Правозахисниця: Ордер МКС на арешт показує, що контакти з путіним - високий ризик для лідерів держав

Правозахисниця: Ордер МКС на арешт показує, що контакти з путіним - високий ризик для лідерів держав

Укрінформ
Рішення Міжнародного кримінального суду не унеможливлює зустрічей президента рф володимира путіна з керівниками інших держав, зокрема на території рф, але це сигнал для них про високий ризик таких зустрічей.

Про це заявила на брифінгу у Медіацентрі Україна — Укрінформ виконавча директорка ГО «Центр громадянських свобод» Олександра Романцова.

"Це не є унеможливлювання, щоб путін не зустрічався десь з представниками інших країн. Але водночас це є міжнародне експертне рішення. МКС, звинувачуючи когось, показує, що контакти з ним - це високий ризик. Для демократичних країн - це серйозний сигнал", - сказала Романцова.

Читайте також: Видача МКС ордера на арешт путіна не має зупиняти домовленості про трибунал - правозахисники

У цьому контексті, зазначила вона, дуже цікавить реакція країн, які вважають себе рівноправними членами ЄС, але ведуть досить дивну політику щодо розв’язаної росією війни. Йдеться, зокрема, про Угорщину, Сербію, Чорногорію.

Відповідаючи на запитання Укрінформу стосовно того, чи можуть країни-члени МКС не виконувати свої зобов'язання щодо арешту путіна в разі, коли він перебуватиме на їх території, Романцова сказала, що, на жаль, така практика уже була в історії суду і спеціальних механізмів покарання не передбачено.

"Така практика була, здебільшого в країнах африканських. Там деякі країни просто заявляли, що вони не будуть виконувати свої зобов'язання стосовно рішення МКС, а деякі маніпулювали часом, даючи злочинцям покинути країну. На жаль, така ситуація можлива... Тут немає міжнародної поліції чи міжнародного уряду, який би покарав ці країни. Ми живемо у світі, де кожна країна захищена власним імунітетом", - зазначила правозахисниця.

Читайте також: Правозахисниця: Відкриття росією справи проти суддів МКС є дешевою виставою для внутрішнього споживача

Водночас на її переконання, у таких випадках мали б діяти інші механізми впливу, зокрема санкційні.

"У цьому випадку мали б бути наслідки економічні і політичні. Тобто країна, яка маніпулює своїми зобов'язаннями і стає на бік росії, має відчути певні наслідки: втратити можливості на міжнародну торгівлю, на розвиток науки спільно зі світом тощо", - сказала Романцова.

Ще одним цікавим питанням у нинішній ситуації, за її словами, є позиція країн, які не є членами МКС, як вони діятимуть в разі потреби. "Вони не зобов'язані виконувати рішення МКС, але вони не можуть не визнавати той факт, що є звинувачення стосовно путіна", - зауважила правозахисниця.

Читайте також: Ордер на арешт путіна: Рада закликає країни-учасниці Римського статуту виконати рішення МКС

Як повідомляв Укрінформ, 17 березня Палата досудового провадження ІІ Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента росії володимира путіна та марії львової-бєлової, яка є уповноваженою президента рф з прав дитини. Їх підозрюють у воєнних злочинах - незаконній депортації та переміщенні населення, зокрема дітей, з тимчасово окупованої території України.

Усі країни-члени Міжнародного кримінального суду тепер юридично зобов'язані затримати і передати до суду путіна.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-