Чи допоможе пандемія трансформувати традиційні моделі вищої журналістської освіти?

Чи допоможе пандемія трансформувати традиційні моделі вищої журналістської освіти?

Укрінформ
10 лютого, 11:00 - онлайн-дискусія на тему: «Чи допоможе пандемія трансформувати традиційні моделі вищої журналістської освіти?»

Організатори:  ГО «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з  DW Akademie.

Учасники онлайн-дискусії: Кирил Савін - керівник Deutsche Welle Akademie в Україні; Діана Дуцик - виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»; Галина Будівська - експертка ГО «Український інститут медіа та комунікації»; Поліна Бондаренко - аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи»  ім. Ілька Кучеріва; Ніна Кур’ята -  ексредакторка Української служби ВВС, медіаконсультантка та тренерка; Олексій Хаб’юк - проректор з навчальної частини, Hochschule Düsseldorf (Німеччина); Жеоржета Степанов - декан факультету журналістики та комунікаційних наук Молдовського державного університету (Молдова); Тетяна Бондаренко - завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій  Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького; Сергій Бондаренко - завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету ім. В.Стуса; Любов Василик - завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; Катерина Сіріньок-Долгарьова - заступниця декана з міжнародної діяльності факультету журналістики Запорізького національного університету; Андрій Яценко - заступник декана факультету журналістики з наукової і навчально-методичної роботи Львівського національного університету ім.І.Франка. 

Питання для обговорення:

Рік дистанційної та онлайн освіти в умовах пандемії: які уроки можна винести?

Чи є ефективними дистанційна та онлайн-форми навчання для журналістів?

Які структурні зміни потрібні, щоб зробити дистанційну та онлайн-форми навчання дієвими освітніми моделями в системі журналістської освіти?

Чи готові заклади вищої освіти йти на радикальні зміни навчальних планів та змістовного наповнення курсів, аби підлаштуватися під зміни, які відбуваються у медіасфері?

Коротко. Під час дискусії також буде презентовано сайт для викладачів факультетів журналістики, який висвітлюватиме проблеми журналістської освіти, міститиме методичні рекомендації та інші корисні матеріали.

Захід відбувається у рамках проєкту Journalism Teachers’ Academy, що реалізовує ГО «Український інститут медіа та комунікації»  у співпраці з Deutsche Welle Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства та розвитку Німеччини (BMZ)

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу:  https://www.youtube.com/user/UkrinformTV, а також на  Фейсбук-сторінці: Українського інституту медіа та комунікації

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Дистанційне навчання потребує зміни підходів у журналістській освіті - експерти

Дистанційні форми навчання змінили освітній процес і потребують нових підходів і переосмислення процесу навчання майбутніх журналістів.

Про це йшлося під час онлайн-дискусії в Укрінформі.

На думку виконавчого директора ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діани Дуцик, в умовах карантинних обмежень й переходу навчального процесу в дистанційний режим варто говорити радше про змішані форми навчання, аніж суто онлайн.

«Я чую від своїх колег і студентів, що їм не вистачає живої комунікації й обміну інформацією. Це дуже важливий компонент, який онлайн-навчання не замінить, тому слід говорити про змішані форми навчання. І це в майбутньому було б досить ефективним», - вважає Дуцик.

Ексредактор Української служби ВВС, медіаконсультант і тренер Ніна Кур’ята звернула увагу на те, що в умовах карантину дуже змінилися форми й організація роботи журналістів, і це має бути враховано у навчальному процесі.

«Змінився спосіб організації роботи, управління редакціями, тематичний спектр. Епідемія показала, що журналісти потребують підтримки й знань, коли вони не мають замінити собою експертів і спеціалістів, але мусять правильно сформулювати питання ... й, відповідно, шукати правильних спеціалістів. Тому що виникла проблема в медіа – це псевдоексперти, коментатори не зі своєї тематики. В умовах онлайн змінилися жанри, стало менше прямих репортажів - цього треба вчити журналістів. І це новий робочий етикет», - зазначила Кур’ята.

Декан факультету журналістики та комунікаційних наук Молдавського державного університету Жеоржета Степанов вважає, що дистанційне навчання майбутніх журналістів у жодному разі не замінить живого спілкування між викладачами й студентами.

«І викладачі, і студенти більше фокусуються на формах подачі інформації, ніж на змісті контенту. Під час пандемії змінилася організаційна культура у вишах, а старі норми й цінності переглянуто й оновлено згідно з новими стандартами. Викладач часто не є тим, хто дає знання, а просто інструктує й відправляє студентів через посилання на різні вебсайти, які містять тематичну інформацію. Відсутність прямого контакту між учасниками цього процесу серйозно впливає на традиційні неформальні стосунки між викладачами й студентами, внаслідок цього втрачається духовний зв’язок. Ми втрачаємо дуже багато, переходячи на онлайн-роботу», - переконана Степанов.

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького Тетяна Бондаренко наголосила на великому навантаженні на викладачів через переформатування навчального процесу на дистанційний, а також на пов’язаних із цим технічних проблемах.

«За рік роботи стало зрозуміло, що часто погано працює інтернет-мережа. Це також може бути імітовано онлайн-учасниками. Також постали професійні виклики перед викладачами – опанування технічних ресурсів і платформ для дистанційного навчання. І це зовсім інший формат підготовки до занять, адже онлайн-лекція передбачає підготовку презентацій, перехід за лінками, трансляції, що ускладнюється технічними моментами. На викладачів зросло навантаження, до того ж не всі вони мають удома сучасні комп’ютери для такої роботи. Те саме можна сказати й про студентів. Навчальний процес багато в чому перетворюється на імітацію - як з боку викладачів, так і студентів», - наголосила Бондаренко.

Завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету ім. В.Стуса Сергій Бондаренко розповів, що з початком пандемії й переходом вишу на дистанційне навчання відбулося переосмислення того, що є журналістською освітою, й змінилися підходи до навчального процесу.

«Онлайн-навчання вимагає більшої ресурсозатратності при підготовці до роботи зі студентами. Зрозуміло, що не все виходить ідеально, але є всі можливі інструменти, щоб змінити ситуацію на краще. Погоджуюся, що дистанційна форма навчання не замінить повноцінної взаємодії зі студентами, але є фактори, на які ми не можемо впливати, зокрема санітарно-епідеміологічні обставини. Але при готовності викладачів і студентів швидко адаптуватися й переналаштувати навчальний процес через ефективне використання онлайн-інструментів, методів і методик мінімізувати ці проблеми можна досить швидко, якісно й ефективно», - переконаний Бондаренко.

Під час дискусії презентовано сайт «Академія викладачів журналістики», який висвітлюватиме проблеми журналістської освіти, міститиме методичні рекомендації та інші корисні матеріали.

Захід відбувся у рамках проєкту Journalism Teachers’ Academy, який реалізує ГО «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з Deutsche Welle Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства та розвитку Німеччини (BMZ).

Відео:

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-