Експерт заявляє про "інформаційний вакуум" на Херсонщині
Таку думку висловила учасниця презентації в Укрінформі аналітичного звіту «Інформаційний простір Херсонської області: стан, проблеми та шляхи покращення ситуації», головний редактор ІА «Центр журналістських розслідувань» Валентина Самар.
"Слово "недоступність" характеризує цю область. Недоступність людей до дуже багатьох послуг, інформаційних у тому числі. Якщо подивитися на кількість зареєстрованих друкованих ЗМІ, телерадіоорганізацій, кабельних операторів, то здається, що все нормально. Але коли ми дивимося ближче, то бачимо, що все життя сконцентровано в обласному центрі або ж у найбільших містах. І величезні території, на яких виробляється регіональний валовий продукт, переважно аграрної промисловості, між собою не зв'язані, локалізовані і важкодоступні. Проблема стосується і якості доріг, і доступності інформації", - зазначила експерт.
За її словами, жодна з шести регіональних телекомпаній не виробляє повноцінні випуски новин. У цих компаніях бракує працівників, відтак якість контенту низька: інформація повторюється, із центру на місця доходять тільки "погані новини", а "хороші новини" продукуються тільки у вигляді піар-текстів.
На думку головного редактора Центру, виправленню ситуації могли б сприяти представники соціально відповідального бізнесу, адже на території області діють такі гіганти, як агрохолдинг "Нібулон" або інвесткомпанія Dragon Capital.
Через недостатню кількість ЗМІ сучасного рівня, дефіцит фінансів, нестачу кадрів в області виникає інформаційний вакуум, наголосила Самар. Небезпека в тому, що інформаційний вакуум, як і будь-який інший, заповнюється тим, кому це вигідно.
"Ми бачимо активну роботу на прифронтовій території російських ЗМІ, які, за великим рахунком, ніколи звідти і не йшли, бо частина території населена саме російськомовними людьми похилого віку, які завжди споживали цю інформацію", - зазначила вона.
На думку Самар, ситуацію треба змінювати дуже швидко і якісно, особливу увагу приділяючи шести районам, які прилягають до адміністративної межі з окупованим Кримом.
"Ми намагаємося змінити ситуацію. Буквально з лютого ми сподіваємося запустити в роботу два медіа-центри, у Херсоні і в Генічеську, які вироблятимуть власний контент, стануть майданчиками для комунікації, умовно кажучи, "влади із народом", будуть тренінговими центрами і центрами публічної дискусії журналістів між собою", - поділилася планами експерт.
Також планується проведення серії тренінгів, які допоможуть журналістам локальних ЗМІ підвищити свій професійний рівень, комунікувати між собою і, можливо, створювати спільний контент. Контент, створюваний державними структурами, на думку Самар, наразі неякісний, невчасний і тому вразливий. Наприклад, влада не зуміла забезпечити адекватне інформування населення щодо техногенної аварії на заводі "Титан" в Армянську влітку 2018 р. Не надається вчасна і адекватна інформація про нештатні ситуації на КПВВ на адмінмежі з Кримом. Інформаційний вакуум заповнюється російськими пропагандистськими ресурсами, які надають інформацію спотворену, маніпулятивну, підкреслила головред Центру журналістських розслідувань.
Ще один важливий напрямок, на якому слід зосередитися, вважає вона, це підвищення медіаграмотності населення.
"Міністерство освіти і науки України уже кілька років проводить експеримент, яким у школах вводиться курс медіаграмотності. Підручників уже вдосталь, розроблено багато курсів на всі випадки життя. Але на Херсонщині цей курс читається лише у п'яти школах. Наша рекомендація: в усіх школах, а можливо, і у вишах та коледжах принаймні шести прикордонних районів вводити з нового навчального року ці медіа-курси", - зазначила Самар.
Як повідомлялося, сьогодні в Укрінформі на прес-конференції за участю першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової в рамках реалізації Стратегії інформаційної реінтеграції Криму було представлено аналітичний звіт про інформаційний простір Херсонської області. Учасника заходу розповіли про методологію та результати дослідження, а також презентували низку рекомендацій щодо збільшення інформстійкості Херсонщини до деструктивних впливів та щодо розбудови системи комунікацій між державою і громадянським суспільством.
