Чому не сталася Мукачівська ОТГ на Закарпатті?

Чому не сталася Мукачівська ОТГ на Закарпатті?

Децентралізація
2944
Ukrinform
В ОДА з цього приводу не сказали ні “так”, ні “ні”, а просто повернули документи на доопрацювання.

У мерії міста, зі свого боку, говорять про саботаж закону про децентралізацію та планують шукати правди вище — у Кабміні та Верховній Раді. В Закарпатському Центрі розвитку місцевого самоврядування кажуть, що вже цього тижня проведуть консультації в громадах щодо подальших дій.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив Володимир Феськов, радник з питань децентралізації Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

За його словами, Мукачівська об‘єднана територіальна громада на Закарпатті має шанси стати першою в області, що утворилась шляхом приєднання сільських громад до міста обласного значення — за прийнятим Верховною Радою навесні відповідним законом. Наразі є воля п'яти навколишніх сільських громад приєднатися до Мукачівської міської, є рішення міськради на об'єднання. Пройдені всі етапи, які визначає закон в цьому сенсі — з громадськими обговореннями та голосуваннями рад і поданням документів у визначеному порядку до Закарпатської ОДА. Проте, сьогодні, 17 жовтня, з'явилася відповідь Закарпатської ОДА щодо створення Мукачівської ОТГ. 

Зокрема, там написано: “У зв'язку із численними порушеннями та невідповідностями законодавству, ОДА повертає сільським радам Мукачівського району проекти рішень щодо об’єднання на доопрацювання”.

"Назвати цю відповідь  висновком неможливо  за визначенням, бо відповіді як такої, власне, нема, - каже Володимир Феськов. - В Закарпатській ОДА не сказали ні “так”, ні “ні” . Місцевим радам повернули документи на доопрацювання. В ОДА посилаються на “Закон про місцеві держадміністрації”, згідно із яким облдержадміністрація не уповноважена надавати будь-які висновки щодо об'єднання громад. Це при тому, що уже за часів очільництва Геннадія Москаля Закарпатська ОДА таки надала висновки шістьом громадам на Закарпатті. Тобто, раніше ОДА ці висновки надавати могла, у випадку із Мукачівською ОТГ — не може. Тобто маємо справу із подвійними стандартами”.

Другий момент, наголошує Володимир Феськов, це те, що у цьому випадку порушується принцип конкуренції правових норм. Суть цього принципу: якщо є два закони, які не суперечать один одному — як у цьому випадку Закон “Про місцеві державні адміністрації“ та Закону “Про добровільне об'єднання територіальних громад”, ОДА повинна керуватися саме другим — який є новішим та спеціальним у питаннях об’єднання територіальних громад, що визнаний пріоритетним для розвитку держави ВРУ та Президентом. Закон “Про добровільне об'єднання тергромад” каже, що ОДА повинна надавати ці висновки.

Ще один цікавий момент — як тоді розцінювати дії усіх інших ОДА в країні, які погоджують об'єднання нових громад: вони усі неправі, і чинять не за законом, а Закарпатська ОДА — єдина, яка чинить правильно? Знову ж таки, питання.

При цьому, Закарпатська ОДА не звертає увагу на статтю 13 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», в якій сказано, що «місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень».

Радник Закарпатського ЦРМС наголошує, що у випадку із Мукачівською ОТГ на Закарпатті створено тупикову ситуацію.

“Тупик в тому, що ми маємо отримати висновок, а ОДА не хоче надавати жодного, ні негативного, ні позитивного висновку цій ОТГ у визначений законом термін та порядок, - акцентує Володимир Феськов. - Безумовно, в цій ситуації повинен втрутитися орган, який стоїть вище над ОДА — наприклад, Кабмін. Очевидно, що у випадку із Мукачівською ОТГ є порушення процедури, тому є сенс звертатися до Кабміну. Мукачево та громади, які хочуть приєднатися до міста, уже готують звернення до Кабінету міністрів, з тим, аби вищий державний орган втрутився та сприяв вирішенню питання в законний спосіб”.

Читайте також: У Києві триває тренінг з питань вироблення комунікаційної стратегії громад

“Ми зі свого боку, - наголосив радник Закарпатського ЦРМС, - будемо надалі працювати із громадами. Уже на цьому тижні будемо збиратися із сільрадами та думати, в якій формі звертатися до Кабміну. Є воля громади, вона підтверджена рішенням місцевих рад, є воля міста до приєднання — ми зі свого боку зробили все відповідно до закону. Тепер ми вимагаємо, аби держава також все зробила за законом”.

У Мукачівській міськраді кореспонденту Укрінформу підтвердили намір звертатися до вищих органів центральної влади.

“Коментувати відповідь Закарпатської ОДА на подання щодо Мукачівської ОТГ важко, - каже секретар Мукачівської міськради Іван Маняк, - оскільки воно волюнтаристське, а в Закарпатській області узагалі йде саботаж з боку виконання закону про децентралізацію. Як чиновник із 40-річним стажем, я не розумію, як може існувати саботаж законів, які схвалені президентом та прийняті ВР. Адже досвід інших регіонів показує, що поєднання дає змогу розвивати громади, поліпшувати соціально-економічний розвиток суспільства, надавати якісніші послуги тощо. Різниця із Мукачевом сіл, які виявили бажання приєднатися, разюча — і щодо соціальної сфери, і щодо інфраструктури, і освіти та медицини. Воля громади наразі така, що вони хочуть кращого життя, і бачать це краще життя разом із містом, яке спроможне забезпечити розвиток цим територіям. Тому ми продовжуємо роботу і в сенсі створення Мукачівської ОТГ докладемо усіх зусиль та використаємо усі законодавчі можливості, аби добитися результату. Наш юридичний відділ уже готує відповідні звернення до Кабінету міністрів та Верховної Ради, Президента України, з тим, аби покласти край саботажу децентралізації на Закарпатті”, - сказав Іван Маняк.

До кінця поточного року 30 міст обласного значення мають створити ОТГ із суміжними селами. Наразі 11 із них уже створили ОТГ, ще девять — у процесі, інші — на різних етапах. Мукачево, пройшовши усі визначені законом процедури, наразі може стати 12 містом обласного значення, навколо якого створена ОТГ.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Тетяна Когутич, УЖГОРОД

Фото з соцмереж

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-