Свобода вираження поглядів на окупованих територіях. Виклики для журналістів

Організатор: Кримська правозахисна група.

Учасники: Микола Семена - журналіст, оглядач сайту “Крим.Реалії”; Ірина Сєдова - дослідниця Кримської правозахисної групи; Ольга Скрипник - керівниця Кримської правозахисної групи; Тетяна Курманова - директорка ПГО ТРК “Громадське радіо”; Ольга Веснянка - медіаекспертка, журналістка QHA агентство "Кримські новини"; Яна Салахова - незалежна експертка з питань недискримінації, злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі; Олексій Мацука - засновник сайту "Новини Донбасу", редактор відеопрограм телеканалу "Дом".

Теми до обговорення:

- Дотримання стандартів журналістики при висвітленні теми окупації  Криму і Донбасу.

- Мова ворожнечі і пропаганда ведення агресивної війни в матеріалах медіа України і РФ;.

- Лексика, яку використовують медіа при висвітленні ситуації на окупованих територіях.

Коротко. Учасники заходу презентують результати дослідження “Новинна журналістика локальних онлайн-медіа в умовах збройного конфлікту України і РФ”, а також представлять посібник для медіа “Крим у контексті окупації”. 

Додаткова інформація за тел.: 066-900-68-22. 

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com

У звязку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV .

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Правозахисники дослідили, як ЗМІ висвітлюють ситуацію в Криму

Медіаексперти та монітори Кримської правозахисної групи представили дослідження, як українські онлайн-медіа висвітлюють ситуацію у Криму, а кримські – події в Україні.

Результати дослідження оприлюднили на круглому столі в Укрінформі «Свобода вираження поглядів на окупованих територіях. Виклики для журналістів».

«Ми досліджували як локальні онлайн-медіа дотримуються стандартів журналістики при написанні новин. А саме: чи є в цих новинах повнота, точність, достовірність, відокремлення фактів від оцінок і чи дотриманий у текстах новин принцип недискрімінації. Для дослідження обрали тільки текстові новинні повідомлення за один рік», - розповіла дослідник Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

У дослідженні проаналізовано новинний контент 48 регіональних українських сайтів, який містив слова «Крим», кримчани, переселенці, біженці». З сумарної аудиторії українських сайтів 17,5 млн унікальних відвідувачів на місяць - 6,5% новин з усіх відібраних написано не за стандартами (більшість таких новин на сайтах Вінницької, Одеської та Херсонської областей).

На окупованих територіях новинний контент відбирався теж протягом року, але за ключовими словами «Україна, українці, переселенці, біженці». У Криму середня аудиторія одного сайту 400 тис. унікальних відвідувачів на місяць. Всього було відібрано для дослідження 8 сайтів, серед яких у середньому 19% новин написано не за стандартами.

«Українські медіа в новинах про Крим часто змішували оцінки з коментарями, користувалися сумнівними джерелами інформації або взагалі давали новини без посилання на першоджерело, давали неповні новини, виносили власні оцінки в назву новини, допускали мову ворожнечі по відношенню до переселенців і жителів Криму, - зазначила Сєдова.

Тим часом, на сайтах окупованого Криму новини про Україну часто базуються просто на цитатах місцевої окупаційної влади та бойовиків, достовірність цих цитат перевірити неможливо, а замість новин публікуються замовні матеріали, передруківки фейків з російських медіа.

«Найбільш популярні порушення – це оціночні судження в коментарях, інформація від сумнівних експертів та опитувань, новини без першоджерел або з посиланням на сумнівні акаунти в соцмережах. Люди довіряють цим джерелам інформації, читають і дуже велика аудиторія. Тобто, в Криму ситуація на порядок гірша», – додала правозахисник.

Автори доповіді також озвучили рекомендації українській медіаспільноті та уряду України, які, на їхню думку, можуть допомогти змінити ситуацію на краще. Серед них, зокрема: приведення медіа до європейських стандартів, підвищення кваліфікації журналістів, співпраця з правоохоронними органами у виявленні фактів пропаганди та розпалювання ненависті в ЗМІ, вироблення стратегії протидії цьому на підконтрольних та окупованих територіях тощо.

Правозахисники застерігають журналістів від використання терміну "анексований Крим"

Використання журналістами термінології, яка не відповідає реаліям, існуючим в окупованому Криму, продовжує залишатися проблемою регіональних і загальноукраїнських медіа.

Про це в Укрінформі в ході круглого столу "Свобода вираження поглядів на окупованих територіях. Виклики для журналістів" сказала керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає кореспондент агентства.

"Одна з проблем, яку ми сьогодні бачимо, а вона актуальна як для регіональних, так і для загальноукраїнських медіа, - це термінологія і лексика, яка використовується в медіа під час висвітлення тих чи інших подій, пов'язаних з Кримом", - зазначила Скрипник.

За її словами, одним із прикладів неправомірного використання термінології є згадка Криму, як анексованої території, в той час, як український півострів окупований Росією.

"З одного боку, може здатися що це не така велика проблема, але насправді це м'який, не зовсім помітний шлях, який по суті може призвести до визнання ситуації з Кримом в суспільстві. Я зараз говорю не про юридичне визнання, а про те, як в суспільстві буде сприйматися окупація Криму", - підкреслила правозахисниця.

На її думку, журналісти і блогери повинні говорити в своїх матеріалах лише про спробу анексії Криму, або його тимчасової окупації.

"Росія спробувала анексувати Крим. Для цього вона прийняла свій відповідний закон, але це не означає, що ми визнали це. Тобто самої анексії - включення Криму до складу Росії - не відбулося. Відбулася спроба анексії. Більш того, так вважає і міжнародне співтовариство, яке заявляє, що Крим є частиною України. Тому правильно говорити "спроба анексії Криму" або "окупація Криму", "тимчасова окупація Криму", - пояснила Скрипник.

Керівник КПГ зазначила, що для надання допомоги українським медіа правозахисними організаціями спільно з Представництвом Президента України в Криму випущено посібник "Крим в контексті окупації".

"Цей короткий посібник допоможе, по-перше, зануритися в контекст, по-друге, допоможе пояснити які все-таки терміни необхідно використовувати. Це важливо не тільки з юридичної точки зору. Це важливо, в першу чергу, тому що ми говоримо про формування громадської думки, яка впливає і на органи державної влади", - вважає Скрипник.

Вона підкреслила, що в цілому лексика і термінологія про Крим може формувати громадську думку українців, сприяти протидії російській пропаганді, а також формуванню відповідальності Росії за свої злочини.

"Якщо правозахисники, журналісти, експерти, які публічно говорять про Крим, будуть правильно використовувати термінологію, це буде сприяти, в тому числі, і відповідальності Росії. Якщо ми хочемо, щоб відбувся суд над Росією, потрібно, щоб в суспільстві був на це запит", - вважає керівник КПГ.

За її словами, збірник «Крим в контексті окупації» доступний в онлайн-режимі і в перспективі буде доповнюватися новою інформацією.

Крим слід називати не анексованим, а окупованим - правозахисниця

В українській суспільно-політичній термінології слід відмовитися від поняття «анексований Крим» і вживати термін «окупований Крим».

Таку думку висловила керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник на круглому столі в Укрінформі «Свобода вираження поглядів на окупованих територіях. Виклики для журналістів».

«Насправді, згідно з міжнародним правом і реальними подіями в Криму, – це є не анексована, а окупована територія. Росія спробувала анексувати Крим, ухваливши для цього свій відповідний закон, але це не означає, що ми визнали Крим російським. Тобто самої анексії Криму, включення Криму до Росії не відбулося. Так само міжнародна спільнота дотримуються невизнання анексії, бо Крим є частиною України як держави», - зазначила Скрипник.

На її думку, термін «анексований Крим» закладає в суспільній свідомості визнання окупації, і це приклад помилкової термінології, яку використовують українські медіа.

«Це дуже важливо, бо ми говоримо про формування суспільної думки, яка натомість впливає на державну владу й навпаки. А чиновники дуже часто припускаються тих же помилок у лексиці й термінології, які вони використовують», - наголосила правозахисниця, вважаючи, що протидіяти російській пропаганді слід насамперед, використовуючи правильну термінологію.

Ця та інші рекомендації лягли в основу посібника для працівників медіа «Крим у контексті окупації», який від імені Кримської правозахисної групи представила Скрипник на круглому столі.

Зазначимо, що анексія - це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. Міжнародне право тлумачить анексію як один із видів агресії, що спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Водночас анексію слід відрізняти від окупації, яка сама по собі не призводить до зміни юридичної належності території.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк