Журналістська освіта: що потрібно для якісної трансформації?

Організатор: ГО «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з DW Akademie.

Учасники: Сергій Квіт - голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; Тетяна Циба - народна депутатка, Комітет з питань свободи слова; Філіпп Вассершайдт - викладач Університет Гумбольта (Берлін); Діана Дуцик - виконавча директорка ГО “Український інститут медіа та комунікації”; Галина Будівська - експертка ГО “Український інститут медіа та комунікації”; Сергій Бондаренко - завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса; Вікторія Романюк - заступниця директора Могилянської школи журналістики; Вікторія Сидоренко - директорка з управління персоналом НСТУ; Вікторія Шевченко - завідувачка кафедри медіатехнологій і медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Роман Романюк - журналіст, Школа економічної журналістики «Української правди»; Андрій Яценко - заступник декана факультету журналістики з наукової та навчально-методичної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка; Любов Василик - завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Оксана Почапська - викладачка Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Богдан Басій - студент Могилянської школи журналістики.

Теми для обговорення:

Сесія 1. Трансформація журналістської освіти: чи можливо і в який спосіб?

- Як вплинуть кроки по реформуванню системи вищої освіти (зміна системи фінансування та акредитації тощо) на журналістську освіту?

- Чи зменшиться кількість вишів, які готують журналістів? Чи покращиться якість підготовки журналістів?

- Чи потрібне оновлення переліку спеціальностей (згідно вимог медіа ринку, а не застарілого класифікатора професій), фахівців яких готують факультети/кафедри журналістики? І що може бути перепоною для такого оновлення?

- Чи допоможе впровадження моніторингу працевлаштування випускників у налагодженні зв’язку факультетів /кафедр журналістики із медіаіндустрією та приведення навчального процесу до вимог сучасного медіаринку?

Сесія 2. COVID-19 та перехід на онлайн-навчання: криза чи шанс для змін?

- Чи здатні факультети/кафедри журналістики забезпечити ефективне онлайн-навчання? Які проблеми виникали при переході на онлайн-навчання під час карантину?

- Чи достатньо технічних та кадрових ресурсів для забезпечення ефективного навчання онлайн?

- Які зміни потрібні (на рівні МОН та центральної влади - законодавчі/регуляторні; на рівні університетів - як-то зміни навчальних планів, фінансування, оплати праці викладачів тощо) для ефективної інтеграції онлайн-навчання на постійній основі в освітній процес після завершення карантину? І чи потрібна така інтеграція?

Дискусія відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM. Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV . Також трансляція буде здійснюватися на Facebook-сторінці “Українського інституту медіа та комунікації”: https://www.facebook.com/umci.ngo/

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Журналістська освіта потребує якісної трансформації – новий проєкт

В Україні представили новий проєкт, спрямований на покращення якості журналістської освіти, Академії викладачів журналістики (Journalism Teachers’ Academy).

Проєкт Академії викладачів журналістики (Journalism Teachers’ Academy) у співпраці з Deutsche Welle Akademie презентувала Діана Дуцик - виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» під час онлайн-дискусії в Укрінформі «Журналістська освіта: що потрібно для якісної трансформації?»

«Проєкт триватиме кілька років і спрямований на покращення якості української журналістської освіти. Головна мета – допомогти викладачам факультетів журналістики підвищити якість викладання і підняти рівень знань та практичних навичок майбутніх журналістів», - розповіла Дуцик.

За її словами, нові методики викладання, онлайн-освіта, нові підходи до оцінювання, візуалізація навчальних матеріалів, досвід західних університетів – це і багато чого іншого буде у фокусі Академії викладачів журналістики (JTA).

«Останні роки журналістська освіта постійно перебуває під прицілом критики, у першу чергу з боку медіаіндустрії. Але насправді в системі відбуваються зміни, поки що непомітні на загал. Відбуваються вони завдяки викладачам-ентузіастам. Нам дуже хотілося б підтримати ці зміни і дати їм додатковий поштовх. Особливістю цього проєкту буде те, що ми не проводитимемо точково тренінги для окремих викладачів. Ми хочемо працювати з університетами. Це має бути більш системна та інституційна співпраця. І в нашому фокусі – у першу чергу методика викладання», - зазначила виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Дуцик розповіла, що перед запуском проєкту провели у січні 2020 року онлайн-опитування викладачів факультетів/кафедр журналістики, яке засвідчило їхню потребу у підвищенні власної кваліфікації. Про це сказали 89,6% опитаних викладачів. Зокрема, вони потребують додаткових знань з розробки навчально-методичних матеріалів (70,8%), хочуть покращити знання з методики викладання своєї навчальної дисципліни (78,7%), а також її змісту (60,4%). Викладачі також хотіли б покращити свої навички комунікації зі студентами (95,8%), отримати знання з психології для роботи зі студентами (81,3%), а також про те, як їх мотивувати до навчання (95,8%).

«Окрім навчання для викладачів, в рамках проєкту будуть й інші активності. «Український інститут медіа та комунікації» планує низку публічних заходів, щоб актуалізувати комплекс проблем, наявних в журналістській освіті на інституційному рівні; створення ком’юніті викладачів для обміну досвідом, а також платформи з навчальними матеріалами», - зазначила Дуцик.

Вона також ознайомила з результатами пілотного онлайн-опитування викладачів щодо роботи в умовах карантину та переходу на дистанційне навчання. 96,9% опитаних перейшли на онлайн-навчання, а до карантину такий досвід мали лише 30,2%. Більше половини опитаних викладачів сказали, що значно зросло навантаження під час такого типу навчання, через ненормований робочий день, а також, що підготовка до занять та перевірка домашнього завдання тепер потребує більше часу.

До переваг онлайн-навчання викладачі віднесли: роботу вдома, економію часу та ресурсів на дорогу на роботу, доступ до занять в будь-якому місці, індивідуальний підхід до студентів, оволодіння новими технологіями дистанційного навчання, розвиток самоорганізації студентів та викладачів, формування бази знань в електронному форматі. До недоліків: відсутність живого спілкування, погане відчуття аудиторії; ненормований робочий день; недостатню оплату праці; відсутність можливості проконтролювати самостійне виконання завдань студентом; унеможливлення роботи в малих групах; нерівність технічних можливостей у студентів, технічні проблеми.

Навчальна програма Journalism Teachers’ Academy для викладачів включатиме нові підходи до планування навчальних курсів та оцінювання, візуалізацію навчальних матеріалів, онлайн-системи з управління навчанням та інші теми. Проєкт спрямований на те, щоб максимально наблизити журналістську освіту до реальної журналістської практики.

Deutsche Welle Akademie займається міжнародним розвитком медіа, реалізує проєкти медіарозвитку, що посилюють право на свободу думки та промотують вільний доступ до інформації.

ГО «Український інститут медіа та комунікації» - незалежний аналітичний центр, який проводить медіадослідження, аналізує медіапроцеси та їхній вплив на політику й суспільство, надає компетентні рекомендації та пропонує ефективні рішення у сфері медіа та комунікації, є майданчиком для експертних дискусій та центром, який поширює знання про медіа для широкої громадськості.

Відео: