Звідки знову ростуть «грецькі» ноги в українського Маріуполя

Звідки знову ростуть «грецькі» ноги в українського Маріуполя

Аналітика
Укрінформ
Навіть після провалу проекту «Новоросія», ворог й досі не полишає спроб культивування ідей усіляких особливих «округів» на території України

За інформаційною навалою з пандемією коронавірусу майже непомітними проходять факти прихованої антиукраїнської роботи, яку не припиняють путінські посіпаки. Мало хто звернув увагу, що в останні місяці Мережею, наприклад, шириться низка cтатей, в яких знову актуалізується питання першозаснування греками територій України. Зокрема, було опубліковано кілька «досліджень» до 240-річчя Маріуполя про історичну приналежність міста та його околиць етнічним грекам. Причому грунтуються вони на роботах… ДНРівських «науковців». Очевидно, комусь вигідно, щоб осередки сепаратизму в Україні тліли постійно.

Маріуполь – споконвіку український. І крапка

Як вже писав Укрінформ, міф про “Новоросію” – культурну та історичну приналежність степових та причорноморських регіонів нашої країни в значно більшій мірі до Росії, ніж до України, продовжує процвітати не тільки в умах Кремля і адептів “руского міра”, але і в багатьох наших співвітчизників. Загрозливість такого міфу сьогодні, в умовах війни з Росією та підтримуваними нею сепаратистів на території України, є очевидною. Екс-директор Інституту Національної пам’яті Володимир В’ятрович свого часу ставив питання про необхідність “перегляду” дат заснування міст українських Півдня та Сходу, щоб розвінчати “імперські міфи”. І тоді Укрінформ відшукав факти, що підтверджували правдивість позиції Володимира В’ятровича.

Однак, досі є люди та організації, які продовжують гнути своє – нібито Південь України історично будь-чий, але не український. Так, Федерація грецьких товариств України у себе на сторінці Фейсбук розміщує явно провокативні матеріали про історичну приналежність міста Маріуполь та його околиць етнічним грекам.

З історії ж відомо, що у 1709 році московські війська знищили Запорізьку січ – осередок українства. Потім для унеможливлення відновлення української держави почали заселяти українські козацькі землі представниками лояльних до Москви народів. Так, на територіях війська запорізького у 1753 році була створена так звана Слов’яносербія (сьогодні охоплює терени на межі Донецької і Луганської областей). У 1752 році на території того ж війська запорізького низового була створена держава Нова сербія (сьогодні територія Кіровоградської обл.). У 1778 році на територію кальміуської паланки Війська запорізького (з центром в козацькому селищі Кальміуська слобода козацького форпосту Домаха, заснованому ще у 1594 році) були переселені греки з Криму. Таким же чином південь Одещини був заселений болгарами.

Сьогодні певні “вчені” і громадські кола знову намагаються довести, що, зокрема, нинішнє місто Маріуполь було засноване саме греками Російської імперії, заперечуючи історичні факти приналежності цих територій українським козакам.

Для чого це робиться і хто транслює ці ідеї?

Псевдоінтелектуальний потенціал псевдореспублік поспішає на поміч

Примітно, що для того, аби довести «грецьке» походження міста греки Маріуполя, посилаються на роботи такого собі Стефана Калоєрова – донецького “науковця”, який є: професором кафедри теорії пружності та обчислювальної математики им. Академіка Космодаміанського Донецького національного університету т.зв. «ДНР», та членом Донецького товариства греків ім.Ф.Стамбулжи (т.зв. «Греки ДНР»), які відомі своїми зв’язками з бойовиками ДНР.

З його провокативних науково-історичних праць: «От Крыма до Мариупольского греческого округа», «В Мариупольском греческом округе дореформенной России», «В послереформенной царской России», «Четвертый том (Советский и постсоветский период)» і взято інформацію, яку публікує Федерація грецьких товариств України.

Натомість, представники Громадської спілки «Союз греків України» засудили поширення цих псевдонаукових тверджень: “Безспірним є той факт, що греки зробили свій неоціненний внесок в культурну та релігійну сфери України. Та, більше, Греція для всього світу стала колискою демократії і еталоном волелюбності та свободи. Проте, слід наголосити, що якраз Українські землі та люди, які на них жили, українських дух до свободи дали поштовху тим процесам, які розпочалися в Греції у 1821 році та закінчилися здобуттям незалежності. Ми поділяємо думку, що зовсім недоречним є поширювати неперевірену інформацію не фахових науковців, які мало того, що мають опосередковане відношення до греків України, так ще й пов’язують свою діяльність з окупаційною владою «ДНР»», – йдеться у зверненні «Союзу греків України».

Між тим, у вересні цього року Федерація грецьких товариств планує проведення святкового форуму у м. Маріуполь в рамках проекту «Дні культури греків Надазов’я». І начебто нічого кримінального, але серед його основних заходів – квест «Маріуполь – грецький: засвоєння минулого». Якщо це не формування у середовищі тенденційної думки про грецьку приналежність регіону, то що? 

Подібними дописами, “дослідженнями” та форумами формується, по суті, ідея «грецького округу» на території України. До слова, подібні проекти Росія безуспішно намагалася реалізувати на півдні Одещини ще з початку агресії. Спочатку планувалось включити Одещину до складу т.зв. Новоросії (2014-2015 рр.). Потім були спроби створення проросійської Народної ради Бессарабії (2015-2016). У квітні 2015 року СБУ викрила в Одесі групу з близько 20 осіб, яка збиралася проголосити республіку "Бессарабія". Тоді було виявлено та вилучено електронне листування з координаторами з РФ і Криму, агітаційні матеріали, електронні носії, карти. Далі здійснювалися спроби створити Гагаузьку народну республіку (2017). Наразі дестабілізувати ситуацію намагаються з використанням греків України.

В усякому разі на підтвердження цієї тези є кілька промовистих фактів та збігів.

Понтійські ігри Путіна

Після провалу проекту «Новоросія» влітку 2014 р. була спроба створення «Приазовської народної республіки». На сторінці відповідної спільноти в Facebook в числі ініціаторів тоді були вказані представники греків Приазов’я.

Участь в цьому проекті вказаних на скріні осіб так і не була доведена. Однак голову Федерації грецьких товариств України Олександру Проценко-Пічаджі пізніше неодноразово помічали у контактах з російським олігархом Іваном Саввіді – депутатом Держдуми РФ. Який одночасно є координатором міжпарламентської депутатської групи зі зв'язків із парламентом Грецької Республіки, президентом Асоціації грецьких громадських об'єднань Росії, координатором Периферії країн колишнього СРСР Ради греків зарубіжжя та провідником путінських спецоперацій на Піренейському півострові і Балканах. Його роль в розхитуванні країн Східної Європи та підтримці понтійського сепаратизму є досить відомою та підтвердженою розслідуваннями – див ТУТ.

З приходом у 2019 році до влади у Греції партії «Нова демократія» на чолі з Константиносом Міцотакісом грецько-російські відносини погіршилися. Через війну в Сирії сильно погіршилися і відносини Росії з Туреччиною. В цей час російські спецслужби – за участі Івана Саввіді – розпочинають новий проект з дестабілізації одразу трьох країн – Греції, Туреччини та України. Мова йде про ідею відновлення т.зв. «Республіки ПОНТ» (частково описується в статті «Понтийский сепаратизм: как РФ дестабилизирует Грецию». Греки пострадянського простору, підконтрольні Саввіді наголошують, що ареал проживання понтійців не обмежується Грецією і Туреччиною, а включає і південь України.

У мережі є згадки, що Іван Саввіді причетний також до фінансування низки структур т.зв. «ЛНР/ДНР».

При цьому, за даними української Вікіпедії, пані Проценко-Пічаджі досі є його заступницею в громадській структурі «Периферія країн пострадянського простору Всесвітньої Ради Греків Зарубіжжя».

Більше того, у 2017 році вона на запрошення Івана Саввіді брала участь у з’їзді Периферії країн пострадянського простору, що відбувся в грецькому місті Салоніки.

у центрі правіше Іван Саввіді, зліва від нього Олександра Проценко
У центрі правіше Іван Саввіді, зліва від нього Олександра Проценко

Тож і ці “робочі” контакти, і приведені вище публікації на сайті Федерації грецьких товариств України, де актуалізуються питання першозаснування греками територій України, дивним чином збігаються з активністю проросійських діячів. На наш погляд, час дати усім цим фактам належну правову оцінку.

Загалом, розповідаючи історію великих міст Півдня, ми маємо пам’ятати, що імперська спадщина – вельми специфічна, а російська пропаганда – вельми маніпулятивна, і донести історичну правду до народних мас – завдання національної безпеки. Адже Росія переконано стверджує, що українська приналежність Одеси, Дніпра, Миколаєва, Маріуполя – це якесь історичне непорозуміння. Мовляв, прийшла Росія в чисте поле і допомогла грекам, болгарам, росіянам (будь-кому, тільки не українцям) понабудовувати міст із заводами. Кожен українець має знати, що всі ці пропагандистські тези – вигадка. Бо історія українського Півдня починається задовго до ініціатив російських імператорів. Ніхто не заперечує впливу на його розвиток етнічних груп, що нині тут проживають, але не забуваємо – Степ, Причорномор’я і Приазов’я завжди були українськими.

Ксенія Васильченко

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-