ESG і нові гроші ЄС: хто з українського бізнесу може не встигнути за новими правилами
Організатори: ESG Liga, Асоціація професіоналів довкілля (PAEW).
Учасники: Людмила Циганок - президентка Асоціації PAEW, генеральний директор «Офісу сталих рішень»; Ольга Семків - голова ESG Liga в PAEW; Людмила Хоміч - віцепрезидентка Асоціації PAEW з питань екологічного права та законотворчості, екоаудиторка, адвокатка; Андрій Фролов - завідувач сектору координації впровадження Національного плану з енергетики та клімату Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України; Андрій Даниленко - заступник начальника управління аналізу системних ризиків департаменту фінансової стабільності Національного банку України; Геннадій Бортніков - член правління, головний ризик-менеджер Національної установи розвитку; Тетяна Цимбал - керівниця підрозділу управління екологічними і соціальними ризиками Національної установи розвитку; Сергій Іващенко - голова ЕВА ESG Хаб, керівник напряму GR, КСВ та сталого розвитку в METRO Україна; Микола Брусенко - член наглядової ради акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»; Ганна Деревянко - виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації,співзасновниця GB4U (global business for Ukraine); Людмила Гапоненко - директорка департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності Міністерства фінансів України; Тібор Бабіч - третій секретар Посольства Республіки Словенія в Україні
Питання до обговорення:
- чому ESG перестає бути лише питанням репутації та стає питанням доступу до фінансування;
- як CBAM і CSRD змінюють правила роботи з ЄС;
- чому банки вже враховують ESG-фактори, а більшість компаній - ще ні;
- де формується ключовий розрив між вимогами ринку та реальною готовністю бізнесу;
- чому найбільшим ризиком стає не відсутність ESG-звіту, а відсутність системи управління;
- яку роль має відіграти державна політика, щоб нові вимоги ЄС не стали додатковим фактором економічного тиску на український бізнес.
Чому це важливо?
Європейські правила ESG і CBAM перестають бути майбутніми вимогами та вже впливають на доступ українського бізнесу до фінансування, партнерств та європейських ринків. Проблема в тому, що значна частина компаній досі працює за старими управлінськими моделями, хоча правила гри вже змінилися.
Нове дослідження ESG Liga та PAEW показало доволі жорстку картину: банки, інвестори та партнери вже враховують ESG-зрілість компаній при ухваленні фінансових рішень, однак більшість українського бізнесу все ще не інтегрувала ESG у систему управління, фінансове планування та персональну відповідальність менеджменту.
Ключові результати дослідження:
- 63% компаній підтверджують, що банки та фінансові партнери вже враховують ESG-критерії при ухваленні рішень щодо фінансування;
- лише 16% компаній системно оцінюють, як ESG впливає на вартість і умови залучення капіталу;
- 49% компаній не мають визначених відповідальних за досягнення ESG-цілей;
- лише 8% компаній пов’язали ESG-KPI з оцінкою ефективності та винагородою менеджменту;
- 84% працівників, залучених до ESG-процесів, не знають, чи впливають ESG-KPI на систему винагороди керівництва.
Фактично український бізнес уже входить у нову економічну реальність ЄС, але значна частина компаній продовжує сприймати ESG як тему звітності, а не як систему управління ризиками, фінансами та конкурентоспроможністю.
І головне питання сьогодні звучить дедалі гостріше: хто з українських компаній може не встигнути адаптуватися до нових правил ЄС, і якою буде ціна цієї неготовності для економіки?
Автори дослідження наголошують: нинішній аналіз є першим зрізом готовності українського бізнесу до ESG-трансформації перед повноцінним впровадженням вимог CSRD в Україні. Наступний етап дослідження планується після запуску нових регуляторних вимог, коли ESG остаточно перейде з площини професійних дискусій у площину фінансових та управлінських рішень.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: y.skrypnyk@ukraine-oss.com або за телефоном:
+380 67 203 5845.
Для акредитації необхідно вказати назву медіа, ім’я, прізвище, контактні дані представника редакції.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
При фінансуванні бізнесу банки та інвестори все частіше враховують показники сталого розвитку - дослідження
За даними дослідження, 63% компаній підтверджують, що банки та фінансові партнери вже враховують ESG-критерії (екологічність, соціальну відповідальність та ефективність корпоративного управління), ухвалюючи рішення про фінансування.
Про це під час брифінгу в Укрінформі на тему «ESG і нові гроші ЄС: хто з українського бізнесу може не встигнути за новими правилами» повідомила голова ESG Liga в Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Ольга Семків.
Вона презентувала Аналітичний огляд практики ESG-управління (концепції сталого розвитку бізнесу, що базується на дбайливому ставленні до довкілля, соціальній відповідальності та ефективному корпоративному управлінні - ред.) в Україні, створений за підсумками проведеного у квітні-травні «Дослідження впливу ESG на управлінські рішення в компаніях у 2026 році». В онлайн-опитуванні взяли участь 133 представники компаній із різних секторів української економіки.
«Ми ставили за мету вивчити зв’язок між напрямами, які охоплює ESG - а саме довкіллєву та соціальну компоненти, і тими кроками, які українські бізнеси роблять для адаптації своїх систем управління до впровадження практик сталого розвитку. Опитали експертів, які справді представляють точку зору українського бізнесу – менеджерів та фахівців, що займаються сталим розвитком, ESG-звітуванням, управлінням ризиками. Тому результати дослідження справді показові», - запевнила Семків.
Запитання стосувалися, зокрема, ролі органів управління компаніями, нагляду і контролю у впровадженні ESG-підходів, винагороди та визначення КРІ (індивідуальних показників ефективності) для керівників та виконавців у впровадженні практик сталого розвитку, а також управління ризиками.
За висновками аналітиків, інвестори і партнери, передовсім європейські, вже враховують ESG-зрілість компаній при ухваленні фінансових рішень, однак більшість представників українського бізнесу все ще не інтегрували ESG у свої системи управління, фінансове планування та не передбачили персональної відповідальності менеджменту за цей напрям.
«Лише 7% респондентів кажуть, що їхні компанії формалізували ESG-цілі. Це дуже мало. При цьому 49% опитаних зазначили, що в їхніх компаніях не визначено відповідальних за сталий розвиток, немає працівників, які управляють питаннями, пов’язаними із впливом на довкілля та соціальною сферою. І найбільш показова цифра: 72% респондентів повідомили, що в їхніх компаніях не встановлено індивідуальних КРІ, показників ефективності для конкретних працівників», - продовжила експертка.
Звідси висновок аналітиків: ESG-цілі компаній, навіть якщо вони повністю чи частково впроваджені, на практиці не мають жодного сенсу, оскільки за їх впровадження ніхто персонально не відповідає – не отримує винагороди й не несе покарання.
«Ще одне запитання, яке нас дуже цікавило: чи відчувають респонденти тиск ринку капіталу? Адже ми розуміємо, що фінансування бізнесу багато в чому залежить від зовнішніх джерел. І значна кількість опитаних (63%) звітують, що банківські установи та інвесткомпанії при ухваленні рішень про фінансування вже запитують інформацію щодо впровадження ESG-критеріїв. Подальше впровадження європейських норм та директив лише збільшуватиме цю цифру» - вважає голова ESG Liga в PAEW.
Водночас поміж бар’єрів для ESG-трансформації українського бізнесу учасники опитування найчастіше називали нестачу компетенцій і знань всередині самих компаній, відсутність чітких методичних рекомендацій (зокрема, Україна ще не імплементувала CSRD (Директиву ЄС про корпоративну звітність зі сталого розвитку), брак якісних даних.
«Наш аналіз є першим зрізом готовності українського бізнесу до ESG-трансформації перед повноцінним впровадженням вимог CSRD в Україні. Наступний етап дослідження планується після запуску нових регуляторних вимог, коли ESG остаточно перейде із площини професійних дискусій у площину фінансових та управлінських рішень», - підсумувала Семків.
Як повідомлялося, CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) - нова Директива Європейського Союзу, яка вимагає від компаній забезпечити повну прозорість у питаннях екологічної та соціальної відповідальності, а також корпоративного управління — ESG. У межах CSRD застосовуються 12 галузево-незалежних Європейських стандартів звітності про сталий розвиток (ESRS), які вимагають розкриття сотень цільових показників. Такі вимоги поширюватимуться і на українські компанії, які працюють в ЄС чи ведуть бізнес із європейськими партнерами.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
