Українська мова в інтернет-представництвах та соціальних мережах
Організатори: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Уповноважений із захисту державної мови, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Олена Івановська - уповноважена із захисту державної мови; Богдан Червак - перший заступник голови Держкомтелерадіо; Сергій Стуканов - керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу.
Питання до обговорення:
- Як дотримуються вимоги законодавства щодо мови сайтів (інтернет-представництв) у 2025 році?
- Якою мовою послуговуються українці у соціальних мережах - у TikTok, YouTube, X та Facebook?
- Як змінилося співвідношення української та російської мов за останній рік?
- Які тенденції щодо використання мов у соціальних мережах спостерігаються на регіональному рівні?
Коротко. Учасники заходу розкажуть про стан дотримання вимог законодавства щодо мови інтернет-представництв, а також презентують нове дослідження, проведене Центром контент-аналізу, стосовно вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж у 2025 році.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Скарг на порушення мовного закону в інтернеті поменшало, але проблема залишається - мовна омбудсманка
Скарг на порушення мовного закону в інтернеті поменшало, однак характер цих порушень змінюється.
Про це розповіла уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час пресконференції в Укрінформі.
"Частка скарг щодо мови інтернет-представництва у загальній кількості звернень поступово зменшується з 46% у 22-му році до 25% у 25-му. Водночас абсолютна кількість таких скарг залишається значною. Це свідчить не про зникнення проблеми, а про її трансформацію. Змінюється і профіль порушника, і характер порушень", - зазначила Івановська.
За її словами, якщо у 2022-2023 роках близько 80% порушень стосувалися повної відсутності українськомовної версії сайтів, то у 2024-2025 роках домінують скарги на завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності української.
Вона зауважила, що паралельно зменшується кількість скарг на вебсайти, натомість зростає кількість звернень щодо соціальних мереж та комерційної інформації малого бізнесу, що свідчить про поступове наповнення сайтів українською мовою і водночас про формування нової зони мовної напруги - соціальних мереж.
"Станом на 17 грудня 2025 року було розпочато 971 захід державного контролю, з них 310 щодо мови інтернет-представництв. Це 32% від загальної кількості. За результатами контролю, складено протоколи та ухвалено постанови у 304 справах, що становить 44% від всіх адміністративних справ. Переважають попередження, але застосовуються і штрафи від 3400 до 8500 грн у разі повторного порушення. Фактично близько третини інтернет-представництв, щодо яких надійшли обґрунтовані скарги, і де зафіксовано порушення, притягуються до адміністративної відповідальності", - повідомила Івановська.
Водночас, за її словами, зберігається системне обмеження ефективності контролю через приписування суб’єктами господарювання недостовірних даних про державну реєстрацію.
Як повідомлялося, Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до Кабінету міністрів України з пропозицією ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" шляхом внесення змін до Кодексу України про адмінправопорушення.
Держкомтелерадіо: Цього року заблоковано 20 онлайн-книгарень, які продавали видання держави-агресора
Упродовж 2025 року було заблоковано 20 онлайн-книгарень, які розповсюджували книжкову продукцію держави-агресора.
Про це сказав перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак під час пресконференції в Укрінформі.
"У 2025 році з ініціативи Держкомтелерадіо заблоковано 20 книжкових онлайн-крамниць, що розповсюджували книги держави-агресора. Водночас три інтернет-магазини: Книжкова лавка, «Leader-Books» та «BookHub» було заблоковано повторно через продовження здійснення ними незаконної діяльності вже на нових доменах", - сказав Червак.
За його словами, попри законодавчу заборону на ввезення та розповсюдження друкованої продукції з держави-агресора, російські видавці намагаються обходити обмеження через інтернет-ресурси та соціальні мережі.
Він наголосив, що Держкомтелерадіо регулярно проводить моніторинг інтернет-ресурсів і передає його результати до Служби безпеки України з пропозиціями щодо блокування сайтів, які порушують законодавство.
Як повідомлялося, Держкомтелерадіо з травня 2024 року по листопад 2025 року припинило розповсюдження на українських онлайн-платформах понад 9,7 тис. найменувань видавничої продукції походженням з Російської Федерації та Республіки Білорусь.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
