Цьогоріч місцеве самоврядування заробило на послугах 2,3 мільярда - Зубко
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив віцепрем'єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
Він зазначив, що в рамках реформи децентралізації кількість виділених місцевим бюджетам коштів значно зросла. За словами Зубка, «не тільки бюджети зросли, а й державна підтримка – в 2014 році ми мали державні програми всього на 500 млн гривень, а сьогодні – вже на рівні 20,75 млрд.
Це означає, практично, в 41,5 разу ми збільшили державну підтримку місцевого та регіонального розвитку. Це – Держфонд регіонального розвитку, субвенція на соцекономрозвиток, субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ та сільської медицини, кошти на будівництво спортивних об’єктів, секторальна підтримка. До цього слід додати 14,7 млрд грн субвенції на будівництво місцевих доріг».
І в зв’язку з тим, що зростає кількість виділених коштів, держава, як зазначив Зубко, мотивує органи місцевого самоврядування вкладати їх саме в ті питання, які формує в державній регіональній політиці. “Кажемо, що нас цікавлять заклади освіти, заклади охорони здоров’я, центри надання адміністративних послуг, центри безпеки, інфраструктура доріг – безпосередньо те, що і є індексом регіонального людського розвитку. Ми не просто говоримо, що нас це цікавить. Ми це записуємо в порядок використання коштів, а ще даємо нові стандарти послуг», - сказав він.
За словами віцепрем’єра, нині приміщення ЦНАПу облаштовані таким чином, аби створити максимально комфортні умови для відвідувачів, а кількість наданих послуг зростала.
«Коли ми починали в 2015 році, ЦНАПи на місцях виглядали як стіл, стілець і комп’ютер – і це вже називалося ЦНАП. Заходиш у сільраду – ЦНАП: «ми надаємо послуги». Зараз ми підійшли до того, щоб запропонувати стандарти: вимоги до приміщення, навчання персоналу, кількості послуг, яку вони повинні надавати. Якщо це мінімальний ЦНАП, то він повинен надавати хоча б 60 послуг. Сьогодні найбільший ЦНАП у нас, який ще й займається соціальними послугами, надає близько 400-600 видів послуг», - зазначив він.
Зубко повідомив, що для підвищення доступності та якості послуг у ЦНАПах також розроблено разом із Програмою «U-LEAD з Європою» та естонським проектом EGOV4UKRAINE інформаційну систему «Вулик». “Вона дозволяє взяти дані з різних міністерств і не прохати: людино, принесіть, будь ласка, паспорт, принесіть мені якусь довідку, дайте мені ваші дані щодо складу родини… «Вулик» відрізняється від аналогів доступом до публічних реєстрів та обміну даних в онлайн-режимі через систему «Трембіта»», - пояснив він.
За його словами, «ця загальна система працює, просто не всі ЦНАПи, які працюють, до неї підключені». Відповідаючи на запитання про причини, Зубко сказав, що «потрібно навчити людей у територіальному органі місцевого самоврядування. Якщо говорити про міста обласного значення, то там із цим більш-менш нормально. Якщо це район у місті (як от Шевченківський у Києві), то вони наче «законсервовані» тут. У Кіптях (село в Козелецькому районі Чернігівської області - ред.) є об’єднана територіальна громада, там ЦНАП надає триста послуг, тому що вони активні, а в Києві чекають, поки їх хтось підключить».
Також віцепрем’єр зазначив, що, на жаль, дуже серйозна відмінність між ЦНАПами, які є в райдержадміністраціях, і ЦНАПами, які є в місцевому самоврядуванні. “Ті, які в РДА, я б узагалі закрив разом із держадміністраціями, передав би на виконком в орган місцевого самоврядування. І запровадив інститут префектів – це те, що ми хочемо зробити у змінах до Конституції. Бо в райдержадміністраціях, скажу так – не мотивовані працювати. Там сидить державний службовець, “біла” зарплата якого не залежить від кількості наданих послуг…», - сказав він.
Зубко навів приклад, що на сьогодні Львівська область отримує 100 мільйонів гривень доходу в місцевий бюджет від надання послуг. “Це величезна кількість коштів. Загалом в Україні місцеве самоврядування за рік на наданні послуг заробило 2,3 мільярда гривень», - наголосив він.
«От із цих коштів і мотивуються працівники, мотивується їхня заробітна плата. А в райдержадміністраціях є на це бюджет, який виділяється державою. І від того, які й скільки послуг вони нададуть, нічого не залежить. Як були там зарплати в 4 тис. грн, так і є. Тому вони й чекають, поки їх підключать», - підкреслив Зубко.
Фото: Геннадій Мінченко
