Економіка України в умовах повномасштабної війни: життя чи виживання?

Економіка України в умовах повномасштабної війни: життя чи виживання?

Укрінформ
13 жовтня, 13:00 - панельна дискусія на тему: «Економіка України в умовах повномасштабної війни: життя чи виживання?».

Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.

Спікери: Тарас Козак - фінансист, економіст, інвестиційний банкір;  Ілля Несходовський -  економічний експерт; Олег Пендзин - директор Економічного дискусійного клубу; Олена Коробкова - голова Правління «Ліга банків України» (онлайн); Юлія Маркуц -  керівниця Центру аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.

Теми до обговорення: 

  • Бюджет 2024 – чого чекати? 
  • Курс долара – останні новини та нововведення від НБУ.
  • Рівень облікової ставки.
  • Прогнози щодо росту ВВП, рівня інфляції.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTVа також  ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/aboutна фейсбук-сторінці  Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Експерт назвав ліквідацію тіньових схем джерелом збільшення внутрішніх бюджетних надходжень

Ліквідація “схем” при продажу тютюну й пального щороку додатково приноситиме до бюджету десятки мільярдів гривень.

Про це під час панельної дискусії “Економіка України в умовах повномасштабної війни: життя чи виживання?”, що відбулася в Медіацентрі Україна - Укрінформ, сказав керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Ілля Несходовський.

Він нагадав, що завдяки розв’язанню проблеми використання схем міскодингу у гральному бізнесі держава нині за місяць отримує більше, ніж раніше за цілий рік.

“При цьому дивно, що на ситуацію, коли галузь фактично нічого не сплачувала до бюджету, відреагували з таким запізненням. У відповідних схемах були задіяні банки, податкова, правоохоронні органи, які на цьому добре заробляли. Не заробляла лише держава”, - констатував Несходовський.

Він вимагає посилити контроль за стягненням податків з ігрової індустрії, яка, за інформацією парламентської ТСК з економічної безпеки, все ще приховує від оподаткування частину обороту та виграшів.

“Другий напрям — продаж тютюнових виробів. Несплата податків лише за пів року там сягнула 21 млрд гривень. За рік це приблизно 40 млрд грн. Де боротьба із такими схемами?” - цікавиться економіст.

Третій напрям - робота автозаправних станцій. Після повернення повного розміру акцизів та податків використання схем ухилення у цій галузі помітно зросло. Натомість їх ліквідація щороку приноситиме до бюджету не один мільярд гривень.

“Тобто, загалом ідеться про щорічний “резерв” у не один десяток мільярдів гривень. Натомість уряд посилив тиск на малий бізнес - повертає РРО, повертає перевірки. А “ціна питання”, за оцінками самого Мінфіну, — лише 4 млрд грн. Вважаю, що це нерівноцінні речі”, - наголосив Несходовський.

Як повідомлялося, Міжнародний валютний фонд радить українській владі зосередитись на посиленні спроможностей збирати доходи - як податкові, так і митні. “До кінця року влада планує впровадити так звану Національну стратегію доходів. Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому країні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування”, - наголосив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей.

Найбільший ризик для бюджету-2024 - зменшення міжнародної фінансової допомоги - Пендзин

Головний ризик для бюджету 2024 року та пов’язаних із ним економічних процесів в Україні - питання зовнішнього фінансування та ймовірність його скорочення.

Про це під час панельної дискусії “Економіка України в умовах повномасштабної війни: життя чи виживання?”, що відбулася в Медіацентрі Україна - Укрінформ, сказав директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Він нагадав, що бюджетним законопроєктом передбачені загальнодержавні видатки у 3,1 трлн грн при доходах в 1,6 трлн грн.

“Ми розуміємо, що ці 1,5 трлн грн треба десь взяти. Причому, комерційні запозичення нам “не світять”. Це - виключно запозичення України як суверена (від інших держав та міжнародних інституцій) та кредити від МВФ. І проблема в тому, що ці гроші політично вмотивовані. Тобто, за кожним центом допомоги стоять політичні вимоги. Найбільш яскраво вони змальовані в Меморандумі з МВФ, меншою мірою — в листі від Державного департаменту США з переліком реформ, які має здійснити Україна, включно з непопулярними - на кшталт приведення цін і тарифів на енергоносії для населення до ринкового рівня. Та головне питання у тому, що гарантій отримання цих коштів наразі немає”, - наголосив економіст.

Як приклад такої невизначеності, він навів ситуацію довкола майбутньої макрофінансової допомоги від Євросоюзу загальним обсягом 50 млрд дол. на 2024 - 2027 роки. Адже Угорщина вже заявила про блокування остаточного рішення із тим, щоб зменшити обіцяну суму вдвоє. Також до цих вимог може приєднатися Словаччина.

Водночас на рішення про фінансову допомогу від США впливатиме наближення президентських виборів в цій країні.

“Безумовно, американці зроблять вибір, який вважатимуть за потрібне. Але маємо розуміти, що від цього також залежатиме і ситуація з макрофінансовою допомогою. Ми вже почули від європейців, що якщо США почнуть скорочувати обсяги фінансування, ЄС самотужки проблему не витягне. Думаю, що найбільший ризик для фінансування бюджету 2024 року - саме ця частина. Тому що вона повністю фінансує соціальні зобов’язання держави”, - сказав Пендзин.

Як повідомлялося, цього тижня до українського бюджету надійшов грант у розмірі 1,15 млрд дол. від США. Таким чином, цьогоріч Україна отримала від Сполучених Штатів вже майже 11 млрд дол. у формі грантів. Загалом же, за словами прем’єра Дениса Шмигаля, до кінця року уряд планує залучити до 42 млрд дол. допомоги від міжнародних партнерів.

Приблизно у таку ж суму в Україні оцінюють і потреби у зовнішньому фінансуванні наступного року.

Відео: 

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-