Про це він заявив у Брюсселі на заході «Підтримуй Україну - захищай Європу», організованому Офісом Київського безпекового форуму в ЄС, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Ченцов нагадав, що перші великі фінансові інструменти - так званий кредит ERA - базуються на доходах від заморожених російських активів, тож ці гроші вже певний час працюють на Україну.

По-друге, за його словами, потрібно знайти спосіб використати ці кошти ще розумніше. Як варіант він пропонує використати їх як заставу для інвестування в більш ризиковані інструменти та згенерувати більше грошей для України.

«І потім, коли ситуація дозволить, коли держави-члени знайдуть міцне юридичне підґрунтя для конфіскації цих грошей без шкоди для попередніх механізмів (я згадав ERA та потенційні інші рішення), лише тоді матиме сенс розглядати конфіскацію. Але в будь-якому разі ми не повинні змушувати, скажімо, Бельгію почуватися некомфортно чи винною. Нам просто потрібно знайти правильні рішення, щоб Бельгія та інші партнери, які вагаються, почувалися спокійно», - підкреслив віцепрем’єр.

Ченцов додав, що нерішучість із боку деяких країн була завжди, але державам-членам завжди вдавалося знаходити рішення. Він упевнений, що рішення знайдуть і зараз, навіть щодо таких складних питань, як покриття дефіциту в 70 млрд євро на наступний рік.

Він пояснив, що йдеться як про цивільний бюджет, так і про оборонні потреби, де співвідношення становить 30 млрд євро до 40 млрд євро, із яких 40 млрд євро - на оборону.

«Ми не можемо розглядати ЄС суто як «гаманець». Це наш найсильніший партнер - як у військових, так і у фінансових питаннях, у порядку денному реформ, у чому завгодно», - підкреслив віцепрем’єр.

Він також пояснив різницю між першою воєнною зимою і нинішньою, четвертою. У 2022 році це був повний шок: українці не знали, що станеться завтра, що станеться через тиждень чи через місяць; Росія все ще мала цей образ «другої армії світу», люди тікали з України, а політики намагалися домовитися про мир на зовсім інших умовах, ніж ті, про які ми говоримо сьогодні.

«Тож це колосальна різниця, тому що зараз ми точно знаємо, на що здатна Росія. І ті трюки, до яких зараз вдається Росія: втягування американської адміністрації у важкий для США момент в дизельні угоди; нарощування та поглиблення залежності від Китаю (адже кожен реактивний дрон, який зараз атакує Україну, має китайський двигун) і так далі, і тому подібне. Це показало, наскільки слабкою та вразливою є Росія… Путінські мрії, путінські цілі змінюються залежно від ситуації, і якщо ми будемо достатньо сильними, ці плани й цілі продовжуватимуть стискатися», - переконаний віцепрем’єр.

Саме тому, підкреслив він, потрібно тримати лінію, адже саме це є точкою відліку, утримувати оборону великих міст, посилювати ППО та знайти протидію реактивним дронам. Це серйозна проблема, і це питання технологічної співпраці з партнерами та перспективи. Бо Путін має зрозуміти, що Україна стоятиме далі, а Європа продовжуватиме її підтримувати.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Прем’єр-міністра Сергія Корецького, із наявного дефіциту у 27 млрд Україні не вистачає 20 млрд дол., щоб продовжувати вести активні бойові дії, зокрема у першому кварталі 2027 року.

Фото: Офіс Віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції