Сірководень чи аміак: вчені з’ясовують, чому на Херсонщині гине риба
Про різні версії причини загибелі риби йшлося 6 листопада на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Перевірили на токсичність рибу, що була відібрана (тарань, плоскирка та краснопірка) - зразки риби не токсичні. Тому основний наш висновок, що риба загинула від нестачі кисню, яка була чимось спровокована», - каже начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби Віталій Боярський.
Він відзначив, що частину загиблої риби віднесло від берега, а та, що лишилась на березі, поїдалася птахами. Наразі на узбережжі риби немає.
Представник Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Ігор Шапран зазначив, що причина загибелі риби – викид сірководню, а вже чому цей викид стався і де саме - треба встановлювати.
Проте, на думку завідувача кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського державного аграрного університету, кандидата біологічних наук Павла Кутіщева, йдеться не про техногенні причини, а про природні. І задуху риби спричинив не сірководень, а аміак.
«Мене спитали, які граничні показники для риби … я відповів – від 4… Прийшли результати з Херсонської обласної лабораторії Центру МОЗ України, і показники по сірководню такі – 0,17; 1,53; 1,02; 1, 83. Це по всіх станціях, тобто, по всьому кар’єру ми брали відбір проб. Але пахло нам не сірководнем, а пахло аміаком. Тому що …рівень аміаку становив 32,2; 25,1; 38,8; 39,0…», - зазначив Кутіщев під час засідання комісії.
Він підкреслив, що 90% загиблої риби – плотва, яка є більш вразлива до концентрації аміаку, ніж інші види риб. «Тепер треба зрозуміти джерело цього аміаку – звідки він взявся. Нами були відібрані планктонні гідробіологічні проби… Зйомка з квадрокоптера – лиман зелений від планктонних водоростей… Аміак вивільняється при розкладанні білків тваринного або рослинного походження… Зараз закінчується процес вегетації», - каже вчений.
Як зазначив Кутіщев на брифінгу після закінчення засідання регіональної комісії ТЕБ та НС, є думка, що задуха риби сталася унаслідок техногенного явища, проте на його думку, це явище природне, яке спостерігається по всій Україні - «внаслідок кліматичних змін, підвищення температури, внаслідок екологічних змін, внаслідок трансформації Дніпра каскадом водосховищ, внаслідок замулення річок».
За його словами, щоб вирішити таку проблему, не досить лише механічної меліорації, необхідна біологічна меліорація. Також для того, щоб сформувати стратегію екологічного покращення пониззя Дніпра, треба спочатку провести відповідний моніторинг.
Спростовує версію про те, що викид сірководню стався через порушення під час видобутку піску, заступник директора ДП «Херсонський морський торговельний порт» Олександр Сухин. Він зазначив, видобуток піску проводить не порт, а відповідно до угоди, це робить ТОВ «Гідромех» - є всі відповідні дозволи.
«Зробили проміри, видобуток піску вівся на глибині 7-8 метрів, хоч є дозвіл видобутку піску на глибині до 30 метрів», - каже Сухин.
Він зазначив, що підприємство запросило представників дослідних наукових організацій для встановлення причин загибелі риби. «На місці зберігається обстановка, яка була – земснаряд стоїть на місці, роботи були зупинені, люди всі на місці, всіх можна опитати та провести дослідження», - каже заступник директор.
Водночас, у ході засідання регіональної комісії директор департаменту екології та природних ресурсів ОДА Юрій Попутько повідомив, що фахівці Херсонського морського торгівельного порту відмовились підписувати акт забору проб, що здійснювалися через загибель риби. Крім того, ХМТП кілька місяців тому відмовив екологічній інспекції Чорного моря провести планову перевірку.
«Оскільки ХМТП відноситься до першої групи, оцінку впливу на довкілля це підприємство проходить у Міністерстві екології та природних ресурсів. Так от, Міністерство екології надало негативний висновок на оцінку впливу на довкілля даному підприємству», - також зазначив Попутько.
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині визнали надзвичайною подією ситуацію з масовою загибеллю риби у Дніпровсько-Бузькому лимані, на території кар’єру Херсонського морського торговельного порту, що трапилася 3 листопада. Наразі вивчають, що могло її спричинити – техногенна, природна причини чи навіть диверсія.
Фото: ks.suspilne.media
