На Херсонщині водолази обстежили лиман, де масово загинула риба

На Херсонщині водолази обстежили лиман, де масово загинула риба

Фото
Укрінформ
Водолази обстежили дно Дніпровсько-Бузького лиману на території кар’єру Херсонського морського торговельного порту, де 3 листопада загинуло, за попередніми даними, близько 2 млн особин риби.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Обстеження дна проводиться відповідно до рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Працюють водолази аварійного загону спеціального призначення», - розповів журналістам перший заступник начальника Головного управління ДСНС у Херсонській області Олександр Рудницький.

Окрім водолазів, на місці працюють науковці, тут знову відбирають проби води – її склад досліджуватимуть у лабораторіях Херсона та Одеси.

На Херсонщині водолази обстежили дно Дніпровсько-Бузького лиману, де загинула риба / Фото: Ірина Староселець. Укрінформ

Риба загинула від задухи, а от що саме її спричинило: природний фактор чи антропогенний – це й намагаються встановити, пояснив старший державний інспектор Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Ігор Шапран.

Як розповів радник голови Херсонської ОДА Євген Алхімов, гідрохімічні аналізи, проведені раніше, показали надвисокий рівень аміаку в придонних шарах – його концентрація приблизно у 700 разів перевищувала гранично допустимі концентрації.

«Тому регіональна комісія ТЕБ та НС вирішила, що необхідно повторно дослідити цю водойму, повторно відібрати гідрохімічні проби. Були задіяні водолази, щоб обстежити дно та визначити, чи був антропогенний вплив, наприклад, вилив аміаку або хімічне захоронення. Науковці визначаються з версію: людський вплив (як-от хімічне забруднення) і можливе природне явище», - розповідає радник голови ОДА.

Читайте також: Сірководень чи аміак: вчені з’ясовують, чому на Херсонщині гине риба

У ході попередніх досліджень були встановлені високі показники щодо сірководню, аміаку - та дуже низька концентрація кисню, зазначив завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрного університету, кандидата біологічних наук Павло Кутіщев. Він припускає, що внаслідок падіння води могло відбутися різке вивільнення з мулових відкладень аміаку, сірководню. Це різко знизило рівень кисню у воді, і риба просто задихнулася.

У ході обстеження дна водолази масової загибелі риби не виявили.

«Але відеофіксація свідчить і водолаз це підтвердив - значні відкладення мулу... Кар’єр достатньо глибокий, це як відстійна яма, водообмін з Дніпром, з лиманом дуже слабкий, бо канал вузький, а площа кар’єру близько 50 га і водозаміщення дуже слабке. Глибина – в середньому 7-10 метрів», - каже вчений.

За його словами, колір води тут змінився вже на краще. Зараз важливо якнайшвидше очистити акваторію від залишків загиблої риби, якою живляться чайки. Її треба утилізувати, бо трупна отрута піде у воду і станеться вторинне забруднення.

Читайте також: Сірководень чи аміак: вчені з’ясовують, чому на Херсонщині гине риба

Як повідомляв Укрінформ, у Голопристанському районі на Херсонщині визнали надзвичайною подією ситуацію з масовою загибеллю риби у Дніпровсько-Бузькому лимані, на території кар’єру Херсонського морського торговельного порту, що сталася 3 листопада.

Загинуло, за попередньою інформацією, близько 2 млн особин риби. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-