нашій сторінці у Фейсбук. Запрошуємо на роботу. Ми платимо всі надбавки, але говоримо про те, що робота важка, справді важка і небезпечна", – не приховує Єгоров.

На третьому поверсі госпіталю є невеликий куточок, відокремлений від загальної зони плівкою - це зона, де може відпочити персонал.

Далі по коридору - ординаторська, відчиняємо двері, а там ... палата з пацієнтом.

"Ми пристосували під пацієнтів усе, що могли, ми все винесли, у кожному закутку ліжка. Ми усі резерви задіяли", - каже Єгоров і додає, що ось і весь секрет, як у госпіталі на 140 ліжок вдалося розмістити понад 150 хворих.

КОМАНДИ КІК ВИКОНУЮТЬСЯ БЕЗ ОБГОВОРЕННЯ

Після "екскурсії" госпіталем повертаємося на перший поверх. Перш ніж увійти в шлюз, треба пройти через дезінфікуючий бокс.

Входжу до нього, натискаю на кнопку, розпорошується антисептик. У цей момент треба повертатися, щоб засіб потрапив на тебе всю. Натиснути треба два рази, при цьому глибоко дихати не можна.

Далі - вхід до шлюзу.

"Слухаємо команду контролю. Зараз увімкнений кварц, треба обробити руки, перевернути пісочний годинник і дві хвилини під кварцовою лампою стояти. Телефон залишити на столі", – каже Єгоров і відчиняє двері до шлюзу.

По інший бік стоїть вже денна КІК - Валентина Іванівна. Вона каже, що і як треба робити.

Слухаю її, по команді знімаю скотч з рукавів, обробляю рукавички антисептиком, знімаю щиток, добре поливаю його деззасобом – і знову антисептик для рук... перші рукавички, антисептик, респіратор, антисептик, шапочка, антисептик, комбінезон, антисептик, обробка телефону, столу, де він лежав – і знову антисептик. Вмикаю кварцову лампу і тільки потім виходжу в "чисту" зону, там знімаю другі рукавички і знову обробляю руки.

"Ну як? Ще є питання з приводу того, як працюють медики, чи є кисень, де лежать хворі?.. Тепер ви розумієте, як прикро, коли кажуть, що ми не готові. Персонал відчуває супертруднощі. До нас відправляють медиків з інших лікарень, щоб подивилися, як ми організували роботу", – каже Єгоров.

Сказати, що у "червоному" крилі госпіталю не страшно, значить збрехати. Назвати роботу медиків, які намагаються перемогти вірус, небезпечною і складною – все одно, що нічого не сказати.

Важко знайти правильні слова, щоб передати ту атмосферу. Кілька кадрів на телефон у "брудній" зоні я все-таки зробила, але нагадаю, він був у файлі і знімки вийшли розмитими.

Якщо говорити про бердянський ковідний госпіталь, не можна не згадати про те, що у медиків є американське обладнання, яке дозволяє проводити всі стадії ПЛР-дослідження і отримувати результат вже через 51 хвилину. Одночасно можна робити 4 дослідження (не лише на ковід, а й на туберкульоз).

"Це ПЛР і лабораторія в одній машині. Ми отримали її в рамках гранту. Нам вдалося купити 30 картриджів (один картридж коштує близько 1500 гривень – авт.), з яких 15 пішло на верифікацію, частина використана, залишилося – 6. Один картридж - один пацієнт. Це мало, але ми їх витрачаємо лише в екстрених випадках. Наприклад, пацієнту потрібна термінова операція", - розповідає Єгоров.

За його словами, якби реагенти були доступними, і їх можна було легко купити, то Бердянськ міг би розвантажити обласний лабораторний центр.

Що стосується лабораторії, то у Бердянську вона, правда, потужна і повністю автоматизована.

Тут можуть робити будь-які біохімічні дослідження (до 1500 досліджень на годину), в тому числі і на антитіла на ковід.

"Ми - найпотужніша лабораторія в області, у мене є мрія: стати провідною лабораторією, щоб інші лікарні, приватні центри уклали з нами договори і робили дослідження у нас", – сказав Дмитро Єгоров.

Згідно з даними лабораторного центру МОЗ, у курортному місті 604 хворих на коронавірус, з яких 200 – одужали, 5 – померли від ускладнень.

Ольга Звонарьова, Бердянськ

Фото Дмитра Смольєнка

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-