На Волині представників громад навчали розробляти стратегії розвитку
Захід відбувся за сприяння Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону України.
“Коли формується громада, на початку її ресурси зазвичай не є великими. Щоб розвиватися і бути цікавими інвестору, потрібно знати, куди, в якій послідовності та скільки ресурсів спрямувати. Відповіді на ці запитання дає стратегія розвитку, саме тому фахівці Волинського ЦРМС активно допомагають громадам працювати над цим документом, спонукаючи проаналізувати ресурсну базу і зрозуміти, в якому напрямку рухатись. Сьогоднішня школа має на меті навчити накладати написання стратегії на просторове планування, щоб максимально використовувати потенціал кожної окремо взятої території”, - наголосив на тренінгу директор Волинського ЦРМС Анатолій Пархом’юк.
Варто зазначити, що 8 волинських громад уже розробили стратегії власного розвитку, ще 10 працюють над цим важливим документом, визначаючи потреби своїх жителів і найважливіші проблеми, які можна буде вирішувати, маючи чіткий план дій.
“Робота над Стратегією дає можливість різносторонньої комунікації у громаді між її жителями, бізнесом і владою, адже щоб вивчити потреби певної території, проводиться анкетування, у якому може взяти участь кожен. Йдеться про депутатів, старост, працівників бюджетної сфери, просто активних громадян та громадські організації. В Любешові, наприклад, просто в людних місцях розставили скриньки, там можна було взяти анкету і, заповнивши, залишити її. Важливим етапом є також анкетування підприємців, адже майбутнє будь-якої громади залежить від розвитку бізнесу і можливості сплачувати податки. На завершальному етапі уже говоримо про проекти, які покладені в основу реалізації стратегії, і тут передбачено саме у жителів збирати ідеї цих проектів. Ідеї допомагають сфокусовано зрозуміти потреби і знайти шляхи їх реалізації”, - підкреслив радник із регіонального розвитку Петро Гоцалюк.
Як зазначалося, прикладом успішного втілення стратегії розвитку на Волині є Княгининівська громада. І хоча документ був зроблений тут лише на початку 2018 року, жителям вдалося реалізували чимало проектів, зокрема, яскраві та оригінальні зупинки, сучасний стадіон, а також почати вирішувати проблеми зі сміттям, оскільки на території цієї ОТГ є сміттєвий полігон.
На важливості збереження довкілля при сталому розвитку економіки акцентувала радник із просторового планування Катерина Степчук.
“Необхідно поєднувати інтегроване просторове планування зі сталим розвитком. У чому його суть? Сталий - означає керований розвиток певного регіону чи країни, він розглядає розвиток економіки, використання ресурсів і вплив на довкілля в тих межах, які можуть допомагати відновлюватись екосистемі. Згідно зі світовими дослідженнями Україна, за співвідношенням кількості населення, території і впливу на довкілля, уже вичерпує свій ресурс, коли екосистема ще здатна відновлюватися. Саме тому інтегроване просторове планування повинно розглядати такий розвиток території, щоб якомога раціональніше використовувати всі свої ресурси, аби на цій землі можна було жити і мати чим користуватися нашим нащадкам”, - наголосила Степчук.
Слухачі школи також отримали інформацію про те, як розробляти інвестиційні паспорти громад. Оскільки на Волині уже 50 об’єднань, потенційному інвестору буде важко розглядати пропозицію кожної громади. Щоб якомога краще презентувати регіон, Центр розвитку місцевого самоврядування ініціював створення каталогу інвестиційних пропозицій громад Волині, який планується презентувати на Форумі партнерства громад, що запланований на середину грудня.
Про ефективне використання земель водного фонду та земель лісогосподарського призначення присутні дізналися від експерта просторового планування та земельного права Тетяни Скочко. Вона також поінформувала про зміну цільового призначення землі в контексті перспективного планування території та принципи сталого використання земель.
Програма “U-LEAD з Європою” спільно фінансується Європейським Союзом і його кранами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Ольга Шкарута
