На Миколаївщині перекладач організував виробництво консервів з екзотичних овочів
Про це кореспонденту Укрінформу розповів сам Островський - керівник ТОВ «Стодола».
«Овочівництвом почав займатися три роки тому. Я професійний перекладач, міжнародник, володію кількома іноземними мовами, працював у сфері експорту, продавав українські товари за кордоном. Їздив по світу і цікавився цією сферою виробництва. Отож вирішив створити щось подібне у себе на батьківщині», - каже він.
Додає, що намагається пропонувати українцям те, чого раніше на нашому ринку не було, або було дуже мало, в основному, імпортного виробництва.
"Зокрема, виготовляємо консерви з цукіні, патисонів, спаржевої квасолі, робимо овочеві мікси, такі як італійська джардіньєра, французький рататуй, американський реліш тощо. В цьому сезоні почнемо продаж популярних у Європі лактоферментованих овочів. Це квашені з допомогою бактерій овочі, що не тільки смачні, але й дуже корисні», - ділиться своїми напрацюваннями Ян Островський.
Йому 32 роки, він родом з Первомайська. Здобув гарну освіту у столичному університеті, але повернувся до землі і наразі про це зовсім не шкодує.
На внутрішньому ринку фірма співпрацює з великими торговими мережами, які реалізують її продукцію, що належить до преміум-класу. «Раніше вони продавали виключно імпортну продукцію, а тут дізналися, що ми робимо такі ж консерви з органічних овочів і були у захваті. Практично всі наші консерви їдуть у Київ, на Миколаївщині їх придбати можна лише безпосередньо у нас», - розповідає перекладач-міжнародник.
Усі овочі тут вирощують у відкритому грунті, на крапельному зрошенні. Насіння більш звичних для нас культур купують в Америці та Австрії, а екзотичних - у Франції, оскільки в Україні немає сертифікованого насіння овочів.
Наразі на підприємстві розпочали процес сертифікації відповідно до європейських стандартів щодо органічної продукції. «Це тривалий процес, бо ми не використовуємо жодної хімії. Тільки натуральні добрива, причому теж сертифіковані. Звичним для села гноєм чи курячим послідом – не обійдешся. До нас виїжджають експерти, все перевіряють, тестуватимуть поля протягом року і лише тоді видадуть сертифікат, який дасть змогу поставляти продукцію в будь-яку країну», - інформує підприємець.
Він також зазначає, що щороку врожай «екзотики» збільшується, а вони набувають досвіду і необхідних знань.
Збирають овочі лише вручну, сортують та відбирають найкращі для консервації. Причому зібрана продукція з грядки потрапляє у банку того ж дня, щоб була якісною і смачною. Зараз переробне підприємство випускає до 1 тисячі банок на добу. А загалом у цьому сезоні планують випустити 50 тисяч банок. Задумуються і над розширенням виробництва - будують новий цех.
Продукцію, в основному, фасують у баночки ємністю 0,66 та 0,88 л. Але є і 0,25 л 0,5 л – у них консервують сало. Так, так. Тут переробляють звичайне сало – перетирають його з часником і фасують у баночки. Відкриєш таку на роботі, чи на природі, намастиш на хліб і їж на здоров'я. Сало теж домашнє, раніше вирощували свиней самі, а зараз купують у родичів.
А ще тут консервують звичайний борщ – роблять концентрат овочів борщового набору. Щоб отримати страву потрібно лише додати води.
«Стодола» - це сімейний бізнес. Більшість ручної праці тут механізована, проте без помічників не обходиться – наймають місцевих мешканців. У найближчих планах – розширювати асортимент продукції і продовжувати експериментувати з новинками.
«Є багато цікавих задумок, але ми розвиваємося поступово, у нас немає інвестора, який би вклав відразу великі кошти. Отож виходимо з власних можливостей. Восени, коли зберемо урожай, поїду в Париж на виставку, там нові ідеї почерпну», - впевнений співрозмовник кореспондента Укрінформу.
Продукція первомайських овочівників реалізується у Францію, Німеччину та Голландію. Щоправда, поки що йдеться не про промислові поставки, а невеликі партії, які, в основному, замовляє українська діаспора. Їм там, на чужині, особливо смакують наші вітчизняні продукти – борщ і сало.
Батьківщиною бамії є тропічна Африка. Стручки містять багато корисних речовин, вітаміни та аскорбінову кислоту, слизисті речовини, які цінні для людей хворих на виразку кишківника, гастрит. Як свідчать історичні дані, бамію вживала Клеопатра. З рослини робили відвари і маски для волосся.
Вітелот - синя французька трюфельна картопля, яка зберігає колір при кулінарній обробці. Через значний вміст крохмалю ідеально підходить для приготування пюре, котре має насичений бузковий колір.
Мелотрія - за смаком нагадує огірок. Мариновані плоди схожі на зелені оливки і здатні стати незвичайною прикрасою для святкових салатів і канапе. В їжу також використовують корінь – білий, соковитий зі смаком редису.
Фото з Facebook
