Гарячий липень із чиновницькими промахами - 27.07.2018 13:55 — Новини Укрінформ
Гарячий липень із чиновницькими промахами

Гарячий липень із чиновницькими промахами

796
Ukrinform
Про що скандалили в Закарпатському регіоні та чим все закінчилося

У липні регіон сколихнув загальноукраїнський скандал із припиненням поставок хлору для знезараження води. Правда, на Закарпатті він набув і своїх особливих – міжнародно-дипломатичних рис. Крім того, обговорювали краяни резонансну аварію за участю чиновника, чергову сварку голови ОДА з Міністерством охорони здоров’я та питання децентралізації, котра тут ведеться через пень-колоду.

КРИВАВА П'ЯТНИЦЯ, 13, ПО-ЗАКАРПАТСЬКИ

Закарпаття, на превеликий жаль, у липні відкрило лік жахливим ДТП із людськими смертями, що прокотилися країною – Житомирщиною, Харковом, Києвом...

Це була п'ятниця, 13-го. Тоді в містечку Перечин близько 22.30 голова Перечинської райдержадміністрації Олефір, керуючи позашляховиком Jeep Cherokee, скоїв наїзд на двох місцевих жительок. Обидві жінки померли від травм – одна в ніч аварії, інша – наступної ж доби.

Попередня експертиза показала, що на момент скоєння ДТП голова РДА був геть п'яний. Його затримали, освідчили. Уже за два дні суд визначив Олефіру міру запобіжного заходу – тримання під вартою без застави протягом 60 діб в Ужгородському СІЗО. Чиновник з вироком погодився, в суді просив вибачення у родин загиблих і апеляцію на рішення суду не подав.

Ця смертельна ДТП отримала гідну реакцію від обласного керівництва. Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль (а Віктора Олефіра називають саме його ставлеником на цю посаду) в перший же день зробив цілий ряд заяв щодо звільнення чиновника-винуватця, оголосив день жалоби в Перечині і навіть відмінив знаменитий щорічний етно-фест “Лемківська ватра”, який мав проводитися в ці дні.

“Заяви Геннадія Москаля – це спроба зберегти політичне обличчя в ситуації, що склалася, – коментує ситуацію політолог Михайло Шелемба. – Покарати показово і одразу – для того, аби згодом не було жодних питань. Ця ситуація отримала надзвичайний резонанс, і не було можна допустити, аби в людей виникла думка, що справу якимось чином зверху хочуть “зам'яти”. Тут мусила бути радикальна позиція та заяви. Вони були. Інакше влада не могла зберегти своє обличчя в цій  ситуації. Ну а відмова чиновника-винуватця від апеляції – це вже, знаєте, така собі спроба збереження політичного обличчя власне Олефіром. До чого йому в цій ситуації апелювати? А так – це виглядає, як моральний людський вчинок”.

Віктор Олефір
Віктор Олефір

Проте найбільше уваги в цій історії привернула заява Москаля про те, що за годину до цієї ДТП з двома смертями в Перечині Віктор Олефір уже зчиняв ДТП (в'їхав у іншу автівку), але поліція його відпустила. Це вразило ще більше: адже тоді вина за два безглуздо забрані людські життя – не тільки на п'яному чиновникові, що сів за кермо, а й на поліцейських, які його не затримали.

Поліція згодом цю заяву Москаля спростувала: мовляв, група поліцейських туди не виїжджала, вони тільки отримали повідомлення про ДТП. А власник машини, в яку в'їхав п'яний Олефір по дорозі на Перечин, від претензій начебто відмовився. Разом із тим, у поліції говорили про розпочату службову перевірку.

“Ця перевірка наразі завершена, – повідомила в коментарі кореспонденту Укрінформу Тетяна Щоголева, речниця ГУНП в Закарпатській області. – Чоловік, авто якого побувало в ДТП за участі голови РДА, пізніше письмово підтвердив, що він дійсно викликав поліцію в ту ніч, аби сповістити про ДТП, але згодом повідомив, що до приїзду поліції вони з винуватцем ДТП усно обговорили ситуацію, обмінялися телефонами і на ранок мали все вирішити. На запитання поліцейських, чому він не повідомив правоохоронців, що водій авто був нетверезий, чоловік сказав, що той під час розмови з ним не виходив з машини, а розмовляв через спущене вікно”.

Також Щоголева повідомила, що жодних санкцій щодо поліцейських, які відреагували на той виклик, службової перевірки не було.

СВІЙ ІМІДЖ УГОРЦІ ПЕРЕД УКРАЇНЦЯМИ ГОТОВІ ВІДМИВАТИ. З ХЛОРОМ

Потрапило Закарпаття в унісон країні й зі скандалом, який зчинився в середині місяця щодо проблеми із забезпеченням питною водою. У зв’язку із закриттям АТ «Дніпроазот» – єдиного в Україні підприємства, що займається виготовленням рідкого хлору, – водоканали залишились без можливості очищення води. Під питанням стояло водопостачання у цілому ряді міст. На Закарпатті, зокрема, в Ужгороді зробили офіційну заяву від водоканалу, що наявних запасів хлору в області вистачить до початку серпня, закликали боржників розрахуватися із підприємством, адже тут, мовляв, шукають інші шляхи знезараження води.

Згодом віце-прем’єр Геннадій Зубко повідомив, що в країні виробництво рідкого хлору буде відновлено, паралельно йдуть поставки хлору з Румунії. Тому водного колапсу вдасться уникнути.

Але на Закарпатті, примітно, знайшли власні ліки на цю проблему. Знайшли їх в Угорщині. Уряд цієї країни на прохання голови обласної адміністрації передав області партію рідкого хлору для знезараження питної води – як гуманітарну допомогу. Відтак, у вівторок 24 липня вантажівка з трьома тоннами рідкого хлору прибула через Міжнародний пункт пропуску «Тиса», що на українсько-угорському кордоні. З угорського боку вантаж супроводжував генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла, з українського боку партію хлору прийняв голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Геннадій Москаль  та Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайло
Геннадій Москаль та Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла

Зі слів очільника області, цей хлор доставили на Ужгородський водоканал, звідти його буде розподілено по районах у залежності від потреби. Загалом, за словами Москаля, Угорщина готова поставити на Закарпаття 15 тонн хлору, якого вистачить для безперебійної роботи 18 підприємств водоканалу області протягом півтора місяця.

“У таких ситуаціях завжди треба розуміти політичний підтекст реальності, – каже політолог Михайло Шелемба. – Нагадаю, що в Закарпатській облраді угорці є в коаліції разом із БПП та “Відродженням”, відповідно, від них залежить політична підтримка Геннадія Москаля. Однозначно, що й Геннадій Москаль в свою чергу буде підтримувати угорців. Ця ситуація із постійними гуманітарними поставками, зараз ось – хлор, раніше – вакцини від кору, – не що інше, аніж створення позитивного іміджу Угорщини в Україні. Власне, цього сусіда в Україні сприймають неоднозначно – в світлі цілого ряду подій, і останньої позиції Угорщини щодо саміту Україна-НАТО, зокрема. А тут – допомога при першому проханні, акцент на партнерстві та підтримці. Це однозначно піар Угорщини”.

МОСКАЛЬ, СУПРУН І ПЕРИТОНІТ

В липні стався також черговий виток конфлікту між Геннадієм Москалем і Уляною Супрун. У лютому вся країна вже спостерігала сварку голови Закарпатської ОДА і в.о. міністра охорони здоров’я – через вакцини від кору, які на Закарпаття поставила Угорщина в якості гуманітарної допомоги, і які в.о. міністра в свою чергу назвала “контрабандою”. Реакцію Москаля (в притаманному йому стилі) на цю заяву Супрун процитувала навіть найменша районка в країні, скандал вийшов гучний. Хоча на цей раз лайливими словами на люди ніхто не розкидався: топовий чиновник та міністр сперечалися мовою цифр через всю країну на підставі зриву програми перитонеального діалізу в Закарпатській  області.

Ульяна Супрун
Ульяна Супрун

Геннадій Москаль заявляв про нестачу препаратів для такого діалізу, що ставить під загрозу 18 життів хворих закарпатців – і відповідальність за збереження цих життів публічно переклав на в.о. міністра Уляну Супрун. У МОЗі, в свою чергу, заявили, що препаратів є достатньо і в область вони надійдуть своєю чергою. В Закарпатській ОДА підтвердили, що необхідні препарати таки є, але їх не вистачає. “Вказаних препаратів на Закарпатті залишилося на півтора тижні, а без них людина приречена на смерть”, – заявив знову Москаль. У черговій заяві (від МОЗ) вже йшлося про маніпуляції цифрами з боку Закарпатської ОДА.

Ми спробували з'ясувати ситуацію в профільному департаменті обладміністрації. Як пояснила Олена Суханова, директор департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА, препаратів для перитонеального діалізу на Закарпатті справді дефіцит – за даними головного нефролога області, їх залишилося всього на два тижні.

“Мова йде про розчини, які видаються хворим із таким діагнозом на руки. Вони проводять процедури самотужки, вдома, не лягаючи в лікарню, як у випадку із гемодіалізом”, – пояснила Суханова.

Як уточнив перший заступник голови ОДА з гуманітарних питань Ярослав Галас, на черговій сесії облради для вирішення цієї проблеми 1,5 млн грн перекинули з однієї статті обласного бюджету на іншу із тим, аби закупити необхідні для перитонеального діалізу закарпатцям препарати. Їх купуватимуть в Україні, виділених коштів повинно вистачити на забезпечення такими препаратами хворих орієнтовно до кінця року, повідомив Галас.

ЯК ГАРТУВАЛАСЬ МУКАЧІВСЬКА ОТГ

Ну й ще один відчутний акцент в житті краю в липні – це зрушення у питанні створення першої в регіоні міської ОТГ, Мукачівської. Ряд суміжних з містом сіл провели громадські слухання щодо приєднання своїх територій до міста обласного значення, як це дозволяє закон. Одне із них – Павшино – уже може розпочинати перемовини з міськими депутатами, оскільки у них вже відбулася сесія сільради, де прийнято рішення щодо об’єднання із Мукачевом.

Фото: www.mukachevo.net
Фото: www.mukachevo.net

“На сьогодні з усіх міст обласного значення свою готовність створити міську ОТГ задекларували тільки два – Берегово та Мукачево, – каже Володимир Феськов, експерт із децентралізації Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування. – Із ними ми ведемо роботи. З Береговим непроста ситуація: йдуть розмови про те, що у разі створення Берегівської міської ОТГ це начебто може призвести до сепаратизму з боку етнічної угорської меншини. Це нісенітниця. Якщо ведуться розмови про сепаратизм, то на це мають реагувати відповідні служби, як от СБУ”.

Стосовно Мукачева процес іде легше, пояснює він. Тут нема прив’язки до нацменшин, і села,  побачивши декларацію міста, розпочали цей процес. Наразі є одна сільрада, яка прийняла рішення про приєднання до міста, та три, які задекларували це на громадських слуханнях. Мукачево – ресурсно сильна громада, один із найсильніших центрів області. Тому приєднання відбувається, громади готові це робити, попри те, що є нездорова ситуація в районі й об'єднанню пробують перешкоджати.

Феськов сподівається, що за Мукачевом старт візьмуть Хуст, Чоп та Ужгород.

ЧИ ПОКАРАЮТЬ ЗАКАРПАТСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ ЗА САБОТАЖ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ?

Різка заява віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка щодо 128 районів у країні, які саботують реформу, і необхідності жорсткіше реагувати на такі випадки, викликала чимало питань і до очільників райадміністрацій на Закарпатті. Адже в цьому західному регіоні районів, де не створено жодної ОТГ, чимало.

Володимир Феськов / Фото: UZHGOROD.in
Володимир Феськов / Фото: UZHGOROD.in

В області позиція щодо децентралізації незмінна: її ще раз озвучив в інтерв'ю Укрінформу Геннадій Москаль. Полягає вона в тому, що, на думку голови Закарпатської ОДА, справжніх повноважень центр на місця на дає, а створення громад – це не децентралізація.

То чи покарають закарпатських обласних та районних чиновників за саботаж реформи децентралізації? З цим питанням ми теж звернулися до радника з питань децентралізації Закарпатського ЦМРС Володимира Феськова.

“Я вірю Геннадію Зубку в цьому сенсі й погоджуюся з тим, що очільників, які не просувають реформу на місцях, потрібно замінювати, – каже Феськов. – Не може голова РДА публічно ставити під сумнів ініціативу Президента та прем'єра і блокувати цей процес або усуватися від нього. Як це ми, наприклад, спостерігали на громадських слуханнях у селах з боку очільника Мукачівської РДА Сергія Гайдая.

Загалом, стаття 9 закону “Про добровільне об'єднання громад” зобов'язує очільників районів допомагати селам створювати ОТГ. На сьогодні на Закарпатті ми не спостерігаємо випадків, коли очільники районів приїздять до сіл, ініціюють громадські слухання чи сесії щодо утворення ОТГ. Навпаки, ці чиновники усіляко не сприяють об'єднанню. Той ж голова Мукачівської РДА радить чекати до 2020 року, тому що неясно, чим це усе закінчиться. І при цьому на громадських слуханнях щодо приєднання села до міста Мукачева апелює до зустрічі Трампа з Путіним, на якій начебто вирішуватиметься доля України. Днями, до речі, йому була висловлена недовіра від районних депутатів, причина – провал кампанії з ремонту доріг у районі”.

Як експерт із децентралізації Феськов акцентував для місцевих чиновників, що наближається 2020 рік, і йти на місцеві вибори необ'єднаним громадам неправильно з точки зору розбудови держави.

“Тому в сенсі жорсткішої реакції центральної влади на саботаж реформи – це потрібно. Ми не говоримо про те, що влада якимось чином когось буде змушувати об’єднуватися. Але прибирати “гальма” в якості голів РДА, які не сприймають реформу, треба. Бо терпець зрештою уривається і в людей”, – каже Феськов.

А от політолог Михайло Шелемба вважає, що голів РДА міняти не стануть.

“Реформа децентралізації тягне за собою один дуже незручний для влади момент, – коментує він. – Це момент виборів. Голови адміністрацій на Закарпатті – це однозначно вертикаль з боку Москаля. І оскільки зараз потрібно готуватися до президентських виборів, їх навряд чи замінюватимуть на Закарпатті. Можливо, будуть певні популістичні заяви, може, навіть погрози. Але яким чином можна покарати голову РДА за гальмування реформи, якщо у нас вона загалом по області гальмується?”

Тетяна Когутич, Ужгород.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>