Чи стане річковий шлях Е40 (Гданськ – Херсон) економічним дивом для України?

Чи стане річковий шлях Е40 (Гданськ – Херсон) економічним дивом для України?

Укрінформ
16 листопада, 13:00 - пресконференція на тему: “Чи стане річковий шлях Е40 (Гданськ – Херсон) економічним дивом для України?” 

Організатори: Національний екологічний центр України (НЕЦУ); Українське товариство охорони птахів (ТОП України); Міжнародна коаліція громадських організацій “Врятуємо Полісся”.

Учасники: Олег Рубель - доктор економічних наук, професор Одеського державного екологічного університету, провідний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України; Георгій Веремійчик - експерт з питань зміни клімату НЕЦУ, модератор; Олег Листопад - експерт Українського Товариства охорони птахів ; Олександр Гусєв - експерт НЕЦУ з питань сталого розвитку.

Теми до обговорення:

Історія Проєкту Е40 та  критика ТЕО Проєкту екологічною громадськістю та незалежними економістами.

Український погляд на Проєкт Е40. Чи має Проєкт Е40 економічну перспективу за нинішніх обставин в Україні та світі?  

Висновки білоруських економістів щодо економічних показників Проєкту Е40.

Екологічні виклики Проєкту Е40 та його економічна доцільність.

Висновки польських економістів щодо економічних показників Проєкту Е40 та наслідки впровадження Проєкту для довкілля.

Коротко. Представники Національного екологічного центру України проінформують про економічну складову будівництва водного шляху Е40, що має з’єднати Балтійське та Чорне моря. Будівництво цього міжнародного каналу Е40, яке активно лобіюється українською владою, коштує 13 млрд євро.

 Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Екологи попереджають про можливу небезпеку будівництва водного шляху між Балтійським і Чорним морями

Будівництво водного шляху Е40, що має з’єднати Балтійське та Чорне моря. Економісти вважають, що водний транспорт є вигідним.   У випадку водного шляху Е40  екологи попереджають про можливу небезпеку виснаження водних ресурсів.

Про це йшлося на пресконференції в Укрінформі, присвяченій економічній доцільності та екологічним викликам проєкту Е40.

«Цей транспорт вигідний та екологічний і пов’язаний він з низькою питомою вартістю перевезень. Для Євросоюзу 2 центи на тонно-кілометр коштує автомобільний транспорт, 0,8 центи - для залізниці і 0,27 центи - для внутрішнього водного транспорту. Йдеться, насамперед, про об'єми перевезень. Одна конвой-сцепка барж - це 175 вантажних залізничних вагонів. ЄС розвиватиме цей вид транспорту і насамперед каботажні, балкерні контейнерні перевезення та мультимодальні перевезення, пов’язані з синхронізацією діяльності внутрішнього водного й морського транспорту, зокрема трансконтинентальні перевезення великими контейнерами, що економічно є дуже вигідним. Це транспорт з зеленою логістикою й інфраструктурою, і цей транспорт є високотехнологічний», - зазначив Олег Рубель, доктор економічних наук, професор Одеського державного екологічного університету, провідний науковий співробітник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Водночас екологи попереджають про можливі небезпеки будівництва водного шляху Е40 через велике навантаження на водні ресурси України та їхнє виснаження.

«Уявіть собі аварію танкера з нафтою, який перевертається коло київського водозабору, а це один з напрямків, який хочуть розвивати автори проєкту Е40. Що буде пити Київ? Або що питимуть Запоріжжя, Дніпро, Черкаси, якщо це станеться там? Тобто ми понесемо величезні втрати. Чи рахували ці витрати? Ні, не рахували. Чи рахували, скільки ми заплатимо за очищення води, якщо запрацює проєкт? Адже Україна п’є з поверхневих джерел, з річок, на відміну від Європи, де переважно – підземні водозабори, так само як у Білорусі в містах – 100% підземні водозабори. Ми собі дозволити користуватися річками як водними шляхами просто не можемо – ми заплатимо за це високу ціну», - наголосив Олег Листопад, експерт Українського товариства охорони птахів.

Експерт Національного екологічного центру України (НЕЦУ) з питань сталого розвитку Олександр Гусєв вважає, що економічні зиски проєкту Е40 погано прораховані, а втрати від нього можуть бути набагато вагоміші, ніж переваги.

«Небезпека цього проєкту в тому, що кошти витрачаються під державні гарантії, бо участь у ньому беруть не лише приватні інвестори. І може статися так, що держава візьме гроші, але це не принесе прибутку, більше того – це викличе непрораховані, непередбачувані екологічні наслідки, і в результаті це впаде на пересічного українця, і тут питання, чи хочемо ми мати такі проблеми», - наголосив експерт.

Україна, як найбільш вододефіцитна країна Європи, внаслідок реалізації цього проєкту ризикує знищити свої запаси питної води - вважає Георгій Веремійчик, експерт з питань зміни клімату НЕЦУ.

«Цей проєкт знищить запаси питної води, які є дуже важливі як для України, так і для Білорусі, тим більше ми живемо в умовах постійної зміни клімату, і цей процес весь час прискорюється, а дефіцит питної води у світі весь час зростає. А Україна є найбільш вододефіцитною країною в Європі з точки зору забезпечення питною водою», - зазначив експерт.

Міжнародний водний шлях (МВШ) E40 є міжнародним проєктом, створення якого підтримує Європейська економічна комісія Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) у рамках Угоди AGN. МВШ E40 має з’єднати Балтійське море з Чорним морем (м. Гданськ, Польща, з м. Херсон, Україна) та пролягти через три країни: Польщу, Білорусь, Україну. Проєкт оцінюється в 13 млрд євро і підтримується урядами трьох країн.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-