Роль українських вишів та громадських організацій у захисті України

В Україні необхідно створити цілісну систему захисту, яка об’єднує державу, освіту, науку та громадянське суспільство, адже без цього неможливо забезпечити національну стійкість і перемогу.

Про це йшлося на круглому столі, присвяченому ролі українських закладів освіти та громадських організацій у захисті України, «Захистити український народ, захистити українську державу, захистити українську землю», який відбувся в Укрінформі.

Експерти підкреслили важливість розвитку людського потенціалу, технологій, національно-патріотичного виховання та подолання розриву між наукою і практикою. Водночас вони застерегли від самозаспокоєння та закликали до консолідації суспільства перед сучасними викликами.

«Необхідно створити цілісну систему захисту, що об’єднує державу, суспільство, освіту і науку. Захист України починається не лише на фронті, а формується в університетах, інституціях і громадянському середовищі. Лише через розвиток людського потенціалу, технологій та ефективних державних рішень ми здатні забезпечити національну стійкість. Захистити народ, державу і землю — означає зберегти Україну та її майбутнє», - сказав на круглому столі голова правління ГС «Асамблея національно - духовного відродження України», генерал-лейтенант у відставці, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2006–2010), доктор технічних наук, професор Ігор Романенко.

За його словами, фундамент цієї цілісної системи, яка об’єднує державні інституції, освіту, науку та суспільство, — розвиток людського потенціалу, ефективне управління та боротьба за територіальну цілісність. Важливу роль відіграють також технології та інновації, громадянське суспільство, яке доповнює державу та сприяє стійкості країни. Проте досі залишається розрив між наукою і практикою, який необхідно подолати, значною також, за його словами, є і залежність України від зовнішньої підтримки, зазначив Романенко.

Значу роль університетів у захисті держави і формуванні впливу на суспільну, у тому числі міжнародну думку, відзначила ректорка Українського вільного університету, професорка (Мюнхен) Лариса Дідковська. Зокрема, вона навела приклад очолюваного нею Українського вільного університету, який із початком повномасштабної війни став центром підтримки України: організовував гуманітарну допомогу, забезпечував прихисток для вимушено переміщених осіб, реалізовував освітні й соціальні проєкти.

"Це доводить, що наукова спільнота може бути активним учасником суспільного спротиву. Окремо варто відзначити зміну ставлення світу до України. Якщо раніше ми зверталися по допомогу, то сьогодні світ цікавиться українським досвідом, технологіями та експертизою. Українські фахівці, військові, інженери та науковці стали затребуваними на міжнародному рівні. Україна продемонструвала здатність до швидкої адаптації, розвитку технологій і ефективного спротиву значно сильнішому ворогу. Це стало можливим завдяки єдності суспільства, мобілізації громадян та силі спільних цінностей", - зазначила Дідковська.

Окремо вона зауважила, що досвід війни свідчить: ті, хто захищає свою землю, мають значно більшу внутрішню стійкість, ніж ті, хто веде агресивну війну. Це підтверджують і дослідження українських фахівців у сфері психічного здоров’я. Водночас, за її словами, українці доводять світові, що вони не жертви, а нація, здатна до спротиву, розвитку і перемоги.

Громадська діячка Мирослава Свистович наголосила, що не слід забувати про реальний стан речей і пам'ятати, що зараз перемога залежить від кожного з нас.

"Ми повинні відверто визнати: за роки незалежності ми втратили багато можливостей — сильну економіку, частину оборонного потенціалу, стратегічні переваги. Саме тому сьогодні наші військові платять надзвичайно високу ціну на фронті. У цих умовах критично важливо чесно оцінити ситуацію і шукати ефективні шляхи виходу", - сказала Свистович

За її словами, ворог зараз також активно працює на інформаційному та ідеологічному фронтах, розділяючи суспільство — за мовою, місцем перебування, статусом, ставленням до війни. Деморалізуючими є корупційні скандали всередині країни, що підриває довіру та мотивацію людей. Саме тому, переконана Свистович, національно-патріотичне виховання має бути не формальністю, а системною і скоординованою політикою.

"У зв’язку з цим ми ініціюємо створення суспільно-урядового центру національно-державницького виховання. Вже підготовлено відповідні звернення до органів влади, і ми сподіваємося на підтримку цієї ініціативи", - сказала Свистович.

Окремо вона наголосила на важливості формування реальної моделі народовладдя та створення технологічного хабу для розвитку молоді, де формуватимуться інновації, що забезпечать стійкість України під час війни та її відновлення після перемоги.

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія зареєструвала Європейську громадянську ініціативу (ECI) під назвою «Європейська публічна соціальна мережа».