Як покращити якість медицини та освіти -  вирішували громади Волині

Як покращити якість медицини та освіти - вирішували громади Волині

Децентралізація
Укрінформ
Як завдяки співпраці забезпечити затверджені державою стандарти й покращити якість послуг у сфері медицини та освіти

Це питання обговорювали учасники дводенного семінару “Вирішення проблем громад через механізми міжмуніципального співробітництва (освіта, охорона здоров’я)”. Навчання ініціював Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону.

Згідно з задекларованими реформами, місцеве самоврядування поступово набуває своїх самоврядних функцій у всіх сферах господарювання. І на цьому шляху виникає чимало змін, до яких потрібно підходити дуже виважено. Серед питань, які вирішувати особливо важко – надання якісних медичних та освітніх послуг.

П’ять центрів перевірятимуть якість надання меддопомоги

Всі волинські центри первинної медико-санітарної допомоги підписали договори з Національною службою здоров’я України на 2019 рік. Винятком стали лише села Заболоття і Велимче Ратнівського району. Це означає, що в новому році медики первинної ланки області отримуватимуть фінансування, хоча воно різне і залежить від кількості підписаних декларацій. До липня 2019 лікарі ще мають можливість попрацювати над списками пацієнтів, але динаміка підписання волинянами декларацій, за оперативною інформацією, є позитивною.

За словами завідувачки відділу аналітичної обробки інформації акредитації та ліцензування обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики управління охорони здоров'я облдержадміністрації Марії Гогоші, зараз у центрі уваги - якість надання медичної допомоги, адже з 1 січня 2019 року припинено мораторій на перевірки.

“Зараз Національна служба здоров’я організовує 5 міжобласних центрів, які будуть здійснювати перевірку якості надання медичної допомоги на місцях. Якщо проаналізувати минулий рік, зазначу, що первинна ланка в нас працювала нормально. Встановлено хороший контакт з головними лікарями первинної ланки районів, з управлінням охорони здоров’я і, крім Ратнівського району, співпраця є ефективною. Упевнена, що ця тенденція зберігатиметься і надалі, адже від вдало проведеної реформи в медицині залежить добробут кожної громади”, - розповіла Гогоша.

На співпраці між громадою і медичною ланкою наголосив під час семінару і заступник начальника управління охорони здоров’я Валентин Вітер.

“Успіх реформи на місцях великою мірою залежатиме від уміння знайти спільну мову між громадами і їх головними лікарями, адже реформа оголила чимало проблем, які потрібно вирішувати разом. Зараз дуже болюче питання, це ФАПи (Фельдшерсько-акушерські пункти), тобто пункти здоров’я. Його вирішення мають взяти на себе місцеві громади. Якраз рішення щодо ФАПів і покажуть ефективність співпраці між головним лікарем центру і головою громади, а також уміння знаходити спільну мову”, - наголосив Вітер.

Під час семінару керівники центрів первинної медичної допомоги мали можливість обговорити поточний стан мережі медичних закладів у краї, спроектувати бачення роботи закладів первинної медичної допомоги у 2019 році та окреслити участь громад у покращенні якості медичних послуг для їх мешканців.

Радник з муніципальних послуг Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування Петро Лавринюк розповів учасникам семінару про можливості міжмуніципального співробітництва у медичній сфері, його переваги та недоліки.

“Ми зустрічаємося у форматі круглого столу, щоб обговорювати варіанти, адже громади мають проблематику, а фахівці - аналітику. Готових аксіом для когось запропонувати не можна, бо частина аспектів цієї реформи дає багато можливостей приймати рішення на місцях за форматом співпраці, за моделями і кадрами. Тут не може бути типових зразків, і я думаю, в перспективі стандартних механізмів меншатиме. Добре це чи погано, зараз сказати важко, потрібно розглядати кожен конкретний випадок, але є загальне питання: зміна фінансування – це лише інструмент, бо кошти дають по-іншому. Але мета - стимулювати підвищення якості послуг”, - акцентував Лавренюк.

Особливий інтерес учасники семінару виявили до практичної роботи в групах разом з регіональним координатором  підтримки реформи охорони здоров’я Василем Височанським.

Найкращі освітні практики і проблеми  волинських громад

Другий день семінару згрупував учасників довкола ще однієї важливої теми – змін в системі освіти. Зокрема, йшлося про організацію освітніх послуг у нових громадах, які утворилися минулого року: якими мають бути заклади освіти на місцях та як вони мають функціонувати, які органи управління краще створити, адже вже можна спиратися на досвід діючих громад, щоб заощадити зусилля і кошти.

“Знову робимо акцент на якість послуг. Говоримо про проблеми, які виникають на практиці, про кадрове забезпечення і про міжмуніципальну співпрацю. Тому що інколи мало, або зовсім недостатньо змінити обладнання на нове і зробити ремонт, щоб говорити про якісно новий продукт. Якщо люди не змінять свої способи надання послуг, не змінять формат, їх перелік та підходи, то на місцях не відбудеться жодних змін”, - наголосив Лавренюк.

Реформа децентралізації стартувала чотири роки тому, відповідно, чимало волинських громад уже мають цікаві напрацювання в освітній сфері. Під час семінару заступниця начальника управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Тетяна Соломіна проаналізувала найкращі освітні практики волинських громад, а також виокремила гострі проблеми. Однією з них і далі лишається оптимізація навчальних закладів в ОТГ.

“Ми повинні рахувати наші гроші і ті, хто пішов шляхом переконання батьків, що маленька школа не дає якісної освіти, той виграв. Наведу приклад Любомльського району - село Руда. В місцевій школі - десять дітей і 15 - у дошкіллі. Побудоване розкішне приміщення, в яке вкладені шалені гроші, але розвитку села поки що немає. Утримання однієї дитини в цій школі – надзвичайно вартісне. Висновок: думайте, куди вкладаєте гроші, і про те, яка якість освітньої послуги буде на виході. Там - не якість, адже забезпечити в це село хорошого вчителя іноземної мови, інформатики чи інших - просто неможливо. Проаналізуйте ту мережу, яка є у вашій громаді, адже люди вірять у зміни доти, доки ми справджуємо їхню довіру. Громада - це підтримка і спільна робота. Якщо такої підтримки немає, працювати надзвичайно важко”, – розповіла Соломіна.

Читайте також: Програма «U-LEAD з Європою» планує посилити допомогу Приазов’ю

Також заступниця начальника управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації розповіла про роботу нової української школи в громадах, виокремила особливості використання коштів для придбання матеріалів та оснащення освітнього процесу, нагадала про вимоги до підготовки та перепідготовки вчителів і нові можливості для їхньої сертифікації.

Учасники семінару дізналися, як розробити проект міжмуніципального співробітництва територіальних громад і застосувати в себе найкращі практики інших громад у галузі освіти.

“Саме механізми міжмуніципального співробітництва є тим інструментом, завдяки якому громади можуть між собою співпрацювати цивілізовано, за договорами. І тут можливостей дуже багато - від спільних органів управління, закладів, які можна співфінансувати, до найменших креативних програм. Вибір оптимального сценарію розвитку системи надання медичних та освітніх послуг у кожному окремо взятому випадку - за самими громадами. Однак, результат таких зусиль має бути один: покращення якості послуг та їх доступності для кожного мешканця громади” – підсумував радник з муніципальних послуг Волинського ЦРМС Петро Лавренюк.

Програма “U-LEAD з Європою” спільно фінансується Європейським Союзом і його кранами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ольга Шарута, Луцьк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-