Скасування пожиттєвих PEP: крок до оновлення державної служби

Статус політично значущих осіб (РЕР) не має бути каральним механізмом для тих, хто працював на державній службі, і через 12 місяців має переглядатися з урахуванням реальних фінансових ризиків.

Про це йшлося під час публічній дискусії «Скасування пожиттєвих PEP: крок до оновлення державної служби», яка відбулася в Укрінформі.

"Є доволі актуальним та важливим питання РЕРів (politically exposed persons), оскільки воно знову на порядку денному в парламенті. Наразі відбуваються маніпуляції в інформаційному полі щодо того, що політично значущих осіб — а це, для розуміння, парламентарії, голови політичних партій, члени політичних партій, голови правлінь банків, тобто люди, які мали дотичність до влади, — мають зробити пожиттєвими. Тобто, якщо особа віддала певний період свого життя служінню країні й повертається до цивільного життя, вона має підлягати постійному фінансовому моніторингу. І не тільки вона, а й члени її родини — на декілька поколінь уперед. Це питання доволі болісне", - сказав голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.

Він зазначив, що у вимогах Європейського Союзу немає норми про пожиттєвий статус РЕР . Натомість міжнародна практика передбачає перегляд статусу РЕР через 12 місяців з урахуванням реальних фінансових ризиків. В Україні ж наразі це питання належно не врегульоване на підзаконному рівні. Саме тому пропонується запровадити механізм незалежної експертної оцінки через Apex Council і водночас забезпечити дотримання ключового принципу — пропорційності.

Експерти наголошують, що у вимогах ЄС, у плані та дорожній карті, яку затвердив уряд, немає вимоги пожиттєвого статусу РЕР.

Як зазначив президент International Advisers Association адвокат Едуард Голодницький, в ЄС у цьому питанні контролюється ризик, а не сам статус. Україні, на його переконання, варто впроваджувати саме такий підхід, а не застосовувати обмеження до всіх РЕР.

За його словами, у системі фінансового моніторингу статус PEP означає підвищений ризик і автоматично тягне за собою посилену перевірку клієнта, аж до можливості відмови в обслуговуванні. Водночас Україні варто орієнтуватися на вже сформовані європейські підходи AML-регулювання, які найближчим часом стануть визначальними.

"Проблема полягає в тому, що сам статус PEP в Україні наразі створює правову невизначеність. У 2020 році було вилучено положення щодо строку дії цього статусу, і норма про три роки після завершення політичної посади зникла. Закон не дає чіткої відповіді, а банки, побоюючись штрафів від НБУ, просто не розуміють, як діяти", - сказав Голодницький.

Він зазначив, що потрібні чіткі методичні рекомендації від Нацбанку, а також зміни до законодавства щодо статусу після втрати посади — як у ЄС, де протягом року ризик знижується з високого до середнього або низького.

"Фактично, ми змушуємо заможних і політично значущих осіб обслуговуватися в іноземних банках, а не в українських. У ЄС або США їхні кошти приймають значно легше, особливо якщо вони вже залишили посаду. Це виглядає парадоксально. Причина в тому, що банкам простіше відмовити клієнту, ніж перевіряти кожну транзакцію, навіть на незначні суми, без чіткої логіки", - зазначив Голодницький.

На його думку, необхідно лобіювати перед НБУ затвердження чітких методичних рекомендацій, а також механізм зниження ризику для осіб, які залишили державну службу. Крім того, варто впроваджувати тригерний підхід до моніторингу — фокусуватися на конкретних операціях, а не на самій особі.

На думку Голодницького, також створення реєстрів трастів, бенефіціарів іноземних компаній, які працюють в Україні, дозволить ефективніше відстежувати реальні ризики.

Статус політично значущих осіб (РЕР) у фінмоніторингу має використовуватися як індикатор ризику, а не як автоматична підстава для обмежень, однак в Україні бракує єдиних підходів до його застосування.

Про це сказав віцепрезидент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» Вячеслав Некрасов під час публічної дискусії «Скасування пожиттєвих PEP: крок до оновлення державної служби» в Укрінформі.

За його словами, в Україні досі не сформована повноцінна культура ризик-менеджменту, а PEP-статус часто помилково сприймається як автоматичний маркер високого ризику.

«PEP у класичному варіанті – це не рівень ризику, а індикатор, на який просто потрібно звернути увагу. Це не означає автоматичного застосування надмірно жорстких процедур чи обмежень. Важливо використовувати ризик-орієнтований підхід і оцінювати додаткові індикатори ризику», - зазначив Некрасов.

Він також зауважив, що використання PEP як інструменту антикорупційного контролю та фінансового моніторингу в нинішньому вигляді є недостатньо коректним, а надмірне застосування таких підходів може ускладнювати залучення людей до державної служби.

Водночас експерт звернув увагу на відсутність уніфікованих правил у фінансовому секторі, через що банки часто діють за принципом перестрахування та автоматично відносять клієнтів до категорії високого ризику.

За його словами, це призводить до нестабільної практики, коли одна й та сама особа може отримати відмову у відкритті рахунку, а після оскарження – безперешкодно його відкрити.

Некрасов також наголосив, що в Україні відсутня публічна статистика щодо ефективності PEP-контролю, зокрема дані про кількість відмов, скарг та вплив системи на запобігання фінансовим злочинам.

«Система часто декларує ризик-орієнтований підхід, але на практиці за його відсутність можуть штрафувати. Це створює суперечність у застосуванні регулювання», - додав він.

За словами експерта, це ускладнює оцінку реальної ефективності системи та її впливу на фінансові ризики й запобігання відмиванню коштів.

Він додав, що регулювання має бути системним і збалансованим, щоб не створювати бар’єрів для бізнесу та залучення фахівців до державного сектору, особливо в умовах воєнного стану та реформ.

Відео: