Комфортне середовище для особливих дітей - у Новоборівській ОТГ

Комфортне середовище для особливих дітей - у Новоборівській ОТГ

Децентралізація
Укрінформ
 Досвід впровадження інклюзії у Новоборівській селищній об’єднаній територіальній громаді на Житомирщині

У Новоборівській селищній об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на Житомирщині відкрили інклюзивно-реабілітаційний майданчик, на якому разом можуть бавитися діти з особливими освітніми потребами та учні місцевого ліцею.

Про досвід впровадження інклюзії в громаді кореспондент Укрінформу дізналася під час поїздки у смт Нова Борова, яку організував Житомирський Центр розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

Торік Новоборівська ОТГ отримала міжнародний статус кандидата глобальної ініціативи ЮНІСЕФ «Громада, дружня до дітей та молоді».

«У нашій громаді інклюзія – це елемент молодіжної політики. Тривалий час діти з особливими потребами були ізольовані від своїх однолітків, а тепер прагнемо їх соціалізувати та залучити до навчально-виховного процесу. Ми почали з того, що створили інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ), який обслуговує 6155 дітей з Новоборівської, Іршанської та Хорошівської ОТГ, а також із Радицької та Топорищенської сільських рад. Цього року на території ІРЦ встановили інклюзивно-реабілітаційний майданчик, де разом бавляться і відпочивають діти з особливими потребами та звичайні школярі», - розповів Новоборівський селищний голова Григорій Рудюк.

За його словами, три об’єднані громади та Хорошівська райдержадміністрація вже підписали меморандум про спільне утримання ІРЦ, що функціонує у Новій Боровій.

Щодо інклюзивно-реабілітаційного майданчика Full Life, то він з’явився завдяки грантовим коштам з обласного бюджету в сумі 99 тис. грн та 56 тис. грн співфінансування з місцевого бюджету. Ідею запропонувала проєктний менеджер Новоборівської ОТГ Анна Матвієнко, а на конкурс її подала громадська організація «Новоборівська спілка учасників та ветеранів АТО».

Як розповіла Матвієнко, у всіх населених пунктах громади вже встановлені дитячі майданчики, а також облаштовані футбольні поля та тренажерні комплекси. Тож коли дізналися про конкурс грантів від Житомирської облдержадміністрації, вирішили створити простір для дітей з особливими потребами.

«Якось зустріла свого приятеля дитинства, який пересувається на візку. Почали з ним розмовляти. І він, уже дорослий чоловік, дивлячись на дитячий майданчик, поділився, що давно мріяв посмакувати морозивом на якійсь каруселі. Мене ця історія дуже зачепила, і ми згодом вирішили облаштувати біля ІРЦ місце, де діти з особливими освітніми потребами мали б змогу порадіти гойдалкам», - каже Матвієнко.

Інклюзивно-реабілітаційний майданчик вдосконалили після того, як апробували на хлопчику, який пересувається на візку. Тоді вирішили, що вихід до майданчика облаштують з приміщення ІРЦ, а таким дітям буде зручніше рухатися по траві, а не по піску.

Тож на майданчику встановили лавку-гойдалку з ременями безпеки та додатковою перекладиною під кутом 60 градусів для зручності дітей, які не можуть самостійно тримати спину.

Діти можуть гратися у пісочниці, над якою не потрібно нагинатися, а також їх особливо тішить гойдалка-балансир. Матвієнко каже, що остання сприяє розвитку взаємодопомоги, адже школярі допомагають на одну частину заїхати дитині на візку, а з іншої стають утрьох.

По обидва боки сенсорної дошки зазвичай ставлять дитину з особливими потребами і вихованця ліцею. Пандусом обладнаний будиночок, де також є сенсорна панель і рухоме кермо, що дозволяють розвивати дрібну моторику рук.

Крім того, для мам, котрі приходять з дітьми, облаштували окрему лавку, аби вони могли постійно бачити, що відбувається на майданчику.

Своїм досвідом соціалізації дитини з особливими потребами поділилася Оксана Лозовик. Її семирічний син, у якого лікарі діагностували дитячий аутизм, цього року пішов до першого класу. Він навчається у звичайній школі за інклюзивною програмою, а у вільний час ходить з мамою на майданчик, що на території ІРЦ.

«Цей майданчик чудова ідея, бо там разом граються особливі діти і звичайні. Вони спілкуються між собою, вчаться бути більш толерантними й працювати у команді. Дітям значно простіше порозумітися, і вони легко можуть у мене запитати, чому Назар не розмовляє. Натомість дорослі цього не розуміють, вони мало поінформовані, думають, що особливі діти можуть нашкодити їхнім здоровим. Ми не ховаємо дитину і її діагноз, тож якщо вам цікаво, запитайте», - каже Лозовик.

Жінка акцентує – для неї важливо, що її дитина не ходить до особливої школи і не грається на особливому майданчику, а навчається завдяки інклюзії жити в соціумі.

«Новоборівська ОТГ знайшла креативний підхід до того, як сформувати комфортне середовище для особливих дітей. Важливо, що там спільно можуть бавитися як звичайні діти, так і ті, хто має проблеми зі здоров’ям. При цьому громада продемонструвала, що вміє написати гарний проєкт та залучити кошти для його реалізації», - зауважив радник з комунікацій Житомирського ЦРМС Дмитро Клименко.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Чириця, Житомир

Фото автора

Відео: Програма «U-LEAD з Європою»

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-