Не засудили вчора – повторюється сьогодні. 78 роковини геноциду кримськотатарського народу

Не засудили вчора – повторюється сьогодні. 78 роковини геноциду кримськотатарського народу

Укрінформ
16 травня, 13:00  -  пресконференція на тему: «Не засудили вчора – повторюється сьогодні», присвячена 78 роковинам геноциду кримськотатарського народу.

Організатор: Кримськотатарський Ресурсний Центр

Учасники:  Ескендер Барієв - голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу; Тетяна Подворняк – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру; Людмила Коротких – менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру; Рефат Чубаров – голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Коротко. Під час пресконференції спікери нагадають українському суспільству про геноцид кримськотатарського народу - депортацію 1944 року. Також експерти проведуть паралелі із сучасними подіями 2022 року, коли рф фактично продовжує практику Радянського Союзу та чинить геноцид усього українського народу.

У межах заходу учасники презентують візуально-інформаційну продукцію, яка була підготовлена Кримськотатарським Ресурсним Центром до 78 роковин геноциду кримськотатарського народу в рамках інформаційної кампанії #LIBERATECRIMEA та проінформують про заходи, присвячені цій даті по всьому світу, що проводитимуться Меджлісом кримськотатарського народу та громадськими організаціями.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за півгодини до заходу.  

Акредитація представників ЗМІ: ctrc@ctrcenter.org 

Акредитація триватиме до 12:30 16 травня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання, після чого буде надано доступ до посилання на захід в Zoom. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Безкарність за геноцид народів у минулому створює нові злочини сьогодні - правозахисник

В Україні на політичному рівні встановлено факт геноциду кримськотатарського народу, вчинений у 1944 році, але досі немає юридичного рішення, в якому було б названо імена конкретних осіб, винних у депортації цілого народу, що породжує безвідповідальність за скоєні злочини сьогодні.

Про це на пресконференції в Укрінформі "Не засудили вчора – повторюється сьогодні" розповіла менеджер Кримськотатарського ресурсного центру Людмила Коротких.

“Те, що сьогодні відбувається в Україні, ті злочини, які вчиняє росія в Україні, стало можливим і через те, що ми досі не притягнули до відповідальності тих осіб, які вже вчиняли геноцид у минулому. Тому що люди не побачили, що за такі жахливі діяння все-таки відповідальність настає, скільки б часу не минуло і яку б посаду не обіймала особа”, - сказала менеджер.

За її словами, Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього, яка прийнята ООН у 1948 році, передбачає, що “відповідальність за геноцид несуть не тільки держави і не тільки посадовці, а й безпосередні виконавці, навіть приватні особи, якщо вони причетні до скоєння цього злочину”.

Як вважає Коротких, “люди повинні розуміти, що депортації і такі злочини, які чинили в Ірпені або Бучі – це злочинні накази, і виконавці не повинні їх вчиняти”.

Правозахисниця нагадала, що у 2015 році прокуратурою Автономної Республіки Крим було відкрито кримінальне провадження за фактом депортації кримськотатарського народу за ознаками, які кваліфікувалися як геноцид.

Це провадження триває, підкреслила представник КРЦ, і наразі Кримськотатарський ресурсний центр бере активну участь у розслідуванні та збиранні доказів геноциду проти кримськотатарського народу, зокрема 15 осіб дали свідчення в суді.

“На жаль, деяких з них уже немає серед живих. Але попри це, їхні свідчення є належними доказами та відповідають усім критеріям, передбаченим нашим процесуальним законодавством. І ці свідчення вже використовуються в рамках цього кримінального провадження. Також ми надаємо експертну підтримку під час розслідування”, - сказала експерт.

Вона відзначила, що у 2015 році Верховна Рада на політичному рівні визнала, що депортація кримськотатарського народу, яка була скоєна 1944 року, є геноцидом, проте “нам важливо встановити ще і юридичну справедливість, тому що юридична кваліфікація геноциду дуже важлива”.

"Політичне рішення може бути змінено, а юридичне рішення - це те, що вже не можна так просто скасувати без певних процесуальних дій", - наголосила менеджер.

Також, вважає вона, "це важливо у контексті історичної пам'яті і не лише кримськотатарського народу, а й українського народу, всієї української нації для того, щоб подолати наслідки, які радянський режим залишив і які продовжують відбуватися на території України".

Коротких зазначила, що під час ухвалення рішення можуть виникнути дискусії про те, що процесуальним законодавством України не передбачено притягнення до відповідальності людей, які вже померли.

Проте, повідомила вона, є прецедент, коли під час ухвалення рішення про Голодомор 1932-1933 років, як факт геноциду, у рішенні про це було зазначено конкретні прізвища винних, але обвинувального вироку не виносилося стосовно цих осіб.

Тому, підкреслила вона, ми маємо "використовувати цей прецедент та ці можливості для покарання винних. І ми повинні довести цю справу до кінця, тому що ми маємо усвідомлювати, що певною мірою безвідповідальність створює можливість для скоєння нових злочинів сьогодні".

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня). Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

27 червня 1944 року року радянська влада почала примусово виселяти з Криму греків, болгар, вірмен. За даними кримських істориків, в депортації опинилися близько 16 тисяч греків, більше 12,5 тисячі болгар і майже 10 тисяч вірменів.

Викрадених активістів загарбники вивозять у Крим і тримають у секретному боксі СІЗО - правозахисники

За даними Кримськотатарського ресурсного центру, 118 активістів, журналістів і представників влади були викрадені на тимчасово захоплених територіях Херсонської і Запорізької областей; декого з них тримають у секретному боксі СІЗО Сімферополя.

Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив голова КРЦ Ескендер Барієв, повідомляє кореспондент агентства.

“За нашими даними, зараз 118 осіб на території Херсонщини та Запорізької області насильно викрадено окупантами, з них 18 – представники корінного кримськотатарського народу”, – сказав Барієв.

Утім, за його словами, кількість викрадених людей набагато більша.

“Я не можу сказати, що це повні дані, це ті дані, які доступні нам. Зі 118 насильно викрадених людей частина повернулася додому після тортур, про частину викрадених інформація невідома, а частина перебуває у Криму”, - зазначив правозахисник.

Як він зауважив, відомо, що з захоплених територій або з адмінмежі з Херсонською областю до окупованого Криму вивезли п'ятьох кримських татар, щодо яких судами прийнято незаконні рішення про арешт.

Барієв розповів, що активістів можуть тримати у так званому боксі Сімферопольського СІЗО, про який нічого не відомо ні політв'язням, які там сидять, ні навіть адвокатам.

“Наприклад, ситуація, що склалася з журналісткою Данілович. Вона була викрадена і поміщена в цей бокс, і про це стало відомо лише після подання заяви адвокатом Азаматовим… У нас є інформація про те, що там перебувають і люди, яких вивезли з окупованих територій України”, - заявив Барієв.

Керівник КРЦ уточнив, що кримських татар, як правило, затримують і піддають допитам і катуванням за причетність до національного руху, до Меджлісу, до батальйону "Аскер", батальйону імені Номана Челебіджіхана, а також до блокади Криму.

“Вони (загарбники - ред.) шукають таких людей. Вони створили в Генічеську, в 17 училищі, підвал-катівню, там окупанти проводять допити та тортури людей. Як правило, у чоловіків забирають машини, вимагають гроші, а потім після тортур викидають на кладовище або залишають на дорозі", - стверджує глава КРЦ.

Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники викрадають мирних жителів Херсонської області, серед яких журналісти, керівники громад, депутати, активісти. Загальна кількість викрадених окупантами людей невідома.

Міжнародний комітет Червоного Хреста закликають направити своїх представників для надання гуманітарної допомоги незаконно затриманим мирним громадянам, фіксації їх місць перебування та сприяння припиненню тортур та якнайшвидшому звільненню.

24 лютого росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Її війська обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-