Закарпатські депутати попри протести закликали Порошенка ветувати закон про освіту

Закарпатські депутати попри протести закликали Порошенка ветувати закон про освіту

Фото
1944
Ukrinform
Закарпатська облрада ухвалила звернення до Президента Петра Порошенка з вимогою ветувати закон "Про освіту".

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 38 із 56 депутатів облради.

Не підтримали такого рішення, яке було поставлено на голосування першим як важливе, депутати від "Єдиного центру" і "Батьківщини".

Під будівлею Ужгородської облради нині зібралося кілька десятків активістів, які виступають на підтримку закону "Про освіту" і проти цього звернення.

Напередодні українські національно-патріотичні організації Закарпаття зареєстрували звернення із закликом до депутатів обласної ради "не голосувати за антиукраїнський проект звернення до Президента України щодо новоухваленого закону України "Про освіту".  Його текст оприлюднила у Facebook прес-служба закарпатського осередку організації "Україна Соборна".

Сесія Закарпатської обласної ради. Прийняли звернення до президента / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ

Як повідомляв Укрінформ, 20 вересня в Ужгороді відбувся мирний пікет біля Генконсульства Угорщини - патріотичні організації висловили невдоволення критикою з боку угорської сторони нового закону "Про освіту", який нібито утискає права угорськомовних жителів Закарпаття.

Читайте також: В Ужгороді під облрадою - пікет проти звернення до Президента щодо закону про освіту

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, врегульовує питання використання української мови в галузі освіті. 19 вересня його підписав Голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Закон передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону.

Статтю 7 закону "Про освіту" направлено на експертизу до Ради Європи.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>