Важливі законопроєкти першої половини травня
Із 29 квітня до 12 травня 2024 року було зареєстровано 31 законопроєкт, із яких 2 – президентські, 4 – урядові й 25 – від народних депутатів. Серед законодавчих ініціатив варто звернути увагу на ідею створення національної установи розвитку, яка залучатиме кошти від міжнародних донорів і спрямовуватиме їх на підтримку проєктів з відновлення країни. Народні депутати зареєстрували черговий законопроєкт про демобілізацію військових, які прослужили у Збройних силах три роки і щонайменше один з них брали активну участь у бойових діях. Ще одна пропозиція стосується заборони відмовлятися від спадщини, якщо спадкодавець мав борги. Далі про це – в огляді Олега Іванова, аналітика «Вокс Україна».
СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ РОЗВИТКУ (НУР)
Народні депутати пропонують (законопроєкт №11238) створити в Україні установу, схожу на Кредитну установу для відбудови (KfW), яка була створена в рамках Плану Маршалла, успішно діяла в Німеччині після Другої світової війни і працює дотепер. Ця нова установа надаватиме кредити, гарантії та послуги з факторингу банків, що відповідно надаватимуть кредити мікро-, малим та середнім підприємствам, які не можуть отримати кредити на ринкових умовах (правила добору таких підприємств розробить наглядова рада установи).
Установа зможе компенсувати процентну ставку за кредитами та надавати гранти фізособам. Вона також зможе випускати деривативи чи інші фінансови інструменти. Водночас вона не потребуватиме банківської ліцензії (НБУ повинен буде розробити для неї окреме регулювання), а також не підпадатиме під дію Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Крім цього, установа зможе адмініструвати державні та місцеві програми, проєкти з міжнародної фінансової допомоги, проводити дослідження, надавати консультації та займатися будь-якою іншою діяльністю, окрім виробництва і торгівлі.
Держава матиме щонайменше 51% статутного капіталу установи. Решту зможуть внести міжнародні фінансові установи або уряди інших країн (крім держави-агресора). Засновники установи не отримуватимуть дивіденди, оскільки весь прибуток спрямовуватиметься на діяльність установи. Кошти на свою діяльність установа залучатиме різними шляхами – у формі кредитів та факторингу, допомоги від інших держав, грантів, операцій з цінними паперами (окрім банківських сертифікатів).
Інший законопроєкт (11239) передбачає, що гранти від Фонду розвитку інновацій та Національної установи розвитку не включатимуться до оподатковуваного доходу платників податків.
ДОСТУП ДО РЕЄСТРІВ – ЛИШЕ ЗА ЕЛЕКТРОННИМИ ЦИФРОВИМИ ПІДПИСАМИ
Законопроєкт 11252 пропонує встановити, що протягом воєнного стану користувачі матимуть право отримувати інформацію з реєстрів виключно за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Надавачі доступу до цієї інформації повинні забезпечити обов’язкову авторизацію кожного користувача. Остаточні механізми отримання та використання цієї інформації будуть визначені Кабінетом Міністрів. Цей законопроєкт має сприяти захисту електронних реєстрів та інформації в них.
ПРОПОЗИЦІЇ З ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕДУРИ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Законопроєкт №11225 пропонує модернізувати та цифровізувати процедуру проведення медико-соціальної експертизи відповідними комісіями (МСЕК). Однією з ключових пропозицій проєкту є необов’язковість фізичної присутності особи під час засідання МСЕК – за бажання особа зможе приєднатися до цього засідання онлайн. Це надасть пацієнтам (як цивільним, так і військовим) більшу гнучкість та зменшить фінансові, часові та фізичні витрати, пов’язані з дорогою та очікуванням у чергах.
Тепер медико-соціальна експертиза проводиться для встановлення інвалідності за скеруванням лікувально-профілактичного закладу після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів, які людина проходить особисто. Це стосується осіб зі стійкими порушеннями функцій організму, зумовленими захворюваннями, травмами або вродженими вадами, які обмежують їхню життєдіяльність. Такі особи для отримання статусу особи з інвалідністю мають пройти МСЕК. Проєкт пропонує це змінити. Як зазначають автори законопроєкту, на кінцевому засіданні МСЕК, де мають підтвердити або встановити статус чи групу інвалідності «не особа, а документи особи спрямовуються для проходження медикосоціальної експертизи до МСЕК».
Проєкт також передбачає, що МСЕК буде вносити до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) інформацію про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу, а саме: відомості акта огляду та протоколу засідання комісії, рішення комісії, а також індивідуальну програму реабілітації. Це має спростити доступ лікарів (сімейних, військово-лікарських комісій та міждисциплінарної реабілітаційної команди) до даних та пришвидшити ухвалення рішень, наприклад, про статус «особа з інвалідністю».
ЗАБОРОНИ АЗАРТНИХ ІГОР НА ЧАС ВІЙНИ
На відміну від іншого законопроєкту, який пропонує заборонити рекламу азартних ігор і допущення до цих ігор військових, про що ми писали раніше, новий законопроєкт №11231 пропонує тимчасово, на час дії воєнного стану і рік після його закінчення, взагалі заборонити організацію та проведення азартних ігор (казино, букмекерська діяльність, покер тощо як у відповідних закладах, так і в інтернеті).
У проєкті передбачено, що дія ліцензій на провадження азартних ігор вважається зупиненою з моменту внесення відповідного запису до ліцензійного реєстру. Запис про зупинення дії ліцензій буде внесено протягом п’яти робочих днів після набрання чинності цим законом, якщо його ухвалять. Відновлення дії ліцензій відбудеться протягом місяця після того, як мине рік після закінчення воєнного стану.
РОЗШИРЕННЯ ПРАВИЛ ПОЗИК: ПЕРЕХІД ДО БЕЗГОТІВКОВОЇ СИСТЕМИ
Відповідно до Цивільного кодексу, коли позика перевищує 170 грн або надається юрособою на будь-яку суму, договір про це має бути укладений письмово. Законопроєкт 11221 пропонує встановити, що коли сума позики у двадцять чи більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (340 гривень), позика має бути надана безготівковим способом. Це означає, що замість видачі готівкою кошти будуть перераховані на банківський рахунок позичальника.
Утім, надання позики у безготівковій формі можливе і за нинішнього законодавства: такі умови можуть бути передбачені у договорі. Вимога обов’язковості укладання договору на позику понад 340 грн може означати встановлення додаткового контролю за доходами громадян, зокрема під час переказу грошових коштів на картки родичів або друзів.
СПАДКОЄМЦЯМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД СПАДКУ, ЯКЩО СПАДКОДАВЕЦЬ МАВ БОРГИ
Згідно з Цивільним кодексом, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину (наприклад, якщо спадкоємець отримав у спадщину 10 000 грн, вимоги кредиторів можуть бути задоволені в межах цієї суми). Однак сьогодні кожна особа, приймаючи спадщину за законом або заповітом, має право відмовитись від неї», щоб уникнути судової тяганини із задоволення вимог кредиторів. Законопроєкт №11220 пропонує заборонити спадкоємцям відмовлятися від спадщини у разі наявності боргів померлого й так підвищити шанси кредиторів на отримання боргів.
Згідно з Цивільним кодексом, якщо на майно відсутні спадкоємці, таке майно в судовому порядку переходить у власність територіальної громади, де воно розміщене. Відповідно саме територіальна громада займається задоволенням вимог кредиторів. Отже, законопроєкт знижує витрати ресурсів громад на адміністрування цього процесу.
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ
Одним із головних положень законопроєкту 11217 є надання можливості звільнення з військової служби в період дії воєнного стану тим, хто воював не менш ніж 3 роки, із них понад рік брав активну участь у бойових діях на передовій. Проєкт передбачає, що військовослужбовці і звільнені з військової служби на такій підставі, будуть звільнені від мобілізації протягом двох років після цього.
Автори:
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама