Стратегія перемоги: від санкцій до тотальної економічної ізоляції

Організатор: Мережа захисту національних інтересів «АНТС». 

Спікери:  Ілля Несходовський - керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС»; Максим Бабик - експерт Мережі «АНТС», зовнішня політична та економічна діяльність РФ за кордоном; Єгор Остапов - експерт Мережі «АНТС», експорт товарів з Росії, обмеження та обхід санкцій у сфері енергоносіїв і сировини; Оксана Іщук - виконавча директорка Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Вікторія Вишнівська - старша дослідниця НАКО; Ольга Кондратюк - дата-аналітикиня Razom We Stand.

Модераторка: Олена Сас - фактчекерка, експертка з комунікацій та інформаційної політики Мережі захисту національних інтересів «АНТС».

Питання до обговорення:

• які санкційні інструменти реально працюють;
• чому половинчасті обмеження лише дають Кремлю час на адаптацію;
• що потрібно, щоб перейти від «уповільненого тиску» до тотальної економічної ізоляції РФ.

Коротко. Минуло понад три роки від початку повномасштабного вторгнення, а Росія досі здатна фінансувати агресію. Попри десятки санкційних пакетів, воєнна машина Кремля працює — нафта, газ, уран, добрива й далі приносять мільярди у військовий бюджет. Це свідчить про одне: поточний санкційний режим виснажує, але не зупиняє ворога.

Мета дослідження — показати, чому «поступові» санкції вичерпали себе і що має зробити Захід, щоб санкції перетворилися на справжню зброю перемоги, здатну паралізувати економічну основу російської агресії.

Дослідження демонструє: російська економіка тримається виключно на військових вливаннях і перебуває у точці напруги, яка може перерости у фінансовий колапс. Саме зараз скоординовані санкційні дії Заходу здатні запустити кризу, яка підірве можливості Кремля фінансувати агресію та стане важливим кроком до перемоги України.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com 

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Аналітики Мережі “АНТС” прогнозують зростання бюджетного дефіциту в РФ

Дефіцит федерального бюджету Росії з початку року зріс із 1,17 до 4,2 трильйона рублів і надалі лише збільшуватиметься.

Такий прогноз під час презентації в Укрінформі результатів дослідження «Стратегія перемоги через посилення санкційного тиску на Росію» зробив керівник аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський.

Від значного зростання бюджетного дефіциту державу-агресорку, за його словами, не врятувало навіть примусове стягнення дивідендів із банків. Незважаючи на такий крок, навіть за офіційними прогнозами, дефіцит на кінець року перевищить 5 трлн рублів. А за оцінками авторів дослідження - особливо з урахування останніх ударів Сил оборони України по нафтопереробці в РФ, - цей показник сягне 8 трлн рублів.

“Нафтогазові доходи суттєво скорочуються - через низьку ціну на нафту і аномально міцний курс рубля. Наступного року падіння триватиме. При цьому залежність бюджету від цих доходів залишається високою. Так, наступного року її планують зменшити. Але ж ідеться лише про мито і ренту від видобутку вуглеводнів. Тоді як цей сектор є найбільшим роботодавцем в Росії та сплачує значну частину податку з прибутку. Тобто, падіння вестиме і до істотного зменшення інших доходів Кремля”, - зауважив економіст.

Ресурсів же для покриття поточного дефіциту в агресора не вистачає - внутрішні резерви залучення коштів обмежені, існують серйозні проблеми з ліквідністю банківської системи.Тому, за висновками авторів дослідження, РФ не досягнезадекларованих на наступний рік бюджетних показників.

Водночас, на жаль, не можна говорити й про те, що економіка агресора швидко впаде, і він втратить ресурс для продовження війни. Аби таке справді сталося, світ має не лише посилювати тиск на Росію та через вторинні санкції - на її партнерів, а й унеможливити обхід санкцій, у тому числі завдяки зменшенню періодів між ухваленням санкційних рішень та їх впровадженням.

“Проблема в тому, що країни Великої сімки і ЄС давали багато часу для підготовки обхідних шляхів нейтралізації негативних наслідків санкцій. Так було і 2022 року, коли вже фактично у травні стало відомо про обмеження цін на частину російської нафти, що почало діяти лише з грудня. І в цей “перехідний період” Росія почала створювати тіньовий танкерний флот. А ще це призвело до суттєвого зростання вартості вуглеводнів, через що агресор отримав більш як 100 млрд дол. додаткових надходжень”, - пояснив Несходовський.

На його переконання, те саме відбувається і тепер. Зокрема, відтермінування на пів року, до початку 2026-го, обмежень на закупівлю російських нафтопродуктів дає Росії можливість готуватися до цього, напрацьовуючи нові схеми обходу санкцій.

“Плюс відсутність вторинних санкцій проти тих, хто допомагає Кремлю обходити впроваджені цивілізованим світом обмеження, фактично сприяла створенню тіньового ринку зі своїми можливостями отримання доходів. Зокрема, Європейський Союз тривалий час приймав фіктивні документи зі страхування й належності суден, власники яких постійно змінювалися через офшорні зони. Зараз встановлено динамічну цінову стелю на нафту походженням із Росії, але якщо її належним чином не контролювати, санкція не спрацює”, - застеріг керівник аналітичного напряму Мережі “АНТС”.

Підсумовуючи, автори представленого в Укрінформі дослідження зазначили, що російська економіка тримається винятково на військових вливаннях і перебуває у точці напруження, яке може перерости у фінансовий колапс.

“Саме зараз скоординовані санкційні дії Заходу здатні запустити кризу, яка підірве можливості Кремля фінансувати агресію та стане важливим кроком до перемоги України”, - переконані аналітики.

Як повідомлялося, із вересня почала діяти нова «стеля» цін на російську нафту: 47,6 дол. за барель замість 60 дол., як було до кінця літа. Рішення про зниження цінового порогу було ухвалене в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк