Нове керівництво ОБСЄ: Що чекати Україні?
У новий, 2021 рік Організація з безпеки та співробітництва у Європі вступила з новим керівництвом. Новим генсеком у наступні три роки буде кадрова німецька дипломатка Гельга Шмід. Вона й нові керівники трьох інститутів організації – представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, директор Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), а також верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин (ВКНМ) – були затверджені на Міністерській раді ОБСЄ у грудні.
З приходом 2021 року відбулася й планова зміна керівництва обох директивних органів організації, які засідають щотижня у віденському Гофбурзі (під час пандемії також онлайн). На засіданнях Постійної ради головуватиме представник Швеції, яка перейняла на себе загальне головування в ОБСЄ у 2021 році, а Форум безпекового співробітництва на наступні чотири місяці очолюватиме американський дипломат.
ПОЗИТИВНІ ОЧІКУВАННЯ ВІД ГОЛОВНОЇ АДМІНІСТРАТОРКИ ОБСЄ
Генеральний секретар в ОБСЄ не має такої політичної ваги, як, наприклад, в ООН, і точно не є її очільником. У базованій на консенсусі організації таким керівником можна радше назвати Діючого голову (Chairperson-in-Office), яким на рік відповідно до ротаційного принципу стає очільник МЗС однієї з 57 країн-учасниць.
Генсек ОБСЄ – це адміністративний керівник Секретаріату ОБСЄ, який виступає як представник Діючого голови та надає оперативну підтримку організації. Він не може робити якісь самостійні зовнішньополітичні заяви від імені ОБСЄ чи ж визначати пріоритети діяльності організації, що належить до повноважень головування (Chairmanship) – конкретної головуючої протягом року країни. І якщо взагалі спрощено: генсек – це такий собі керівник адміністрації Діючого голови. При цьому, якщо голова – змінна (щороку) фігура, то генеральний секретар – відносно сталий функціонер, який призначається на три роки з можливістю продовження.
Однією з головних переваг Гельги Шмід при призначенні на посаду генсека ОБСЄ, вочевидь, був саме її великий управлінський досвід. До цього німецька дипломатка також очолювала, певно, не менший за розміром секретаріат, обіймаючи посаду генерального секретаря Європейської зовнішньополітичної служби.
Водночас при оцінці впливу посади генсекретаря ОБСЄ не слід виходити лише з юридичних положень, які регламентують його повноваження. Значну роль може відігравати й особистий фактор – амбіції, прагнення влади чи ж ефективних змін з боку конкретної людини на цій посаді. Так, практично усі колишні генсеки на початку своєї каденції намагалися перетягнути на себе більше повноважень, ніж передбачено, просуваючи різні ідеї та ініціативи, в т.ч. у зовнішньополітичному вимірі. З іншого боку, ці потуги гальмувалися з боку головування або ж держав-учасниць, які вказували на свої національні інтереси і бажання все вирішувати в консультаціях одне з одним.
Чи стане Гельга Шмід головним, але «простим» клерком у організації, чи ж намагатиметься впливати на процеси – поки що незрозуміло. Одне є очевидним – як управлінського досвіду, так і обізнаності щодо процесів у Європі та світі загалом їй не позичати.
Для України важливо, що Шмід добре обізнана в питанні агресії РФ проти нашої країни, і її точно не можна назвати проросійським політиком. Тож нова генеральний секретар ОБСЄ навряд чи встромлятиме палиці в колеса в українських питаннях. Напевне, усе відбуватиметься якраз навпаки, і вона надаватиме усіляке сприяння щодо пов’язаної з Україною діяльності ОБСЄ. Зокрема, це стосується швидкої та ефективної комунікації української місії при ОБСЄ з Секретаріатом і, що головніше, посилення моніторингових спроможностей Спеціальної моніторингової місії та забезпечення повного виконання її мандату.
У своїй заяві на пресконференції 14 січня, після представлення пріоритетів шведського головування, Шмід, зокрема, вказала на всеохопний підхід ОБСЄ до безпеки: від реагування на безпекові загрози та допомоги країнам-учасницям у боротьбі з тероризмом і корупцією – до захисту прав людини й основних свобод. Говорячи про оперативну діяльність організації, вона також виокремила СММ в Україні – «важливу місію, яка моніторить та звітує про ситуацію на місцях в Україні».
З боку очільника місії України при ОБСЄ Євгенія Цимбалюка, який минулого тижня провів зустріч з Гельгою Шмід, лунають лише позитивні відгуки та очікування співпраці.
«Враження, які ми мали щодо Гельги Шмід ще під час зустрічей з нею як з кандидаткою на цю посаду, лише посилилися. Я переконаний у її високому професіоналізмі, вона відкрита до ідей, слухає та сприймає їх. Гельга Шмід має дуже серйозний бекграунд у ЄС, вона професіонал з великим досвідом. Але головне, що один з її пріоритетів – це врегулювання російсько-українського конфлікту», – заявив Цимбалюк у коментарі кореспонденту агентства.
За його словами, на зустрічі обговорювалися як агресія РФ на сході України та діяльність СММ ОБСЄ в Україні, так і питання незаконної окупації Росією Криму. «Ми також обговорювали й питання Криму, яке має залишатися серед пріоритетів порядку денного ОБСЄ. Я, зокрема, поінформував Гельгу Шмід про ініціативу «Кримська платформа», і сподіваюся, що, коли ми дійдемо до проведення саміту Кримської платформи в Україні, то представники секретаріату ОБСЄ не залишаться осторонь», – зазначив посол.
ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ
Гендерна рівність і раніше оголошувалася одним із пріоритетних питань різних головувань у ОБСЄ, і Швеція не стала винятком.
«Всеосяжна безпека може бути досягнена лише за умови інклюзії усіх представників населення. І як Діючий голова я також зосереджуватиму увагу на зміцненні гендерної рівності у всіх аспектах роботи організації. У цьому зв’язку ми намагатимемося розширити економічні можливості жінок», – заявила під час представлення пріоритетів шведського головування новий Діючий голова ОБСЄ, міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.
Але на відміну від попередників, цього разу, схоже, гендерна рівність справді буде в пріоритеті – й не на словах, а на ділі. Адже кращого моменту для реалізації таких планів у ОБСЄ годі й чекати. І це не лише через Швецію як одного зі світових лідерів у проведенні політики гендерної рівності. У новий, 2021 рік організація фактично увійшла з жіночим керівництвом.
Поруч із першою в історії організації жінкою на посаді генерального секретаря, Діючим головою ОБСЄ також виявилася представниця жіночої статі. Крім того, на щотижневих засіданнях Постійної ради протягом року головуватиме очільниця місії Швеції при ОБСЄ Ульріка Фунеред. Дещо неочікувано, але й інший директивний орган – Форум безпекового співробітництва – також найближчим часом очолюватиме жінка: після раптового відкликання посла США при ОБСЄ Джеймса Гілмора тимчасово його обов’язки виконуватиме заступниця глави місії Кортні Острієн.
Інші важливі для Швеції теми, які також перебуватимуть у центрі її головування в ОБСЄ, – зміцнення демократії, захист прав людини і розвиток верховенства права. «Як Діючий голова я також надаватиму пріоритет підтримці концепції всеосяжної безпеки ОБСЄ. Політична й економічна безпека, права людини, демократія, верховенство права та рівність взаємозалежні й взаємопов’язані», – зазначила Анн Лінде.
Очільник української делегації при ОБСЄ вказує, що такий підхід шведського головування до питання безпеки має також «додатковий конкретний зміст» для української сторони. Так, делегація України в ОБСЄ планує привернути увагу, поряд з питанням утисків прав людей на окупованих територіях Криму й Донбасу, також і до екологічної теми – зокрема катастрофічних наслідків затоплення окупантами шахти «Юнком» на Донеччині, де за радянських часів було здійснено атомно-вибуховий експеримент «Кліваж».
УРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТІВ ТА КРИЗ. УКРАЇНА У ПРІОРИТЕТІ
Але, звичайно, ключовим пріоритетом шведського головування в ОБСЄ як безпековій організації залишатиметься просування у розв’язанні конфліктів та криз у регіоні.
«У підсумку наші пріоритети спрямовані на сприяння врегулюванню конфліктів у нашому регіоні. Загрози міжнародному миру та безпеці, а також спричинені конфліктами страждання є просто неприйнятними. Тому потрібно тримати врегулювання конфліктів у нашому регіоні в топі нашого порядку денного», – заявила Діючий голова ОБСЄ.
Передусім Анн Лінде вказала на те, що залишається в силі висунута торік пропозиція головування в ОБСЄ щодо посередництва у Білорусі та налагодження справжнього діалогу між урядом й опозицією.
Також ОБСЄ продовжить за допомогою Мінської групи відігравати важливу роль у врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабаху, який закровоточив минулого року. Крім того, увага приділятиметься врегулюванню ситуації в Грузії та Придністровському мирному процесу.
Для України передусім важливо, що сприяння мирному врегулюванню російсько-українського конфлікту залишиться серед топпріоритетів ОБСЄ. Темі конфлікту в Україні – «найбільш кричущому прикладу порушень наших загальних зобов’язань та міжнародного права» – Анн Лінде приділила особливу увагу у своїй промові. А підтвердженням намірів активно займатися цим питанням стане її візит до України цього тижня, перший у її новій ролі.
Діючий голова ОБСЄ підтвердила підтримку мирних зусиль у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі. Мирне врегулювання, підкреслила вона, має відбуватися «відповідно до принципів та зобов’язань ОБСЄ, з повною повагою до суверенітету, територіальної цілісності, єдності й незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь».
ЩОДО КРИМУ
Ця згадка Криму в промові Діючого голови ОБСЄ означає, що спроба анексії Росією півострова залишається на міжнародному порядку денному – поряд із розпочатою Кремлем гібридною війною на Донбасі. І це не може не нервувати Росію, представник якої під час засідання Постради гнівно відреагував на згадку Криму в промові Лінде.
Скажімо, попередній Діючий голова, прем’єр-міністр та глава МЗС Албанії Еді Рама під час презентації албанського головування у січні 2020 року, хоча й визначив серед пріоритетів «кризу в та навколо України», однак не згадав Крим. «Реабілітувався» він, щоправда, уже під кінець року, заявивши на заключній пресконференції після Міністерської ради в грудні, що врегулювання конфлікту на території України має охоплювати й питання окупації Росією Криму.
Хоча, звичайно, відсутність згадки Криму з боку Рами не означала, що кримське питання не лунало в ОБСЄ у 2020 році – Україна, як і її країни-партнери, регулярно порушували цю тему, особливо під час головування України у Форумі безпекового співробітництва у квітні-серпні.
Очікується, що питання деокупації Криму буде й одним з предметів обговорення під час візиту Лінде в Україну: МЗС покладає окремі сподівання на залучення ОБСЄ до роботи Кримської платформи, і під час візиту планується докладно обговорити практичні аспекти.
«Ця перша заява Діючого голови ОБСЄ, міністерки закордонних справ Швеції показала, що врегулювання російсько-українського конфлікту є одним із пріоритетів шведського головування. Як відомо, не всі головування в ОБСЄ говорили про спробу анексії Криму й висловлювали свою позицію з цього питання. Шведська сторона ж відверто заявила про Крим. І тут я вбачаю також те, що, незважаючи на прагнення здобувати консенсус серед усіх країн-учасниць, у важливих питаннях Швеція не відступатиме від своїх власних принципів та принципів ОБСЄ», – заявив Цимбалюк.
Про те, як саме ОБСЄ могла б долучитися до Кримської платформи, кореспондент Укрінформу поцікавився у представників шведського головування. У пресофісі МЗС Швеції не дали чіткої відповіді, заявивши лише, що інклюзивний формат ОБСЄ міг би відігравати важливу роль у цьому питанні й що важливо, аби «всі держави-учасниці виконували свої зобов’язання».
«Криза в Україні та навколо неї – не в останню чергу в зв’язку з Кримом – поляризувала позиції на порядку денному ОБСЄ. Це серйозно шкодить перспективам прогресу з широкого кола питань. Зараз, як ніколи, інклюзивний формат ОБСЄ може відігравати важливу роль. Він надає державам-учасницям платформу для відкритого і чесного обговорення ключових питань безпеки й відновлення довіри. Важливо, щоб усі держави-учасниці ОБСЄ виконували свої зобов’язання щодо створення спільної та неподільної безпекової спільноти», – заявили у шведському МЗС.
ЧЕСНИЙ БРОКЕР, ЯКИЙ НЕ МОВЧАТИМЕ
Головування в ОБСЄ дружньої до України Швеції, однак, не має створювати якихось ілюзій чи надмірних очікувань щодо змін у роботі організації. Головування має бути, як кажуть у ОБСЄ, «чесним брокером» – збалансовано підходити до позицій усіх держав-учасниць та сприяти знаходженню спільного знаменника. Це, зокрема, відображено й у заявах Діючого голови ОБСЄ, тональність яких не така різка, як він міг собі дозволяти раніше на міністерській посаді.
Таким чином, наприклад, не слід виключати й значно м’якші заяви Анн Лінде, у т.ч. щодо російської агресії проти України, у її «ОБСЄ-шній» іпостасі, аніж якби вона говорила як глава шведського МЗС.
Але й мовчанки з приводу порушень очікувати не слід, про що Лінде чітко заявила під час представлення програми Шведського головування.
«Я буду чесним брокером, представляючи всі держави-учасниці. Я працюватиму на підтримку дискусій та заходів, які можуть призвести до стійкого врегулювання конфліктів. Але бути чесним брокером також означає, що я не цуратимуся вказувати на порушення наших загальноприйнятих принципів», – заявила вона.
«Швеція хоче бути чесним брокером, – додала Лінде, – виходити зі збалансованих позицій. Але водночас Швеція не гратиме в компроміс у питаннях, що стосуються ключових принципів ОБСЄ. І для нас це дуже важливо».
Василь Короткий, Відень
