Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленського

Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленського

Укрінформ
9 червня, 11:00 - пресконференція на тему: “Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленського”

Організатори: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва; інтернет-видання “Європейська правда”.

Учасники: Василь Боднар - заступник міністра закордонних справ України; Олексій Гарань -професор НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи»; Сергій Гармаш - представник ОРДО України в Тристоронній контактній групі; Ганна Гопко -  голова правління ГО "Мережа захисту національних інтересів «АНТС», голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України VIII скликання; Ігор Жовква - заступник Керівника Офісу Президента України; Марія Золкіна - аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи»; Павло Клімкін – міністр закордонних справ України (2014 – 2019); Сергій Сидоренко - головний редактор “Європейської правди”; Ігор Яременко - заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з питань європейської інтеграції; Петро Бурковський - аналітик Фонду «Демократичні ініціативи», модератор.

Питання до обговорення:

Війна на сході: що українці думають про російську агресію та її наслідки.

“Червоні лінії” для компромісів з ворогом: чи є в України простір для маневру.

“Розрядка”, “заморозка” чи загострення: як впливатимуть переговори США - Росія на шанси досягнути миру на Донбасі.

Довідково: Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова 14–19 травня 2021 року, які будуть розміщені на сайті Фонду «Демократичні ініціативи»: https://dif.org.ua

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf65wRWNiGZYh71FRERGqL9vwtBv5H5_v7I_y6SRaulVwtfDQ/viewform

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Понад 50% населення називають події на сході країни російською агресією проти України - опитування

Згідно з результатами опитування, 53% респондентів визначають конфлікт на сході країни як російську агресію проти України з використанням місцевих бойовиків.

Про це сказала аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Марія Золкіна, презентуючи результати загальнонаціонального опитування в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

“Переважна частина українців вважає, що те, що відбувається на сході України, є російською агресією проти України і в цьому Російська Федерація використовує місцевих бойовиків. В цьому переконана переважна частина населення - 53%. При цьому проросійські наративи про так званий внутрішній конфлікт, в якому Росія або підтримує одну зі сторін, або це взагалі без жодної участі Росії відбувається, не набуває підтримки в українському суспільстві”,- розповіла Золкіна.

За її словами, більше половини населення вважають ці події російською агресією, при цьому внутрішній конфлікт винятково між фактично самопроголошеними владами в Донецькій та Луганській областях - з одного боку та українською державою - з іншого не сприймається як адекватна версія подій в українському суспільстві.

“При цьому важливо, що ідея, що це саме російська агресія, зміцнюється в українському суспільстві. І за останні півтора роки прихильників побільшало приблизно на 8-9% саме такої версії. І ця версія стала більш міцною в громадській думці, більш поширеній не тільки в західному і центральному макрорегіоні, які традиційно є більш жорсткими у своїх оцінках подій на Донбасі, але ця версія про російську агресію зміцніла і на сході включно з підконтрольним Донбасом і на півдні України”, - пояснила Золкіна.

Також вона поінформувала про відповіді респондентів на питання, чи відбувається війна між Україною та Росією.

“На сьогоднішній день 71% українців вважають, що між державами відбувається саме війна. І в цьому об’єднані всі макрорегіони. Починаючи зі сходу і до заходу, цифри дещо різняться. Наприклад, на сході половина населення однозначно впевнена в тому, що це війна, на заході - абсолютна більшість — 91%, але тим не менше ця версія превалює в усіх макрорегіонах і так само зміцніла в громадській думці за останні півтора року”, - зауважила Золкіна.

Окрім того, за її словами, виборці політичних партій “Слуга народу”, “Європейська Солідарність”, “Батьківщина” солідарні у своїх оцінках.

“Переважна частина виборців кожної з цих партій вважає, що в нас власне відбувається війна. Єдиною партією, виборці якої мають “особливу” думку, є прихильниками “Опозиційної платформи — За життя”. 47% виборців цієї партії заперечують той факт, що між Україною і Росією відбувається війна. Здебільшого виборці цієї партії орієнтуються на ідею про внутрішній конфлікт, де Росія підтримує одну зі сторін, а не є повноцінним учасником цього збройного конфлікту”, - пояснила Золкіна.

Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною групою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 14 до 19 травня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Понад 50% респондентів вважають, що тимчасово окуповані території мають повернутися до складу України на довоєнних умовах — дослідження

Згідно з результатами загальнонаціонального дослідження, понад 50% респондентів вважають, що тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей повинні повернутися до складу України на умовах, що були до 2014 року.

Про це сказала аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Марія Золкіна, презентуючи результати загальнонаціонального опитування в Укрінформі.

Зокрема, вона розповіла про відповіді респондентів на запитання щодо їхнього бачення політичного майбутнього територій “ДНР” і “ЛНР”.

“Мають бути в складі України, причому на тих самих умовах, що і до 2014 року. Тобто без жодних особливостей, без жодного особливого статусу. І в цьому суспільство переконане фактично з 2014 року, змінюються дещо відсотки. Більша частина громадян, понад 50%, традиційно і сьогодні теж виступають за те, щоб ці території на довоєнних умовах повернулися до складу України. Причому цей варіант набирає більшість в усіх макрорегіонах України з різним рівнем підтримки”, - зауважила Золкіна.

Так, згідно з дослідженням, на заході країни цю думку підтримують 73% респондентів, а 4% вважають, що ці території мають увійти до складу Російської Федерації, у центрі - 59% і 4% відповідно, на півдні — 49% і 1% відповідно, на сході — 35% і 2% відповідно.

Водночас на сході країни 18% респондентів вважають, що тимчасово окуповані території мають повернутися до складу України, але повинні отримати більше незалежності від Києва, на півдні таку думку висловили 11% респондентів, у центрі — 14%, а на заході - 7%.

Окрім того, на думку 13% респондентів тимчасово окуповані території мають отримати автономію у складі України. Таку думку підтримали 20% респондентів на сході країни, 26% - на півдні, 11% - у центрі та 4% - на заході.

“Якщо подивитися на те, як суспільство ставиться до шляхів досягнення тривалого миру на Донбасі, то побачимо, що найбільш популярною, хоча і не серед переважної більшості, є ідея посилення дипломатичного і санкційного тиску на Російську Федерацію і самопроголошені формування. Іншим шляхом досягнення тривалого миру населення називає зміцнення економічного та військового потенціалу України, хоча при цьому погоджується з певним відстороненням, скажімо так, своєрідною ізоляцією, тимчасовою, від тимчасово окупованих територій, але п’ята частина населення досі не визначилася і не знає, яким саме шляхом можна було б досягти стабільного миру на Донбасі”, - повідомила Золкіна.

Також вона зосередилася на варіантах, які мають найменшу підтримку серед населення у питанні щодо механізмів досягнення тривалого миру на Донбасі.

“Час від часу в інформаційному просторі іноді за зачиненими дверима під час політичних переговорів з’являється ідея про те, що можна було б домовитися з Російською Федерацією про припинення війни на Донбасі “в обмін на фактично де-факто відмову України від ідеї повернення Криму під юрисдикцію України”. Так-от, українське суспільство категорично з цим не погоджується і не бачить зв’язку між тим, щоб погодитися з фактично окупацією Криму в обмін на тривалий мир на Донбасі. Тільки 7% українців вважають, що автономія Донбасу, тимчасово окупованого Донбасу, і відмова від ідеї повернення Криму могла б привести до стабільного миру на Донбасі. А ще менше — близько 3%, тобто на рівні похибки, вважають, що повне визнання фактично окупації, анексії Криму привело б до миру на Донбасі. Тому будь-які домовленості хоча б з натяком на подібну схему не тільки не приведуть до миру на Донбасі з точки зору більшості населення, а й не матимуть відповідної легітимності для української громадської думки”, - пояснила Золкіна.

Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною групою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 14 до 19 травня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

У МЗС радять Росії полишити спроби нав’язати Україні перемовини з ватажками «ЛДНР»

Спроби Кремля змусити Україну вести перемовини щодо врегулювання конфлікту на сході держави із російськими маріонетками є марними, цього ніколи не буде.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар під час відеовключення в ході пресконференції в Укрінформі на тему: “Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленського”.

Дипломат зазначив, що Україна з метою закінчення війни на сході вже тривалий час веде переговори з країною-агресором - Російською Федерацією, які здійснюються за посередництва ОБСЄ в рамках консультацій Тристоронньої контактної групи, а також за посередництва Німеччини і Франції в нормандському форматі.

Водночас, констатував заступник міністра, Росія свідомо не виконує домовленостей, спрямованих на політико-дипломатичне врегулювання конфлікту. «Кремль продовжує спроби нав’язати нам свої правила гри, змусити нас розмовляти з маріонетками. Але ми ніколи не будемо вести переговори з ватажками окупованих територій. Це червона лінія, яку Україна ніколи не переступить», - сказав Боднар.

Дипломат акцентував, що спроби Кремля ввести в оману міжнародну громадськість своїми безпідставними заявами про те, що Росія нібито не є стороною конфлікту, є марними, а в цю відверту брехню не вірить ніхто у світі.

«Росія є стороною міжнародного збройного конфлікту, який розпочався з незаконної окупації Криму і нині триває на території Донецької і Луганської областей України – це правда, яку неможливо закамуфлювати ні пропагандою, ні голослівними заявами», - наголосив заступник міністра.

Насамкінець він підкреслив, що злочини, які Росія здійснила на сході України і на території українського Криму, тягнуть за собою міжнародно-правову відповідальність, і «Росія буде до неї притягнута».

Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін, коментуючи можливість зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, заявив, що для обговорення проблем Донбасу українське керівництво «має в першу чергу зустрічатися з «керівниками «республік ЛНР і ДНР», а потім вирішувати проблеми з представниками третіх країн, якою є Росія».

Путін не піде на ескалацію одразу після зустрічі з Байденом, але загострення можливе пізніше — Клімкін

Президент Володимир Путін не піде на миттєву ескалацію конфлікту з Україною одразу після зустрічі з президентом США Джо Байденом, однак може загострити ситуацію напередодні або після Дня Незалежності.

Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Павло Клімкін під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Путін не піде на миттєву ескалацію після зустрічі (з Байденом — ред.). Для нього це значить показати, що він (Путін — ред.) залежний від результатів зустрічі, це показуватиме його як слабкого президента. Для нього (Путіна — ред.) дуже критично, щоб результат цієї зустрічі сприймався закордоном з точки зору того, що Росія визначає або співвизначає порядок денний у світі. Але для нього також критично важливо створювати і підтримувати імідж так званого сильного президента”, - сказав Клімкін.

Водночас колишній глава українського МЗС не виключає можливості ескалації пізніше.

“Лінія путінського режиму, яка полягає в тому, щоб знищити українську державність як таку, вона буде послідовною і спрямована на послідовність провокацій або напередодні 30-річчя нашої незалежності - і це пов’язано з тим, що в Росії дуже хочуть показати, що Україна — це держава, яка не відбулася, або після”, - зауважив ексміністр.

Водночас Клімкін наголосив на важливості, аби на зустрічі з Путіним Байден сказав російському президенту: “Якщо ти ідеш далі або військовим шляхом, або гібридним, наша відповідь буде саме такою і ЄС підтримає цю відповідь. Це стосується як військової ескалації, так й інших провокацій”.

Крім того, він переконаний у необхідності більш активної роботи США щодо сходу України.

Також колишній міністр очікує від Байдена “бетонної позиції”по Криму, виконанню санкцій, звільненню політичних в’язнів і заручників.

Четверта позиція США, на його переконання, має бути стосовно неприсутності або незбільшення присутності військової російської в Білорусі, “оскільки це спільна загроза як для України, так і для НАТО, так і для Європи”.

Клімкін додав, що американський президент має наголосити також на неможливості російського режиму займатися “маніпуляціями навколо енергетичної безпеки, навколо Північного потоку — 2”.

“Для мене дуже важливо, щоб США не поставили нас на паузу, і щоб Байден сказав Путіну: “Ми будемо послідовно збільшувати військову підтримку України, ми будемо збільшувати безпековий компонент, у тому числі щодо поступового розміщення американських підрозділів й елементів інфраструктури на території нашого союзника - України. Ми будемо поступово, але послідовно прагнути до того, щоб Україна ставала східним флангом НАТО. Ми буде вести переговори з Україною щодо майбутньої безпекової угоди”, - підкреслив Клімкін.

Колишній глава МЗС впевнений, що Байдет “стовідсотково не здасть Україну, а які домовленості будуть, частково почуємо, а частково відчуємо, адже деякі домовленості, звичайно, будуть конфіденційними”.

Як повідомляв Укрінформ, зустріч президентів США і РФ запланована 16 червня у швейцарській Женеві.

Путін свідомо зруйнував мінські домовленості, вони більше ніколи не працюватимуть – Клімкін

Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що президент РФ Володимир Путін шляхом масової видачі російських паспортів на окупованих територіях сходу України свідомо зруйнував мінські домовленості, тому вони вже ніколи не працюватимуть.

Таку думку Клімкін висловив на пресконференції в Укрінформі на тему: "Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленського".

За словами дипломата, слід усвідомити, що за останні два роки ситуація стосовно окупованого сходу України кардинально змінилася.

«Як би ми не дискутували, що можна зробити з мінськими домовленостями, а що не можна, мінські домовленості не працюють і не будуть працювати ніколи. Путін абсолютно свідомо шляхом масової паспортизації знищив і мінські домовленості, і будь-який шлях послідовних кроків до того, щоб окупований Донбас міг перезавантажитися до українського простору», - вважає Клімкін.

У цьому контексті він нагадав, що наразі на окупованих територіях видано майже 600 тис. російських паспортів, до кінця року, за планом Кремля, їх буде видано 1 млн, а на початок 2023 року Росія планує завершити паспортизацію «будь-яким шляхом, включаючи примусовий».

На переконання Клімкіна, це означає, що Україна втрачає окупований Донбас, бо разом з російським паспортом у його мешканців - російська лояльність, а відтак проведення там виборів неможливе навіть після звільнення цих територій і встановлення Україною контролю над кордоном.

«Чи можна уявити будь-які вибори – вільні, чесні які завгодно притомні вибори, коли всі мають російські паспорти?» - зауважив ексміністр.

Насамкінець він акцентував, що це треба враховувати у новій стратегії реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Як повідомляв Укрінформ, 26 травня генсекретар ОБСЄ Гельга Шмід заявила, що ОБСЄ підтримуватиме зусилля з вирішення конфлікту на сході України на основі мінського і нормандського процесів, адже це єдиний спосіб врегулювання.

Водночас раніше, 3 травня, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба завляв, що Російська Федерація не виконує мінських домовленостей і стабільно намагається вийти з перемовин стосовно врегулювання ситуації на сході України.

Режим Путіна дуже небезпечний для України у короткій перспективі - Клімкін

Економічний і демографічний занепад Росії робить режим Володимира Путіна набагато більш небезпечним для української державності, тому Україні треба значно посилити власну безпеку.

Таку думку ексміністр закордонних справ Павло Клімкін висловив на пресконференції в Укрінформі на тему: “Від Парижа до Женеви: як змінилася думка українців про російсько-українську війну за два роки президентства Зеленського”.

«Частина наших друзів і союзників абсолютно правильно вважає, що Росія поступово деградує і занепадає – економічно, демографічно і так далі. Ми всі з цим згодні, але це робить Путіна і російський режим набагато більш небезпечним у короткій перспективі», - сказав Клімкін.

На його думку, найближчі роки, навіть якщо буде реалізований курс на перезавантаження нинішнього російського режиму, є дуже непростими для української державності.

«Ми маємо до цього підготуватися не так, як ми робили це раніше. Того, що ми використовуємо для нашої безпеки, насправді недостатньо – ми маємо це усвідомлювати», - зауважив ексміністр.

Як повідомлялося, РФ у березні зосередила біля східних кордонів України та в окупованому Криму угруповання чисельністю близько 110 тис. військових, чим викликала занепокоєння української влади та західних партнерів. Пізніше у квітні Росія оголосила про відведення своїх військ від кордонів України під приводом «успішного завершення навчань», але водночас зберігає військову присутність та технічні засоби навколо кордонів України та на тимчасово окупованих територіях сходу України і Криму.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-