На Буковині завершують узгодження перспективного плану ОТГ області
Вони вважають, що деякі потенційні громади не відповідають принципам спроможності, доступності та добровільності об’єднання.
Про це експерти говорили одразу після засідання робочої групи, яке відбулося за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як зазначив голова робочої групи, заступник голови Чернівецької ОДА Василь Гостюк, нещодавно на сайті обласної ради з’явився проект рішення щодо схвалення перспективного плану ОТГ області, який у багатьох позиціях суперечить плану, розробленому та затвердженому робочою групою експертів.
«У нас із вами було проведено кілька попередніх засідань, на яких ми розглядали проекти перспективного плану. Один з них, був одностайно схвалений нашою робочою групою. Сьогодні у нас дещо нестандартне засідання. Ми будемо розглядати той проект, який вже поданий до обласної ради на розгляд сесії. Він дещо відрізняється від поданого нашою робочою групою», – сказав на початку засідання Гостюк.
Експерти не могли зрозуміти, звідки у поданому головою Чернівецької ОДА Олександром Фищуком на сесію облради перспективному плані ОТГ виникла Кельменецька громада, яка об’єднує цілий район, Тарашанська, Брусницька громади, де не було жодного рішення мешканців населених пунктів громад.
«Проблемними питаннями є певний дисбаланс, який спостерігається у поданому на затвердження сесії перспективному плані, – говорить директор Чернівецького ЦРМС Тетяна Татарчук. – Зокрема, ми побачили громади, які раніше не фігурували у жодному перспективному плані, які колись обговорювались. Ми говоримо про Ванчиковецьку громаду, Тарашанську, Брусницьку і Киселівську громади. Фінансова спроможність цих громад викликає певне занепокоєння. Особливо Ванчиковецька та Киселівська громади. За попередніми фінансовими підрахунками, ці громади будуть неспроможними. Крім того, ми не бачили рішень їхніх сесій».
Також експерти зазначають, що неприйнятною є конфігурація Сокирянського району, де всі досі необ’єднані села району віднесені до райцентру. Це грубо суперечить методиці об’єднання. Адже потенційний центр громади знаходиться на периферії. Тобто, відстань від Сокирян до деяких населених пунктів потенційної громади складе 30-35 кілометрів. Чому це важливо? «Покликанням цієї реформи є надання більш якісних послуг населенню – медичних, освітніх, адміністративних, послуг, що стосуються безпеки людей тощо. Звичайно, про якісне надання послуг на такій значній відстані від центру мова йти не може», – вважає Татарчук.
Присутні ж на засіданні робочої групи деякі сільські голови Сокирянщини не підтримують запропонований експертами поділ на громади. А навпаки, хочуть, щоб їхні села приєднали до Сокирянської ОТГ з центром у місті Сокиряни, як і пропонує у проекті рішення облдержадміністрація.
"Ми не хочемо створювати Романківецьку громаду. Нашим людям зручніше добиратися до Сокирян. Там дороги нормальні, а до Романківців немає доріг. Наші люди хочуть, щоб усе залишилось так як було, щоб нашим центром були Сокиряни. Прийміть рішення про перспективний план із Сокирянською ОТГ у такому вигляді, як подають на облраду. Ми це підтримуємо, хочемо бути із Сокирянами", - каже сільський голова села Селище Віталій Новоженя.
На думку фахівців, поданий перспективний план необхідно удосконалювати та доопрацьовувати. Часу на прийняття збалансованого плану не надто багато.
«Щоб говорити про створення громади до кінця року, варто було б усі документи підготувати до середини серпня», – зазначила Татарчук.
Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Віталій Олійник
