Що стоїть за відставкою Коболєва і що буде далі з “Нафтогазом”

Що стоїть за відставкою Коболєва і що буде далі з “Нафтогазом”

Укрінформ
Деякі експерти вважають, що замість зміни керівництва уряд мав би ліквідувати НАК “Нафтогаз”, створивши низку галузевих компаній

Інформація про відставку Андрія Коболєва з посади голови правління Групи компаній “Нафтогаз України” стала однією з найрезонансніших новин середи. Дехто з колег одразу сприйняв неофіційні повідомлення про те, що урядовці вирішили розірвати контракт із Коболєвим, як жарт. Хоча і йшлося не про перший, а про один із останніх днів квітня. Галузеві експерти також до кінця не вірили, що інформація, оприлюднена нардепкою Ольгою Василевською-Смаглюк (фракція "Слуга народу"), то правда. Та й сам Андрій Коболєв стверджував, що про втрату роботи дізнався з новин. Бо ж заяви про звільнення за власним бажанням не писав...

Диму без вогню не буває: “Нафтогаз” без голови... чи то пак – з новим головою

Утім, поступово новина розросталась подробицями. Зокрема, з’явилися повідомлення про те, що на місце Коболєва призначають у минулому його заступника Юрія Вітренка. Тож про “квітневий жарт” вже ніхто не говорив. Тим паче, що не забарилося й офіційне підтвердження на урядовому порталі відставки не лише Коболєва, а й незалежних членів Наглядової ради НАК “Нафтогаз України” та представників держави у Наглядовій раді. Щоправда, одразу ж вирішили: Наглядова рада ще попрацює в такому ж складі – до обрання та призначення нових членів. Конкурсний відбір кандидатів на зайняття посад чотирьох незалежних членів наглядового органу одразу ж і оголосили.

А ось головою правління НАК замість Коболєва з четверга працюватиме Юрій Вітренко. Йому вже навіть дали завдання: забезпечити системне збільшення видобутку вітчизняного газу та сприяти формуванню повноцінного і справедливого ринку газу в Україні. Про забезпечення прибутковості “Нафтогазу” наразі офіційно не говорили. Хоча й не виключено, що це має бути завданням, зрозумілим апріорі.

Адже формальною підставою для невдоволення роботою Андрія Коболєва став розгляд на проведеному Кабміном засіданні загальних зборів акціонерів НАК оприлюдненого напередодні звіту про діяльність групи компаній у 2020 році. Голова (вже колишній) правління “Нафтогазу” зокрема констатував, що чистий консолідований збиток НАК торік становив 19 мільярдів гривень. Також “Нафтогаз” був змушений списати понад 20 мільярдів “безнадійної” заборгованості приватних газзбутів. При цьому затвердженим Кабміном й ініційованим самою командою Коболєва фінансовим планом компанії передбачалося отримання 11,5 мільярдів гривень прибутку. Тому за результатами засідання загальних зборів акціонерів роботу Наглядової ради і правління НАК “Нафтогаз України” й визнали незадовільною.

Чи допоможе зміна кадрів “вирішити все”: зробити “Нафтогаз” ефективним, а газовий ринок – повноцінним

Щось (а точніше – українська практика) підказує: на цьому історія зі звільненням Коболєва не завершиться. Можливі тривалі судові позови і навіть повернення Андрія Володимировича “на білому коні”. Шанси на це, на думку галузевих експертів та юристів, є.

Геннадій Рябцев
Геннадій Рябцев

Коментуючи Укрінформу інформацію про звільнення керівника “Нафтогазу”, експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев, скажімо, наголосив: “Річ у тім, що з Коболєвим укладено п’ятирічний контракт, в якому чітко прописані умови, за яких посадовця можуть звільнити. Відповідну процедуру передбачено у статутних документах компанії. Відправити керівника у відставку можна або якщо йдеться про невиконання умов контракту, або ж коли він сам напише заяву про звільнення за власним бажанням. Пан Андрій стверджує, що такої заяви не писав... Якби ж ішлося про порушення умов контракту, тоді б найпершою на це мала відреагувати Наглядова рада. Й винести відповідне питання за загальні збори (у випадку із цим підприємством – фактично на засідання Кабінету міністрів). Та цього, схоже, також не було – ініціатором відставки був сам Кабмін. Тобто, про дотримання згаданої процедури, вочевидь, не йдеться”, – наголосив експерт.

Не вважають юридично чистою ухвалу про відставку Андрія Коболєва і у групі компаній “Нафтогаз”. “Згідно зі Статутом “Нафтогазу” і Законом "Про акціонерні товариства", подання загальним зборам пропозицій щодо призначення або звільнення голови правління разом з відповідним рішенням Наглядової ради належать до виключної компетенції Наглядової ради та не можуть бути передані на рівень загальних зборів акціонерів”, – йдеться в заяві НАК. Принагідно зазначимо, що більшість коментарів під відповідним постом на сторінці групи компаній у Фейсбук негативні. Нафтогазівцям пригадують і минулорічний 19-мільярдний збиток, і списані борги облгазів, які, звісно ж не спишуть на пробачену “Нафтогазом” суму заборгованість споживачів “блакитного палива”, і катавасію з високими зимовими цінами на газ, який влітку закуповували за рекордно низькою вартістю...

Сам Коболєв визнав, що вперше з 2015 року у 2020-му компанія зазнала збитків. Але їх би не було, якби не коронавірусна та фінансова кризи. "Як підтверджує наша звітність, збитки від низьких цін та кризи оцінюються в 11,9 млрд грн, тоді як операційний прибуток складає 12,6 млрд грн. Якби не боргова криза, спричинена неефективним державним регулюванням ціни на газ, група була б прибутковою навіть у цей складний рік," – наголосив Андрій Коболєв під час представлення звіту.

Частково погоджуються із цим і експерти. Приміром, Геннадій Рябцев нічого “жахливого” й непрогнозованого у звіті Коболєва та його команди не бачить. Усі оприлюднені напередодні показники прогнозовані. У тому числі – й щодо отримання компанією багатомільярдних збитків. “Дехто навіть передбачав, що насправді ці збитки будуть більшими. Тобто, для галузевих експертів нічого нового у звіті не було. Він віддзеркалює реальний стан справ у компанії”, – констатував Рябцев.

Водночас експерт вважає, що за жодного керівництва діяльність “Нафтогазу” не буде ефективною без подальшого реформування групи компаній. “Я і деякі мої колеги переконані: НАК “Нафтогаз України” у нинішньому вигляді працює неефективно. Й насправді хед-офіс (діяльність головних управлінь. – ред.) “Нафтогазу” не потрібен. Має бути проведено анбандлінг цієї акціонерної компанії. Тобто, треба створити незалежні компанії на базі підрозділів НАК, які виконують різні функції. В Україні мають існувати незалежна нафтовидобувна компанія, незалежна газовидобувна компанія, незалежні компанії, які займатимуться транспортуванням різних видів енергоносіїв. Мають працювати компанія з перероблення сировини, а також незалежні збутові компанії”, – вважає Геннадій Рябцев.

Він пояснює, що в країнах Європи немає вертикально-інтегрованих компаній в енергосфері. Це не відповідає ринковим принципам, які зокрема сповідуються державами Євросоюзу.

“Щоб забезпечити успішну роботу НАК “Нафтогаз”, варто було б ліквідувати цю компанію як таку, діяльність якої за нинішніх умов не може бути прибутковою”, – робить висновок експерт.

Тож Укрінформ продовжує стежити за розвитком подій…

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-